У літній сезон 2024 року середня завантаженість готелів у Карпатах сягала 65%, що є суттєвим зростанням у порівнянні з попереднім роком.
Водночас зростаючий обсяг пропозиції поступово знижує середню наповненість а водночас і рентабельність. Як свідчить аналіз ринку, проведений Ribas Hotel Group у січні 2025 року, загальний показник заповненості номерного фонду в Карпатському регіоні знизився до 46%. Така динаміка підкреслює перевагу малих курортів із чітко визначеною спеціалізацією — зокрема, оздоровчою. Їхня стійкість до сезонних коливань базується на наявності лояльної аудиторії, яка приїжджає не лише заради гірськолижного спорту, а й для цілорічного відновлення. Це говорить про чіткий сигнал – увага все більше зміщується до скромніших, але стратегічно вигідних курортів.
Міста і села в Карпатах, які ще донедавна сприймалися радше як зупинка по дорозі в гори, сьогодні впевнено повертаються на інвестиційну мапу України.
Буковель: флагман чи пастка масштабів?
Ще кілька років тому Буковель здавався безальтернативним для інвесторів – масштаб, потужна інфраструктура, імідж української Швейцарії. Не зважаючи на прибутковість цього курорту за лаштунками привабливих фасадів – усе більше тривожних сигналів: надлишкова пропозиція житла, зростаюча конкуренція та ріст термінів окупності.
За аналітикою Ribas Hotels Group, станом на 2024 рік середній строк повернення інвестицій у готельні апартаменти в Буковелі вже перевищує 12 років. Квадратний метр тут часто коштує як у столичних ЖК, а сезонна наповнюваність номерного фонду – нерівномірна й залежна від погоди та воєнного стану. Чимало інвесторів, що ввійшли в проєкти у 2020–2021 роках, вже зараз перераховують свої очікування від прибутковості.
Ці тренди підтверджують і аналітики. Так, за словами представників інвестфоруму у Львові (2024), ринок нерухомості в Карпатах переживає трансформацію: хоча Буковель залишається найвідомішою точкою, його інвестризики зростають. Окрім перенасичення житлом, наголошується на високих експлуатаційних витратах і нестабільному туристичному потоці зокрема через воєнний стан і зростаючу вартість обслуговування курортної інфраструктури.
Поза мейнстримом: історії успіху з Східниці, Дземброні та Закарпаття
Тим часом у тихих долинах та на схилах, не зіпсованих масовим туризмом, з’являються інші історії. У Східниці – десятки невеликих готелів демонструють стабільну рентабельність за рахунок постійного попиту на мінеральні води. У Дземброні – туристи бронюють кімнати за рік наперед, шукаючи 'гори без людей'. У Закарпатті – невеликі шале з видом на виноградники або термальні джерела формують нову культурну мапу гостьового бізнесу.
І саме у цих «другорядних» локаціях інвестори можуть отримати коротші терміни окупності, більшу гнучкість і значно менший поріг входу. Бізнес-модель готелю на 10–20 номерів часто виявляється вигіднішою за більш масштабний проєкт, що потребує десятків мільйонів гривень вкладень і років «заморозки».
Яскравим прикладом є проєкт “Панорама Східниця”, який попри війну запустився в 2024 році. Його співзасновник Віталій Ломакович акцентує на тому, що прозорість, енергоефективність і довіра до місцевої громади стали запорукою інвестиційної привабливості. Ставка була зроблена не на масштаб, а на якість сервісу та нішеву аудиторію, орієнтовану на оздоровлення та комфортний побут навіть у кризових умовах.
Яремче: повернення легенди
Серед таких локацій дедалі впевненіше звучить ім’я, яке свого часу було символом гуцульського туризму – Яремче. Це місто, оточене гірськими хребтами та пронизане шумом Прута, переживає справжній ренесанс.
Тут уже з’являються нові готелі апарт-формату, еко-будинки, гастро-туристичні ініціативи. Місто більше не просто транзитна точка – воно перетворюється на окремий напрям для подовженого відпочинку.
Місцева влада інвестує в інфраструктуру: тут оновлено центральний стадіон, реконструйовано набережну, здійснено реставрацію під’їздів. У 2024 році бюджет громади Яремче сягнув понад 220 мільйонів гривень і частина з них спрямовано на розвиток туризму, спорту та екології.
Місто отримує не лише новий інвестиційний імідж, а й підтримку з боку національних дискусій. Під час Invest Forum 2024 експерти наголошували: саме такі локації як Яремче формують новий ландшафт української курортної економіки. Малі проєкти з глибоким контекстом, природним ресурсом і локальним колоритом здатні не лише вижити, а й запропонувати альтернативу капіталу, який шукає довгострокової стабільності.
Оздоровлення – нова стратегічна ніша
Окремий драйвер – це оздоровчий потенціал. Завдяки унікальному клімату з м’якою вологістю, чистим повітрям і хвойним середовищем, Яремче повертає свою привабливість з початку 20-го століття, а саме як найкраща локація в Східній Європі для оздоровлення і відпочинку людей із респіраторними хворобами, алергією, астмою. А після пандемії COVID-19 та зростання хронічних захворювань ця потреба тільки зросла.
Увагу привертає і сезонна стабільність. У дослідженні Ribas Hotels Group зазначено, що курорти з медичним ухилом – особливо ті, що пропонують оздоровлення для людей із захворюваннями легень – мають вищу середньорічну завантаженість. Карпати, зокрема Яремче, Східниця та Ворохта, демонструють 60–75% середньої заповненості номерного фонду протягом року, з піками не лише взимку, але й влітку та восени.
Саме на цьому перетині природи, безпеки та wellness-туризму з’являються нові проєкти – невеликі готелі з програмами детоксу, дихальної терапії, фізичної активності на свіжому повітрі.
Малий масштаб – великі перспективи
У той час як великі гравці зосереджені на перенасичених ринках і змагаються в в сегменті апартаментів по $3–5 тис. за «квадрат», нова хвиля інвесторів робить ставку на інше: на міста з душею, на тихі курорти з сильним імунітетом до масовості. Яремче це саме таке місце – з історією, ресурсом, потенціалом і шансом стати новим іменем у словнику розумного капіталу. І підозрюємо, що ціна за «квадрат» буде не менш привабливою аніж клімат і вайб маленьких міст та селищ.
