WEB 0.0 на варті виконавчої влади Львівщини

Варіанти проаналізувати присутність райдержадміністрацій Львівщини в інтернеті і поставили невтішний діагноз роботі львівської виконавчої владі на цьому інформаційному напрямку.

З користувачами глобальної мережі вона поводить себе так само, як і в реальному житті з пересічними громадянами, тобто реально нехтує їхнім правом на доступ до публічної інформації. Сайти державної виконавчої влади Львівщини – це також суцільний підрив іміджу Львівщини, наочне підтвердження того, що наша область не лише в соціально-економічному, але й інформаційному плані відстала, вірогідно, назавжди, і майже нічого не робить, щоб виправити існуюче становище.

В основу аналізу було покладено аналітичні та методичні розробки піар-агентства FRESHPR. Принагідно хочемо подякувати колегам за те, що свого часу надали Варіантам можливість, ознайомитися з цими матеріалами, а також пошкодувати, що Львівська ОДА не знайшла можливості для їхнього використання в своїй роботі.

Структура та дизайн сайтів виконавчої влади Львівщини

Вимоги до структури і дизайну сайтів виконавчих органів влади насправді існують, затверджені на вищому рівні і є жорстко уніфіковані.

«Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №208 "Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" та наказу Державний комітет зв'язку та інформатизації України від 15 серпня 2003 руку №149 "Про затвердження Переліку і Порядку надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" всім державним установам необхідно розробити та впровадити Веб-портали за уніфікованою схемою для можливості впровадження системи "Електронний Уряд". Веб-портали повинні відповідати вимогам "трьох рівнів": Інформаційний рівень (урядова установа громадяни), Консультаційний рівень (урядова установа громадяни), Партиципативний (на рівні участі) рівень (урядова установа громадяни), а також повинні містити розділи "Прес-центр", "Довідник установ", "Зразки документів", "Інтернет-приймальня" (зворотній зв'язок), "Архів", "Форум", "Опитування", та "Пошук"», – пише агентство FRESHPR в своїх аналітичних розробках.

Жорстка уніфікація структури і дизайну сайтів державної виконавчої влади, насправді обумовлена не лише необхідністю їхньої інтеграції в систему електронного урядування, це – важлива передумова доступності і зручності цих сайтів для користувачів.

Мусимо констатувати, що жоден із сайтів органів виконавчої влади Львівщини, включно з сайтом Львівської ОДА, не відповідає визначеним умовам. Жодний з них не дотримується трьохрівневої системи організації, на багатьох з них також взагалі відсутній повний базовий комплекс рубрик, а там, де вони є, то часто не працюють або не поновлюються.

Структура сайтів виконавчої влади Львівщини фактично не відображає те, що ці органи надають послуги для людей, також вона не враховує, що користувачами цих послуг можуть виступати фізичні, юридичні й інші категорії користувачів.

«Для надання інформаційних послуг через власний веб-сайт орган виконавчої влади створює на веб-сайті розділ «Каталог послуг», який містить повний перелік державних (адміністративних) послуг, які надає орган виконавчої влади і які систематизовані за сферами їх надання – громадянам України, юридичним особам України, державним службовцям України, міжнародній спільноті. Державні (адміністративні) послуги, які надаються в електронній формі (інформаційні послуги), у розділі «Каталог послуг» виділяються шляхом створення гіперпосилань на відповідну веб-сторінку, через яку здійснюється їх надання», – рекомендує FRESHPR.

На сайтах ОДА і РДА Львівщини послуги, що надаються даними установами, розкидані в непов’язаних між собою інших розділах, отож реально людина повинна або витратити купу часу, щоб знайти відповідну інформацію і не гарантовано, що їй це вдасться, або вдатися до альтернативних архаїчних методів пошуку і збору інформації – зателефонувати чи особисто завітати в орган державної влади.

Процес пошуку потрібної інформації значно ускладнює, як ми зазначали вище, неуніфікованість структури і дизайну сайтів ОДА і РДА, в тому числі різнобій в назвах рубрик, їх розташуванні, а також недоопрацьований «Пошук».

На сайті мають бути присутні дві пошукові системи: пошук по сайту; в розділі "Документи" пошук повинен передбачати пошук за різними позиціями (за номером, датою, назвою, слова з тексту документа), – зазначається у матеріалах FRESHPR. Аналіз засвідчив, що функцією розширеного пошуку не забезпечений жодний сайт органів виконавчої влади Львівщини.

Не краще виглядає ситуація з такими важливими і потрібними для людей функціями: пошуку – «Архів» і зворотного зв’язку – «Інтернет-приймальня». Якщо на сайті і є архів, то він містить переважно новини, а от інші документи – ні.

Щодо зворотного зв’язку, то Варіанти навіть спробували одного разу протестувату цю рубрику на сайті Жовківської РДА. Як з’ясувалася, форма зворотного зв’язку на ньому є, але не працює. Значна частина сайтів РДА Львівщини взагалі вважає достатнім вказати один електронний адрес на своєму сайті для контактів зі всіма підрозділами райдержадміністрації, їх сайти взагалі не передбачають можливості безпосереднього зворотного зв’язку.

Жодний сайт органів виконавчої влади Львівщини не відповідає встановленим вимогам мовного режими. Лише сайт Львівської ОДА ніби-то має англомовну версію, але іноземною перекладена лише статична інформація. Також сайт Буської РДА має «іконку» російськомовної версії, але натиснувши на неї, нічого в запиті не отримуєш.

Порушенням уніфікованих стандартів можна вважати й те, що, наприклад, сайт Жидачівської РДА називається «Жидачівщина», тобто його назва не відповідає назві органу виконавчої влади.

Центральна частина першої сторінки сайтів органів виконавчої влади, відповідно до вимогам, повинна містити основний контент-блок, тобто, новини. Проте ряд керівників РДА Львівщини вважають, що головне призначення сайтів структур, що вони очолюють, полягає в їхньому особистому піарі. Тому центральна частина головної інтернет-сторіни цих РДА (наприклад, Бродівської та Жидачівської) містить фото і звернення голів РДА, а новини – сховані десь глибоко в середині структури сайтів.

На всіх інших сайтах, як ОДА, так і РДА, фото керівника і звернення обов'язково присутні і не посередині, але на помітному місці на головній сторінці сайту. Хоч в жодних вимогах цього не вимагається. Тобто помітні місця в структурі сайтів, які можна було використати для розміщення важливої для людей інформації, віддані під безкоштовну рекламу регіональних державних чиновників.

Вимоги до дизайну сайтів органів виконавчої влади також є уніфіковані і регламентовані. «Усі веб-ресурси органів виконавчої влади мають будуватися на принципах візуальної одноманітності, і в той самий час, бути оригінальними, в залежності від профілю та сфери діяльності урядової установи. Слід уникати повної ідентичності, оскільки користувач не буде відчувати різниці між тим чи іншим ресурсом. Втім бажано співпадіння окремих рис дизайну Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади з іншими веб-ресурсами. Якщо користувач відвідує будь-який з них, саме завдяки цим принципам одноманітності він відчує єдність системи “Електронний Уряд”», – зазначають аналітики FRESHPR.

Не варто говорити, що принцип візуальної одноманітності навіть приблизно не дотримано в дизайні сайтів ОДА і РДА Львівщини. Держчиновники взагалі зневажають будь-якими вимогами до дизайну, вважають це – другорядним, неважливим компонентом. Наприклад, на сайті Мостиської РДА вгорі головної сторінки, посередині розташована просто дірка (напевно, некоректно вставлено фото вітальної листівки до великодня).

Дотримання вимог щодо контенту

Постановою Кабміну «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» встановлено перелік обов’язкової інформації, яку повинні розміщувати центральні та місцеві органи виконавчої влади на своїх веб-сайтах та визначено порядок оновлення цієї інформації. До нього включено: основні завдання та нормативно-правові засади діяльності; структура та керівництво органу; прізвища, імена та по батькові керівників; місцезнаходження апарату, структурних підрозділів місцевих держадміністрацій (поштові адреси, номери телефонів, факсів, адреси веб-сайтів та електронної пошти); основні функції структурних підрозділів, а також прізвища, імена, по батькові, номери телефонів, адреси електронної пошти їх керівників; нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції органу; відомості про регуляторну діяльність органу; порядок реєстрації, ліцензування окремих видів діяльності у відповідній сфері (зразки документів, розрахункові рахунки для внесення необхідних платежів, розмір цих платежів тощо); зразки документів та інших матеріалів, необхідних для звернення громадян до органу; розпорядок роботи органу та час прийому керівництва підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління органу; цільові програми у відповідній сфері; відомості про проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти; державні інформаційні ресурси з питань, що належать до компетенції органу; поточні та заплановані заходи і події у відповідній сфері; відомості про наявні вакансії.

Насправді проаналізувати наявність і якість більшості обов’язкових компонентів на сайтах ОДА і РДА Львівщини просто неможливо з огляду на неуніфікованість їхньої структури. Тому поділимося загальним враженням: більшість цієї статичної інформації є, але знайти її пересічному користувачу інтернету вкрай складно, особливо, повторимося, в частині послуг, що надаються РДА і ОДА.

Наведемо лише один приклад. На сайті Золочівської РДА у рубриці "Документи Золочівської районної державної адміністрації" серед іншого розміщено оголошення: "Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області повідомляє, що адресу офіційного веб-сайту Держуправління змінено".

Натомість практично відсутня або подана фрагментарно на сайтах ОДА і РДА інформація щодо про проведення підрозділами органів виконавчої влади Львівщини закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти. Єдиним приємним виключенням із загального правила можна вважати сайт Миколаївської РДА, де не лише є відповідна рубрика, але й вона регулярно оновлюється.

На сайті, наприклад, Дрогобицької РДА – вона є, а от інформації в ній – відсутня. На частині інших сайтів навіть відповідних рубрик немає (Бродівської, Буської, Городоцької, Кам'янка-Бузької, Перемишлянської та ін. РДА). І це не може не викликати занепокоєння, адже саме ця інформація служить важливим індикатором прозорості і відкритості роботи органів державної влади і сприяє протидії корупції серед державних чиновників.

Жодний сайт РДА також не містить інформації про державні інформаційні ресурси з питань, що належать до компетенції органу, іншими словами - про друкований засіб масової інформації, в якому розміщуються розпорядження та інші документи РДА.

Кепсько також виглядають справи з публікацією розпорядчих документів. До слова, в цьому пункті слід віддати належне саме окремим РДА, які публікують повний перелік розпорядчих документів, при цьому відкриваючи публічний доступ лише до тих докментів, що передбачено законом. Сокальська РДА – єдина, яка публікує проекти розпоряджень. Львівська ОДА ж не вважає за потрібне цього робити, тим самим де-факто порушує закон.

Вкрай незадовільно виглядає ситуація із новинним контентом на сайтах органів виконавчої влади Львівщини. Знову ж таки складається враження, що прес-служби, як Львівської ОДА, так і РДА, вважають за головне своє завдання не інформувати населення про роботу відповідних структур, а займатися рекламою своїх керівників.

Новини, які виставляються на сайтах ОДА і РДА, як правило, зводяться до в більшості до нікому нецікавих, невиписаних міні-звітів про те, що робив керівник ОДА чи РДА: зустрівся, відвідав, поспілкувався. Насправді, це складно назвати цікавою інформацією, що потрібна як спеціалістам, так і пересічним громадянам. Деякі РДА, взагалі, не готують новини, а виставляють замість них матеріали аналітичних довідок, котрі щодня скеровуються ними у відділ внутрішньої політики Львівської ОДА.

Останнім часом, вірогідно виконуючи розпорядження Львівської ОДА, сайти РДА почали виставляти прес-релізи Львівської ОДА. Причому робиться це вручну. Сайт Сокольської РДА (нещодавно оновлений) пішов у цій справі далі всіх: першою рубрикою у верхньому меню сайту стоять новини про діяльність Президента України з переходом на офіційний сайт глави держави.

РДА і частково ОДА Львівщини також зневажають вимогою інформування про плани своєї діяльності. В кращому випадку на сайтах можна знайти анонси подій для журналістів, чи в розпорядженнях – поточні плани роботи, але треба добре це все пошукати.

Проблема безпеки роботи інтернет-ресурсів органів виконавчої влади Львівщини

Спеціалісти FRESHPR звертають увагу на те, що робота веб-порталів органів виконавчої влади повинна відповідати стандартам Державної служби спеціального зв’язку та інформації Служби безпеки України.

Не думаємо, що ці стандарти допускають створення сайтів на безкоштовних блогерських чи інших інтернет-платформах. А саме в такій спосіб, як ми підозрюємо, зроблено і працюють більшість сайтів органів виконавчої влади Львівщини: Золочівська, Жовківська, Буська, Дрогобицька та ін. І саме цим передусім зумовлені значні проблеми в їх структурі, недолугій дизайн, відсутність багатьох обов’язкових функцій і уніфікованих рубрик і наявність багато чого з того, що взагалі не повинно бути присутнім на офіційних сайтах.

Отож не варто дивуватися, що регулярно частина сайтів РДА не відкриваються, а на інших, при спробі ознайомитися з матеріалами рубрик, отримуєш повідомлення про помилку.

Наприклад, сайт Дрогобицької РДА – більшість рубрик, як от "Структурні підрозділи", "Апарат", "Вакансії", "Стратегія соціального розвитку" не працюють. Жовківська РДА – не працюють рубрики внизу сайту (наприклад, "Структура РДА"). Сайт Самбірської РДА не вантажиться вже майже тиждень, а можливо і набагато довше. 7 травня сайт Старосамбірського району не працював через непроплачений хостінг. І це лише декілька прикладів з нашого аналізу.

Годі вже й казати, що хакер-початківець при бажанні за личені хвилини може такий "безкоштовний сайт" заблокувати і знищини. І колись, ми підозрюємо, це станеться.

Сайти РДА і Web. 2.0

Схоже на те, що про завершується епохи Web. 2.0 ніхто у підрозділах технічної пітримки і прес-службах державних виконавчих орагнів влади Львівщини, окрім ОДА, так і не чув. Саме тому менше половини сайтів РДА оснащені функцію експорту новин – RSS, яка є вкрай необхідною для роботи журналістів і для інтеграції в соціальні мережі. Функція «Поділитися інформацією в соціальних мережах» присутня лише на одному із сайтів двадцяти РДА – Сокальської. Сторінку у Facebook має лише Львівська ОДА.

Нормативно-правові вимоги до організації веб-сайтів органів влади (перелік підготовлено піар агентством FRESH)

Указ Президента України «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» від 15 грудня 1999 року №1573/99;

Указ Президента «Про додаткові заходи по забезпеченню відкритості в діяльності органів державної влади» №683/2002 від 01.08.2002 року;

Указ Президента України «Про внесення змін до Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади» від 19 грудня 2005 року N1784;

Постанова Кабінету Міністрів «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» №3/2002 від 04.01.2002 року;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» № 1302 від 29.08.2002 року;

Наказ Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України та Державного комітету зв'язку та інформатизації України «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади» № 327/225 від 25.11.2002р.;

Постанова Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи «Електронний уряд» № 208 від 24.02.2003;

Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України «Про затвердження Порядку надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» № 149 від 15.08.2003 р.