Володимир Лесик: Понад 70% громадського транспорту Львова є повністю або частково низькопідлоговим

Розмова з депутатом Львівської міської ради Володимиром Лесиком.

У 2025 році Львів продовжував розвивати громадський транспорт і міську мобільність попри обмежене фінансування та пріоритет допомоги армії. 

Про ключові досягнення минулого року, електронний квиток, нові автобуси "Електрон", паркінги та плани на 2026 – у розмові з Володимиром Лесиком, депутатом Львівської міської ради від Європейської Солідарності, секретарем транспортної комісії та представником концерну "Електрон". 

Якими є основні досягнення у розвитку транспортної мережі Львова ви можете назвати за 2025 рік?

Знаєте, коли триває війна, ворог знищує нашу інфраструктуру, то найбільше, чим ми можемо пишатися – це те, що транспорт взагалі продовжує їздити. Ми в тилу живемо і працюємо лише завдяки нашим хлопцям на фронті. Місто віддало пріоритет допомозі Збройним Силам. А на дороги, трамваї залишилося понад 1 мільярд 100 мільйонів гривень після всіх першочергових витрат.

Тому ми робили те, що реально можливо: продовжували робити місто доступнішим для людей з інвалідністю, батьків з візочками, літніх людей – облаштовували пандуси, з'їзди на тротуарах, низькопідлогові зупинки. Головне – громадський транспорт став набагато доступнішим. Львів вийшов на перше місце в Україні за часткою низькопідлогового транспорту – понад 70% усього складу. Такого немає ніде в інших містах.

Торік Львів отримав понад 40 вживаних трамваїв з Німеччини та Швейцарії. Я хотів би, щоб місто придбавало новий транспорт, але розумію, що під час війни це вкрай важко, тому ми вдячні європейським партнерам за цей донат. Продовжили будувати велодоріжки – це ж альтернатива, коли хочеться пересуватися без авто, навіть узимку.

І нарешті завершилася довга історія з новими автобусами: місто підписало контракт на придбання 48 сучасних низькопідлогових автобусів від нашого "Електрона". Концерн переміг іноземних конкурентів, хоча процедура затягнулася через європейські правила та умови кредиту Європейського інвестиційного банку. У 2026 році ці автобуси екологічного стандарту Євро-6 з кондиціонерами та всіма зручностями мають вийти на маршрути АТП-1.

Ще ремонтували дороги. Наприклад, почали Залізничну, яка роками страждала. Запустили на маршрути тролейбуси з автономним ходом, які можуть 20 км їхати без контактної мережі, заряджаючись дорогою. Завдяки цьому можна пускати екологічний транспорт навіть через центр, проспект Свободи, де немає контактної мережі.

Чому саме тролейбуси з автономним ходом, а не повноцінні електробуси?

Електробус – це машина, яка всю ніч стоїть на зарядці, а вдень їздить. Тролейбус з автономним ходом – це можлива альтернатива для міст, де вже є тролейбусна мережа. Зокрема як у нашому Львові: де є мережа – він заряджає акумулятори, де мережі немає – опускає пантографи та їздить на батареях. Не треба скрізь тягнути дорогі дроти та будувати підстанції. Це дозволяє гнучко змінювати маршрути та охоплювати більше районів транспортом.

У нас, до речі, ще з 2016 року є один низькопідлоговий "повноцінний" електробус "Електрон", який вже десять років обслуговує пасажирів на міських маршрутах. Ми розуміємо, що масштабно переходити на них поки важко – війна, інвестицій бракує. 

Хоча сусіди вже замовляють. Ужгород оголосив тендер і за його результатами уклав договір на придбання у нашого "Електрона" 9 електроавтобусів. Ми впевнені, що майбутнє саме за електротранспортом.

З електронним квитком "ЛеоКарт" як справи? Дехто з депутатів каже, що краще зробити проїзд безоплатним, ніж витрачати мільйони на цю систему.

Безоплатний проїзд коштував би місту понад 1,5 мільярда гривень – таких грошей просто немає. А електронний квиток дав дві великі речі: зручність і прозорість.

Тепер майже 95% людей платять безготівково – просто прикладаєш картку чи телефон – і все. Кошти йдуть прозоро на рахунок Львівавтодору, звідти – перевізникам. І найголовніше: тепер точно знаємо, скільки реально їздить пасажирів і пільговиків. Раніше рахували за старими формулами 90-х років – от у нас півмільйона пільговиків. Зараз бачимо конкретно – 200-300 тисяч осіб скористалися пільгою. Це допоможе у майбутньому чітко показати уряду: "Ось ваша частина компенсації за пільги, платіть, як цього вимагає закон".

Щодо пільг. Держава встановила багато пільг, але не компенсує їх повністю. Місто платить і за державних пільговиків, і за своїх, наприклад, учнів та студентів. За нашими підрахунками понад 600 мільйонів гривень, а може й до мільярда щороку. Це величезні гроші.

Чому е-квиток не змінив оплату перевізникам, адже досі місто платить за пасажирів, а не за кілометри?

Для тролейбусів і трамваїв уже платимо за кілометр і графік. Для автобусів процедуру ще не доопрацювали на рівні держави. Ми тиснемо на Мінінфраструктури і Кабмін, чекаємо, що незабаром ухвалять. Тоді водію буде байдуже – один пасажир чи повний салон. Проїхав кілометр за графіком – отримав гроші. Це забере проблему, коли ввечері перевізники відмовляються виїжджати, тому що "мало людей".

Що плануєте на 2026 рік?

Доробимо розпочате: вулицю Залізничну, ремонт Героїв УПА (з відтермінуванням оплати), аварійний міст на Ковча-Шевченка, який роками перебуває у поганому стані,  Рясне може залишитися без виїзду. Трамвайна лінія Сихів-Миколайчука теж продовжуються роботи за кредитні кошти. 

Нові великі проєкти не розпочинатимемо – обмаль коштів, однак чекаємо 48 нових автобусів "Електрон". Завод уже працює, комплектуючі замовили. Ще держава будує євроколію – спочатку до Скнилова, потім до Головного вокзалу у Львові. Це фактично наш вступ у європейську залізничну мережу без переставляння вагонів на кордоні.

Паркування у центрі – це вічна проблема. Що з цим робити?

Центр стародавній, не проєктувався під тисячі машин. Рано чи пізно, але Львів вийде на європейський рівень за кількості авто на сім'ю. Автівок буде ще більше. Вільні місця забудовують, парковки мізерні. У спальних районах – хаос – автівки на дитячих майданчиках, сварки між сусідами. 

Потрібно будувати підземні та багатоповерхові паркінги, як у Європі. Були проєкти перед університетом чи на Петрушевича. Після війни інвестори прийдуть, це вигідний бізнес, якщо місто створить умови.

Ваша думка щодо проєкту облаштування підземного паркінгу на площі Міцкевича?

Це питання не зняли. На таких умовах, як нам пропонували влітку, я проти будівництва цього паркінгу. Тому що площа Міцкевича перед новим готелем, який вже збудували, є єдиною автотранспортною артерією вбік північної частини міста. Якщо там збудують підземний паркінг, то ця земельна ділянка вже буде залежною від забудови. Вона фактично належатиме не місту, а приватній особі. Віддати транспортну артерію приватній компанії не варто.

Якщо це робитиме місто або якщо ж будуть відповідні надійні гарантії, що ця споруда не буде обмежуватиме дорожній рух на цій ділянці, а ця територія залишиться у власності міста, тоді ще можна розглядати цей проєкт. Особисто я за паркінг, але не таким чином, як це зараз впроваджується.

Нещодавно ми, депутати, відвідали польський Вроцлав. Там в історичній частині облаштовують підземні та наземні паркінги. Водночас зберігають і відкривають для огляду під землею археологічні знахідки, залишки давніх мурів, перетворюючи ці місця на музейні експозиції. Багаторівневі паркінги будують, зберігаючи історичні архітектурні стилі та поєднують їх з торгівельними галереями на перших поверхах. Наприклад, у Львові так можна модернізувати паркінг біля Вернісажу.

На одному з засідань комісії ви здивувалися щодо надання дозволу оренди на облаштування паркінгу на вулиці Трускавецькій поблизу аеропорту. Так якось виходить, що цю територію не можна забудовувати Сокільникам, а от Львову можна?

Наша комісія у попередні роки зробили одну, я вважаю, добру справу. На всіх в'їздах в місто, практично на всіх, зарезервували земельні ділянки під будівництво так званих перехоплюючих паркінгів. Вже навіть на перший такий паркінг на вулиці Стрийській є проєктна документація. Війна завадила цьому проєкту. Як і паркінгу на  вулиці Кульпарківській (в'їзд збоку Трускавця, Пустомит). Там ми б хотіли теж побачити перехоплюючий паркінг. 

Тому я й підняв це питання. Комісія рішення щодо цього питанню перенесла, не відмовила у продовжені оренди. Будемо вивчати це питання, де у тому напрямку влаштувати перехоплюючий паркінг. 

Сокільники декларують готовність до спільної праці зі Львовом щодо облаштування таких паркінгів, розв'язок тощо. Чи відбувається така співпраця?

Наша комісія співпрацювала з Сокільниками щодо облаштування перехоплюючого паркінгу. Ми знаємо, що є приватний інвестор,  який готовий був до війни облаштувати такий паркінг трошки вище, на території Сокільників. Досліджуючи питання щодо облаштування перехоплюючого паркінгу на Трускавецький ми перевіримо інформацію щодо того, чи готовий цей інвестор будувати такий паркінг у Сокільниках. Там є площа, майже гектар землі, є де зробити, і головне є бажання. 

Електросамокати в центрі – це повний хаос. Що можливо зробити щодо цього питання?

Ми у 2022 одні з перших в Україні ухвалили правила їзди для електросамокатів, визначили, де можна, де ні ними рухатись. Тротуар – це елемент благоустрою. Рух тротуарами якщо є велодоріжка – це порушення. Де немає велодоріжок – тільки 5 км/год, швидкість пішохода. Порушення фіксуються, але штрафувати не завжди доходять руки. 

Наразі держава визнала самокати транспортом, але ПДР не змінила. Я писав пропозиції до МВС: зокрема, пропонував пересування тільки в шоломі, на велодоріжках, без тротуарів, по двоє не можна, за містом  – заборонено, однак це питання ще не врегулювали на рівні держави. Міста не мають повноважень забороняти ці малі електричні транспортні засоби.

Що б ви особисто хотіли побачити вже до кінця 2026?

Щоб усі 48 нових "Електронів" вийшли на маршрути – комфортні, сучасні, львівського виробництва. Щоб завершили розпочаті роботи, зокрема вулицю Залізничну та міст на Ковча. І головне – щоб настав мир. З ним усе піде набагато швидше та масштабніше.

Фото: Фб Володимира Лесика та Фб фракції ЄС у ЛМР