Розмова з директором європейської філії Інституту глобальної і регіональної аналітики Ярославом Котом.
Читачі Варіантів знають Ярослава Кота більше як історика, дослідника україно-єврейської проблематики. Ця наша розмова з ним вже як з фахівцем в галузі культурної антропології, і, передусім, чи не єдиним українським дослідником апокаліптичних культур на прикладі кіно. Наразі Ярослав Кіт є директором європейської філії Інституту глобальної і регіональної аналітики.
Що таке апокаліптична культура?
У літературі, живописі, музиці, а особливо в кіно є безліч творів на есхатологічну тематику, іншими словами – про вселенську катастрофу і загибель людства. Тривалий період я досліджував традицію використання біблійних мотивів в кіно, як візуальному масовому мистецтві. Кіно, як відомо, це найзручніший і недорогий спосіб донесення інформації. Але водночас це й інструмент формування культурних смаків та цінностей. Апокаліптична функція полягає у донесенні людям тієї інформації, що рано чи пізно настане кінець світу, Апокаліпсис, Геєнна, Страшний суд.
У творах світового кіномистецтва на апокаліптичну тематику як доконаний факт тиражуються тези: теперішня людська цивілізація зникне, час людства завершився, ми вичерпали свої можливості, природні ресурси чи культура вийшла за свої етичні (розумні) межі, тепер розпочинається регресія; життя людей матиме інший вигляд чи форму, можливо, не фізичну.
Можна багато розповідати про причини цього, види апокаліпсиса, жанри кіно, але під кутом зору пандемії коронавірусу, напевно, цікаве те, що поміж багатьох сценаріїв кінця світу в кіно є також популярними сценарії винищення внаслідок смертельного вірусу (I am Legend, Resident Evil, World War Z, Walking Dead), а також пошуки шляхів лікування (I am Legend).
Чимало вже писали, що історія з коронавірусом розвивається згідно зі сценаріями фільмів про епідемії, а люди навіть почали моделювати свою реакцію на події відповідно до побаченого у кіно?
Межа між художньою вигадкою і науковою фантастикою достатньо умовна. Постапокаліптична культура – це наші уявлення не лише про катастрофу, але й про порятунок, а також про те, як такі події змінять життя, його пріоритети та духовні цінності. І саме знання в цій сфері мають прогностичний характер, адже дозволяють змоделювати майбутнє, яким би фантастичним воно не було.
Тобто Ви особисто були морально готові до пандемії?
Так, і не лише морально, я підготувався реально. Ще восени минулого року закупив для всієї сім'ї засоби захисту та зробив запаси питної води. Останні будуть не зайвими, адже ймовірно, що слідом за пандемією людство чекають інші серйозні випробування, наприклад, засуха та неврожай. Насправді ж, в основі моїх дій лежав прогноз глобальних катаклізмів та подій на наступні 5 років, який я зробив зі своїми колегами.
Цей прогноз дозволяє передбачити те, як зміниться світ після пандемії?
З великою ймовірністю так. Наприклад, зараз всі уважно слідкують за статистикою летальних випадків з коронавірусом. Постає враження, що смертей дуже багато. Реально ж пандемія не призведе до значного скорочення населення нашої планети, оскільки найвища смертність у світі спостерігається від голоду та наслідків шкідливих звичок.
Тобто, помиляються ті, хто прогнозує нову міграційну хвилю після завершення пандемії?
Я передбачаю, що демографічна ситуація частково зміниться у розвинених країнах, перед усім тих, які постраждали від динамічного поширення вірусу – США, Італія, Іспанія тощо. Але зменшення кількості населення не сприятиме залученню мігрантів, оскільки вірус призвів до економічної кризи та безробіття.
Варто очікувати, що розвинені країни закриють ринки праці для чужоземців, а більшість своїх громадян-безробітних погодяться на некваліфіковану працю або на урізання зарплатні. Ці країни в найближчій перспективі будуть запрошувати до себе лише кваліфікованих, молодих чужинців. Така політика призведе до зміни формату інтеграції мігрантів у нове життя, а також змінить підходи до легалізації та надання громадянства.
Вірус реально не такий страшний в глобальному вимірі, як інші проблеми людства?
Страх, як одна з універсалій, що об'єднує, в умовах пандемії використовується інтенсивно для залякування суспільства. Цьому сприяють соціальні мережі, телекомунікація та глобальна кон'юнктура. Найбільш дивним і водночас цікавим є факт, що досі невідомою вважається циркуляція коронавірусу в людській популяції до грудня 2019 року. Ймовірно, що вірус вже багато місяців існував і виявляв себе, власне, як гостре респіраторне захворювання. Лише чітко дослідивши його дію у лабораторних умовах світ побачив негативний вплив на людину.
Водночас ми знаємо достеменно, що вірус має низьку летальність, і в організмі загалом здорової, молодої людини переважно виробляються антитіла. Це не чума, холера чи Ебола. Коронавіруси не відносяться до біологічних агентів, але сучасний стан паніки та наслідків може перекваліфікувати вірус у нове явище біотероризму.
Вірус страху в сучасному світі поширюється не менш стрімко, а можливо, і швидше, ніж коронавірус?
Небагатьом країнам вдається протистояти натиску мережевої пропаганди страху і переляку громадян. Разом з тим, передбачаю, що внаслідок пандемії з'являться нові форми передачі інформації та протидії брехні. Вони стануть перевагою меншості громадян, які бажають знати правду і намагатимуться опиратись. Від моменту інтенсифікації боротьби з епідемією світ опинився на порозі фантастичного спалаху інноваційних винаходів.
У найближчі роки ми станемо свідками серйозних змін у культурі використання онлайн сервісів, зміниться психологічний бар'єр довіри до віртуального і цифрового світу. Технології сприятимуть розвитку криптовалют. Покоління, яке здобуло досвід дистанційного навчання в школі, перенесе його на доросле життя. Феномен віртуалізації та втрати сімейних зв'язків, страху перед живим спілкуванням перекинеться на більшість країн, що залучили цифрові технології у повсякдення. Цифрові банки, офіси, освіта, магазини, розваги охоплять дві треті молоді в економічно розвинених країн протягом наступних 2-5 років.
Пандемія виявила, що людство не готове до протидії стрімкому поширенню напівправди та дезінформації онлайн?
Інфодемія на основі спотвореної і вирваної з контексту інформації, провокаційні та шокові новини, що утримують високі рейтинги телевізійних каналів – новий виклик для суспільства, про який до коронавірусу говорили чимало. Спотворена і неправдива інформація, що поширюється мережами та переходить у маси, а також фейк-ньюси в період пандемії стали реальною глобальною проблемою.
Дійшло до поширення неправдивої інформації офіційними державними ЗМІ, як це є, наприклад, зі статистикою випадків коронавірусу. Дозволю передбачити, що дії каналів дезінформації матимуть зворотний ефект, оскільки правда виявлятиметься досить швидко. Дозування потоків інформації стане методом впливу у державах, де влада тяжіє до авторитарності.
Що ж до тих людей, хто не розучився думати та аналізувати, то вони шукатимуть інші джерела інформації та комунікації, адже скоротиться мобільність й відкритість наукових осередків, що конкурували між собою. Перед загрозою хвороби й впливом інформаційних потоків активізуються експериментатори та новатори. Водночас значно пришвидшаться різноманітні технологічні проекти, що покращують щоденне функціонування людини у суспільстві.
Невпинний динамічний зріст матимуть усі технологічні ідеї, які пов'язані з інтернетом і соціальними мережами. Поступово виходитиме з тіні Даркнет, що досі має кримінальне і нелегальне забарвлення. Особливий зріст відчуватиметься в електронній торгівлі, електронному управлінні та банківській сфері. Це спричинить зміцнення кур'єрських фірм, а також служб доставки та логістики. Водночас зросте кіберзлочинність.
Чи збережеться тенденція до скорочення прав і свобод людини заради здоров'я після завершення карантину?
Апокаліптичний сценарій, що навіюється через медіа і мережі, щораз більше впливає на стійкість людей до щоденності. Економічні фактори і безпорадність протистояння зростанню епідемії змусять уряди держав достосовуватися до незручної дійсності. Тривалість карантину залежатиме вже не від вірусу, а винятково від економічного стану тієї чи іншої держави. Відразу після закінчення карантину у країнах, яких торкнулася пандемія, розпочнеться інтенсивний пошук винних і відповідальних за кризу. Найочевидніше буде звинуватити Китай.
Водночас за нашими прогнозами поширюватимуться різноманітні "змовницькі теорії": масонська, теорія змови найбагатших для переділу світових капіталів, геополітична (відвернення уваги з інших проблем задля розширення кордонів держав). Надалі все більш популярною стане теорія біологічного тероризму, який вийшов з-під контролю через неконтрольований спалах нового вірусу. Правдиві відповіді на ці питання можуть шокувати весь світ і стати початком кінця чинного світового порядку.
Під впливом неперевірених чуток і внаслідок найпростішої системи виправдання – пошуку винних, відбуватимуться визначення ворога та винного. Такими стануть чужинці, заробітчани та мігранти. Однією з істотних змін у геополітиці, стане криза демократії у багатьох державах. У Європі це – Італія, Польща, Угорщина. Вплив епідемії на суспільні настрої може у деяких випадках викликати революційні та повстанські настрої, прагнення до анархії.
В інших випадках – узурпацію влади через створення диктаторських систем управління. А також й підпорядкування судів, виконавчої та законодавчої влади лише одній політичній силі. Випробуванням можуть стати вибори у нашого сусіда, Польщі, у травні 2020. Не менш важливим стане фактор довіри населення до своїх політичних лідерів, який вони продемонстрували під час кризи.
Не менш загрозливою стане ситуація у Сполученому Королівстві, яке буде змушене погодитися з небувалою економічною кризою. Ефектом закривання людей у помешканнях і пристосовування їх до дійсності стане спроба державного тиску на свободу громадянських прав. Ліберальна форма управління і демократична модель програватимуть соціалістичній та авторитарній.
Культивування страху перед живим спілкуванням вплине на психічне здоров'я людей та міжлюдські стосунки?
Кризовий період, загроза безпеки і зміна щоденного ритму життя швидко вплинуть на людські стосунки. Більшість населення проте залишатиметься осторонь, їх цікавитиме лише пристосування та виживання у важкий час. Звідси паніка у магазинах щодо товарів першої необхідності. Свідома замкнутість у домівках, дистанційна праця, обмежене коло спілкування справлять непоправні дії на психічне здоров'я третини мешканців країн, що оголосили карантин.
Завдяки споживацькому налаштуванню та певній, вихованій свободі дії, мешканці багатьох країн почуватимуться дискомфортно у своїх помешканнях. Це вплине на спалах домашнього насильства, а згодом злочинності в осіб, які досі не виявляли жодної агресії. Шопоголіки та азартні гравці перенесуть свою активність в інтернет.
З'явиться нове явище – свідома відмова праці в офісах на користь дистанційної. Перебування поза працею у багатьох осіб викличе лінощі та відвикання до звичного ритму життя. Очікується, що через кілька місяців після завершення карантину у державах значно зросте потреба психологічних консультацій і психічного лікування.
Ймовірно з'являться нові психологічні фобії, які пов'язані зі подіями 2020 року. Проте, близько третини суспільства активізується у проявах спонтанної допомоги, порятунку, волонтерства, доброчинності. Створяться унікальні волонтерські середовища та мережі взаємодопомоги, які після пандемії трансформуються у позитивні ініціативи.
Істотно зміняться вартості фінансової оцінки авторитетів. Зірки кіно і телебачення, футболісти чи співачки, які не приносять прямої користі суспільству, значно втрачатимуть у вартості своєї праці та підтримці розкішного життя. Зростатиме оцінка праці фахівців соціальної сфери там, де з'являтимуться чіткі приклади такої потреби. Зросте розуміння потреби ділитися, волонтерство у різних формах. Загалом зросте цінність людського життя і безпеки як суспільного досягнення цивілізації. Стане більш зрозумілим той факт, що забрати з собою в інший світ майно чи статки просто неможливо.
Ви прогнозували розвиток подій саме в Україні у випадку пандемії?
Ми робили прогноз для України в контексті глобального прогнозування. Україна для нас цікавила, передусім, досвідом її реакції на епідемію 2009-2010 року. Це був перший новітній європейський досвід державної реакції на епідемію. Тодішній уряд Юлії Тимошенко піддався (або посприяв) поширенню панічних настроїв і загрози безпеки перед епідемією пандемічного грипу А(H1N1).
Сьогодні цей приклад актуальний в сенсі збагачення фармацевтичної індустрії та нездатності державного апарату до боротьби зі серйозним вірусним захворюванням. Нагадаю, що тоді в Україні обмежили пересування та запровадили режим носіння медичних масок. Населення вакцинували вакциною, яку купували в авральному режимі. Ознаки захворювання були дуже схожими на COVID-19.
Вірус зник з наближенням теплої погоди, але ним встигло перехворіти близько мільйона осіб в одній країні. За різними підрахунками померло від 2 до 15 тисяч осіб. Це дуже нагадує сьогоднішню ситуацію у всьому світі. Після закінчення карантину Європа і США намагатимуться унезалежнити своє виробництво від Китаю. Від політичної волі влади залежить, чи зуміє Україна скористатись ситуацією і вписатись в нові формати європейської економіки. Разом з тим чинна політична кон'юнктура та економічна криза лише сприятимуть вибуху нових революційних явищ всередині України.
Коронавірус не зникне, але чи знайдуть вакцину і, що важливо, коли це станеться?
Це занадто конкретне питання. Відповідь на нього знають лише фахівці. Я ж можу спрогнозувати лише те, що фармацевтика отримала сильний поштовх до розвитку як бізнес і як інноваційна галузь. З'явиться нова самостійна галузь – онлайн-медицина. Вона стане істотною у ранньому діагностуванні хвороб. Очевидним стане й факт, що вік та супутні хвороби найбільше впливають на процедуру зцілення від коронавірусу. Можна прогнозувати пандемічні явища у другій половині 2020 року.
Виникнення нових мутованих вірусів, з якими боротимуться медики, призведе до зміни системи та протоколів порятунку. Перевага надаватиметься суспільно важливим, молодим особам. Тут підважують закони моралі та етики, однак переважатиме раціональний підхід. Розпочнуться інтенсивні дослідження проблем старіння, омолодження, трансплантації. Скасують заборону клонування людини й генного модифікування людських клітин.