Позаминулого тижня троє українських перекладачів скандинавської літератури – Лев Грицюк, Наталка Іваничук та Софія Косарчин повернулися з Норвегії, де побували на літературному фестивалі в Ліллехаммері та відвідали найбільші норвезькі видавництва. Про враження від поїздки, творчі плани і те, чому норвежці постійно запрошують перекладачів з інших країн, «Варіанти» запитали в Лева Грицюка та Софії Косарчин.
Про Норвезький літературний фестиваль у Ліллехаммері
Лев Грицюк: «Ліллехаммер – це курортне містечко, колись там відбувалась Олімпіада, а зараз там роблять ставку на культуру. Норвезький літературний фестиваль в Ліллехаммері уже 18 років проводиться. І щороку норвезька організація NORLA, яка займається популяризацією норвезької літератури в світі, запрошує туди 10 перекладачів з різних країн. Цього року було троє перекладачів з України – я, Софія Косарчин і Наталя Іванничук.
Окрім нас, були також перекладачі англійською, португальською, польською, турецькою, угорською мови. Під час фестивалю відбувалися зустрічі, читання, різноманітні акції з музикою, театром. Але це фестиваль, сконцентрований в основному на нордичній літературі.
Хоча найбільший літературний фестиваль і книжковий ярмарок в Скандинавії відбувається у Ґетеборзі, я там не раз бував і це не порівняти. Хоча і на цьому фестивалі були дуже цікаві акції».
Софія Косарчин: «Фестиваль набагато менший за розмірами і кількістю заходів, має чітку концепцію запрошення учасників та проведення презентацій, зустрічей, обговорень, тощо. Наприклад, тема цьогорічного фестивалю була "Гроші". Відповідно організатори старалися вести фестиваль у руслі обговорення, як письменникам жити з своєї літературної праці, крім того, піднімали питання видавничої справи. Відомі та успішні норвезькі письменники можуть водити Феррарі і жити гонорово, але є й такі, що роками пишуть і чекають на визнання».
Про проект «Більше країн – більше книжок»
Окрім перебування на літературному фестивалі в Ліллехаммері, українські перекладачі Софія Косарчин та Наталія Іваничук також беруть участь в проекті «Більше країн – більше книг». Результат цієї програми – дві антології: сучасної норвезької та української літератури.
Уривки творів українських письменників вже перекладено норвезькою і видано окремою збіркою. А от українські перекладачі під час візиту в Норвегію мали можливість дізнатись більше про тенденції в сучасній норвезькій літературі, щоб вибрати тексти 10 норвезьких письменників для українських читачів .
Софія Косарчин: «Під час візиту в Норвегію нашим завданням було знайти цікавих неординарних авторів, які б мали бути необов'язково відомі, але цікаві. Для цього ми мали зустрічі в трьох найбільших видавництвах Норвегії – Gyldendal, Cappelen Damm, Aschehoug.
Це величезні будівлі, які мають свою історію і розміщенні один навпроти одного. Ми отримали їхні каталоги з уривками творів сучасних письменників, хоча також маємо якісь свої уподобання, свої ідеї.
Мені особисто дуже-дуже той проект видався і цікавим, і потрібним. Тому що я здебільшого перекладала шведську літературу і це було свого роду відкриття норвезької літератури, це було широке і ґрунтовне ознайомлення з нею. І якщо говорити про ідею обміну перекладачами, обміну ідеями – вона нам дуже потрібна.
І думаю, що це неординарна річ, коли українська література перекладається, скажімо, не на німецьку чи англійську, а, наприклад, на норвезьку».
Лев Грицюк: «Звичайно, це крапля води, але принаймні з'явились переклади української літератури норвезькою мовою і видавці можуть побачити, що в Україні є сучасні автори. Так само з'являться зараз переклади норвезьких авторів українською мовою і наші видавці зможуть познайомитись з норвезькою літературою. Можливо, за цим підуть інші переклади».
Чому в Скандинавії зацікавленні українськими перекладачами?
Софія Косарчин: «Міністр закордонних справ Норвегії розповів, що під час зустрічі з перекладачами норвезької літератури іншими мовами світу він зрозумів, що всі вони є його дипломатами. Він також додав, що письменники пишуть національну літературу, а перекладачі – світову. Дуже натхненний виходиш з такої зустрічі».
Лев Грицюк: «У Норвегії є мета пропагувати свою літературу в світі, це все наслідки культурної політики, якої в Україні ще немає. У нас велика нехіть видавати й сучасну перекладну поезію, за це беруться тільки ентузіасти.
Про творчі плани
Софія Косарчин: «Зараз я завершую переклад книжки шведського автора Юнаса Гассена Хемірі. Переклад його другого роману "Монтекор: унікальний тигр" вийде у львівському видавництві "Літопис". Сподіваємося, що вже у вересні на Форумі Видавців зможемо її презентувати. Хемірі доволі неординарний автор серед шведських письменників, але один з найвідоміших зі свого покоління. Крім того, він ще й драматург - його пєси успішно йдуть в театрах Швеції, а також Норвегії, Франції, США».
Лев Грицюк: «Планую зараз перекласти цілу поетичну збірку Тер'є Геллесена. Під час фестивалю в Ліллехаммері я примітив кілька поетів, які мені цікаві і попросив видавництва вислати мені їхні книжки.
У рамках Форуму видавців разом з Юлією Мусаковською зробимо семінар по Транстрьомеру, ми готуємо переклади його текстів. Богадана Матіяш порекомендувала запросити автора з Норвегії Гюнстейна Бакке. Це дуже цікавий поет, романіст, укладач антологій. Він вже точно приїде. Також приїде Раґнар Стрьомберґ, книжка якого з'вилась у видавництві «Крок» у моєму перекладі і називається «Жовтоока». Планується приїзд Лейфа Ульсона, друга Транстрьомера, який професійно читає вірші нобелівського лауреата на сцені в супроводі музикантів. Плануємо привезти польського поета Адама Загаєвського.
Також цього року у Швеції відзначається рік Стріндберґа, тому під час літературного фестивалю у Львові відбудеться також дискусія про скандинавську літературу, приїдуть спеціалісти зі Швеції.