Війна рейтингів

Громадський діяч Юрій Кужелюк про актуальні події тижня, що минув, в Україні та світі.

Тиждень пройшов під знаком змагання рейтингів і довіри до політиків. Відразу ж розпочала штучно розкручуватися чергова теза про підготовку виборів на осінь, для чого нема жодних підстав. Основою була публікація крайнього опитування центру «Соціс» щодо ситуації в Україні, результати якої сподобалися багатьом і вже почалися робитися швидкі висновки і прогнози на майбутнє.

Загалом всі центри (КМІС, «Рейтинг» і «Соціс») показують падіння довіри і виборчого рейтингу Зеленського на 3-6% відносно березня-травня. Це, безперечно, викликано незадоволенням від звільнення Федорова, яке за даними «Соціс» висловили 71% опитаних. Це частково компенсувалось схваленням усунення Сирського (55%). Видно, що обвалу довіри не відбулося, як це сталося після звільнення Залужного (-17%).

Для об’єктивного аналізу порівняємо результати опитувань цих центрів, які вийшли практично одночасно в першій декаді серпня. Звичайно, опитувальники були різними, проте в них були деякі однакові запитання.

Перше стосується рівня довіри.

Добре видно, що коли рівні довіри до Залужного, Федорова, Буданова і Драпатого у «Рейтинга» і «Соціса» корелюються між собою, то щодо Зеленського вони дивним чином значно розходяться. Проте тут схожими є результати КМІС і «Рейтинг». Також у них співпадають і рівні недовіри до Зеленського (40 і 38%, відповідно), в той час, як у «Соціса» він складає аж 54%.

Наступна порівняльна табличка стосується імовірних результатів голосування у першому турі можливих президентських виборів.

Знову у трьох випадках результати обох центрів в межах похибки, а у випадку Зеленського разюча відмінність (КМІС такого запитання не ставив). Щодо другого туру, то даних крім «Соціс», де Зеленський програє всім перечисленим  потенційним конкурентам, не публікував ніхто.

Висновок очевидний. Дані всіх трьох центрів приблизно однакові, за винятком довіри до Зеленського. Інакше кажучи, з однієї сторони, для влади ці опитування є тривожними, бо недовіра до президента на рівні 38-40% є зависокою. З другої сторони, довіряти даним щодо повного падіння шансів є також зарано. Адже різниця у 12-16 відсотків у рівні довіри між «Соцісом», з однієї сторони, і КМІС та «Рейтинг», з другої, заставляє сумніватися у достовірності інших «гарячих» результатів опитування і виникає підозра, що хтось пробує маніпулювати цифрами. Дивно також, що на ці «гарячі» дані кидаються політологи, експерти та коментатори, не порівнявши з результатами інших опитувань громадської думки, які опубліковані одночасно. Очевидно, що дуже хочеться повірити в те, що хочеться, а не в те, що є насправді, не дивлячись на те, що це – хибний щлях. Але так бажано сісти на улюблену виборчу тему, хоча жодних підстав для будь яких виборів і закінчення війни нема.  Щоденний обстріл України є підтвердженням цьому.

Недаремно за даними КМІС у те, що війна закінчиться до кінця цього року вірить лише кожен п’ятий українець, а 45% у те, що це станеться у другій половині 2027 року або пізніше. Терпіти війну стільки скільки треба готові 61% українців проти 20% і ця цифра зросла з 48% у квітні.

Три чверті наших громадян вважає, що Україна здатна чинити ефективний опір і всього 12% – що ситуація безнадійна. Одночасно 60% – категорично проти здачі Донбасу на умовах росії. Це при тому, що за даними, які є в публічному доступі,  85% наших громадян втратили рідних або друзів, тобто війна торкнулася практично кожного. Проте 59% українців оптимістично настроєні щодо майбутнього і 82% вважають важливим, щоб Україна була демократією. Основна надія українців – на ЗСУ, яким довіряє 86% населення.