Екс-депутат Львівської міськради Юрій Кужелюк про особливості виборів у Львові.
Завершилися місцеві вибори. Минув скандал з першою сесією у Львівській міській раді. Всі досліджують результати та прогнозують перспективи.
Проте хочеться торкнутися роботи виборчих комісій. Як так, що в більшості країн результати стають відомі вранці наступного дня, офіційне затвердження відбувається через день, а в нас ця процедура може тривати тижнями?
Пригадую 1994 рік. Мене обрали головою обласної територіальної виборчої комісії. На цю ж комісію поклали обов'язки комісії з виборів Президента України. Заради економії коштів, яких тоді було не густо, оскільки вибори до місцевих рад збіглись з другим туром виборів Президента України, де змагалися Леонід Кравчук та Леонід Кучма.
А ситуація тоді була така. Комісія розміщується в одній кімнаті на третьому поверсі Львівської облради. На постійній основі працює троє людей, я – голова і ще двоє членів, решта на громадських засадах, тобто безоплатно. Із засобів зв'язку лише один телефонний номер з двома запаралеленими апаратами на столах. Про комп'ютер, інтернет, мобільний зв'язок та реєстр виборців ніхто навіть не чув, а всі документи друкували на друкарській машинці.
Облік голосів вели на розграфленому листі ватману формату А2, а підрахунок – за допомогою калькулятора. Надрукованих законів про вибори, щоб роздати виборчим комісіям, не було до самих виборів, та ще й Верховна Рада України внесла зміни в закон якраз перед виборами. Гроші, а це були мільярди купонів, які тоді ходили, почали надходити тільки перед виборами. Якою була ситуація в районах, а тим більше у селах, можна лише уявити. І явка виборців тоді була не те, що зараз. Між 80 і 90 відсотків, а тому рахувати було що.
Кожен виборець в кожному селі отримав наступні бюлетені:
– бюлетень з виборів Президента України;
– бюлетень з виборів голови Львівської облради (тоді були прямі вибори голів обласних і районних рад, а на посаду голови облради балотувалися М. Горинь, В. Дзера, С. Павлюк і М. Сеник);
– бюлетень з виборів депутата облради;
– бюлетень з виборів голови районної ради;
– бюлетень з виборів депутата районної ради;
– бюлетень з виборів голови сільської ради;
–бюлетень з виборів депутата сільради.
Разом – сім штук, у Львові – п'ять, оскільки районні ради тоді вже не обирали.
Здавалося, що ситуація патова, а виборці аби лише не заплуталися між трьома соснами. Проте нічого, закони надрукували, роздали їх на дільниці, бюлетені затвердили, роз'яснювальну роботу в ЗМІ організували та провели вибори в цілій області. А це понад 2000 дільничних комісій (і це ще без територіальних).
А тепер найголовніше. Результат виборів президента України був готовий вже вранці в понеділок після виборчої неділі, а офіційний – у другій половині дня. А коли ми до обіду у вівторок ще не могли дати офіційних результатів з виборів до Львівської обласної ради (голова і депутати), то журналісти вже почали нервувати: "Щось тут не так, щось вони хімічать". А це ж треба було звезти протоколи з усіх дільниць в район, а звідти вже в область.
Зрештою результат комісія мала у вівторок ввечері і його ж й оголосила. В середу ми розглянули скарги, підбили підсумки і… завершили роботу. Повторюю. В середу після виборів. І все це лише за допомогою телефону, калькулятора, олівця, листа паперу та друкарської машинки. І скарг особливих не було. Адже люди на всіх рівнях відчували велику відповідальність, а таке, щоб десь треба було змінити склад комісії, то навіть в думку подібне не приходило.
І тому мені не вистачає IQ зрозуміти, як зі всіма сучасними засобами (інтернет, комп'ютери, ксерокси, мобільники, реєстр виборців, роз'яснення ЦВК, фінансування, додаткова стимуляція від партій, що висунули членів комісій тощо) можна тиждень рахувати голоси, особливо у Львові, де лише 300 комісій, а доїхати до ТВК – раз плюнути. А коли чуєш про те, що в другому турі голоси рахували три дні і три ночі, то починає розбирати сміх.
Вдумайтеся. Один бюлетень, два прізвища, кількість бюлетенів за низької явки не більше тисячі. І щоб їх розкласти на дві купки (відкинувши недійсні) порахувати та заповнити стандартну форму протоколу – три доби? Це або члени комісій малописьменні, або зорі не так стали, або ще щось з області космології. Або не з космології, а з більш матеріального світу? То може під час формування комісій у майбутньому слід перевіряти людей на вміння писати та рахувати, а також оформити цю вимогу законодавчо?