Варіанти в рамках проекту «Малі міста Львівщини» намагаються розібратися в тому, як Європейський Союз та ООН допомагають громадам Львівщини виживати і розбудовувати місцеве самоврядування.
Про це в розмові з обласним координатором проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Ігорем Назаром.
Програма розвитку ЄС-ПРООН: скільки років діє на Львівщині, скільки коштів на неї виділяється, хто приймає участь?
Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» розпочався у Львівській області у 2008 році. Це спільний проект Програми розвитку ООН і Європейського Союзу.
З 2008 по 2011 рік тривала перша фаза проекту. Вона передбачала впровадження проекту у восьми районах Львівщини за п’ятьма напрямками фінансування: енергозбереження, забезпечення водою, охорона здоров’я, шкільний автобус і екологічний проект.
У 2008 році, як тільки проект розпочав працювати, була підписана угода з Львівською областю про його впровадження. Після цієї угоди відбувся конкурс – райони Львівської області подавали заявки на участь у ньому. Спільна комісія, сформована з представників облради і адміністрації проекту, відібрала за відповідними критеріями вісім районів і, відповідно, ці райони вже стали учасниками проекту.
Координатори проекту провели ознайомчі семінари з громадами цих районів і вже після цього був оголошений конкурс для сільських рад. За його результатами були відібрані 48 громадських організацій, які реалізували 54 мікропроекти.
Загальна вартість цих мікропроектів склала 8, 365 млн. грн.. З цієї суми ЄС-ПРООН надав 3,9 млн. грн., районні ради та адміністрації – 3, 7 млн. грн., сільські та міські ради – 271 тис. грн.., внесок громадських організацій склав 481 тис. грн.
У рамках першої фази реалізації проекту, за нашими підрахунками, пряму користь отримали 9 243 особи. Друга фаза реалізації проекту – це успішне продовження результатів, досягнутих під час першої фази проекту.
З яких компонентів складається друга фаза проекту?
Друга фаза проекту складається з компонентів, які були у першій фазі, за виключенням напрямку «шкільний автобус». Отож є чотири основних напрямки: енергозбереження, охорона здоров’я, водозабезпечення і екологія/утилізація.
У рамках першого компоненту відібрано вісім районів: Сколівський, Стросамбірський, Самбірський, Турківський, Жовківський, Перемишлянський, Буський та Бродівський.
Крім цих районів формується ще резервний список, до якого включено райони: Радехівський, Дрогобицький, Золочівський та Сокалівський.
Експерти, ознайомившись із ситуацією на місцях, відібрали в цих районах 38 організацій громад сільських рад. Після цього ми спільно з координатором з району (в кожному районі є координатор нашого проекту, на громадських засадах, в кожному районі в нас створено ресурсні центри, центри допомоги громадам в реалізації проектів) провели так званий перший семінар в сільській раді. Це перша зустріч з активом, з лідерами, з депутатами, і знову ж таки ми робимо презентацію нашого проекту, розповідаємо про умови.
Наприклад, якщо ЄС-ПРООН виділяє 8-10 тис. дол. на громаду, то інші кошти має зібрати: 45% – місцевий бюджет (чи це район, чи це сільська рада – немає різниці), і 5% – грошовий внесок громади. Внески місцевих громад повинні бути затверджені рішенням їхніх сесій. Якщо в сільській раді є декілька сіл, то сільрада сама визначає, яке село бути приймати участь у проекті.
І коли ми маємо таке рішення, то збираються загальні збори села, на яких має бути присутніх мінімум 80% представників домогосподарств, на яких відбувається презентація проекту. Відбувається так званий перший діалог, що є основним етапом по створенню організації громади. Тоді створюється громадська організація, збирається керівний орган, ця організація реєструється і відбувається навчання.
Чому представники проекту навчають представників громад в рамках семінарів?
Є три основних блоки: управління організацією громади, спільне планування (люди визначають, що вони хочуть зробити відповідно до пріоритетів програми: енергозбереження, охорона здоров’я, водозабезпечення і екологія/утилізація).
Основна концепція – це планування знизу догори. Проект йде через область, ми йдемо в район, ми йдемо в село, і зі села люди говорять, що вони хочуть робити. Вони навчилися управляти організацією, навчилися проводити опитування, планувати свою діяльність і далі йдуть інші тренінги по підготовці інших проектів.
Люди визначають, що в них є приблизно 20 проблем. Тоді вони проводять опитування і визначають пріоритетні. На першому місці може бути, наприклад, ремонт дороги, на другому – огорожа навколо кладовища, третє – енергозбереження у школі. Однак ми орієнтуємося на проблему, яка є пріоритетною для проекту, в даному випадку – енергозбереження у школі. Якщо громадська організація погоджується на такі умови, то ми починаємо навчання і тоді вже відбувається процес: збори, мобілізація ресурсів і т.д.
План дій, який склало село, затверджується на сесії сільської ради і передається в район. Отож там вже мають конкретну інформацію щодо проблем в даному селі. Відповідно й область володіє ситуацією і поінформовані про те, що люди хочуть в даному селі.
Ідея є проекту полягає в солідарному підході до вирішення проблем громад. Громада не лише декларує потребу вирішення проблеми, громада безпосередньо приймає участь в її вирішенні шляхом спів фінансування. Це не означає, що ми привеземо пісок, а натомість дають реальні кошти, вони ведуть реальний рахунок. Вони створюють в банку рахунок, кладуть на нього гроші.
Ще одна особливість реалізації наших проектів – вони здійснюються за процедурою державних тендерних закупівель.
Тендерний комітет складається з членів громадської організації, ми навіть не допускаємо, щоб участь в ньому брав сільський голова, але він може бути як спостерігач. Все здійснює управління організації громади. Кошти з району, з нашого проекту і громади йдуть на рахунок громадської організації.
Це така загальна процедура, методологія процесу. Плюс навчання, плюс обмін досвідом, плюс маса літератури, плюс постійні виїзди на об’єкти, ми аналізуємо як все робиться, ми присутні на кожному тендері.
Друга компонента, яка діє у Львівській області, це відтворення методології. Це застосування цього ж підходу, але вже у нових районах: Радехівському, Дрогобицькому, Золочівському і Сокальському. Тут діють ті самі напрямки, але коштів виділяється менше – ПРООН на одну громаду виділяє лише 2,6 тис. дол. В цих проектах приймає участь також і облрада. Вона виділяє на кожну громаду по 36 тис. грн.. загалом таких громад є 16.
Тобто одна із головних ідей проекту, що після його завершення лишиться чіткий і прозорий механізм, який має ключові моменти планування знизу догори, конституційний розвиток і підтримку на рівні області, обласний ресурсний центр, на рівні районів створені ресурсні районні центри, які допомагають сільським громадам вирішувати їхні проблеми.
Яку конкретно діяльність передбачає програма з енергоефективності «Місцевий розвиток орієнтований на громаду-ІІ» ?
За цим напрямком відібрано чотири райони: Дрогобицький, Старосамбірський, Сколівський і Жовківський. Підвищення енергоефективності – це інноваційний компонент, який включає елементи:
1. Оновлення/покращення стратегії з енергоефективності. Нещодавно працював експерт у Львівській області, він проаналізував всі програми, які діють і дав такі рекомендації, що при розробці Стратегії сталого розвитку до 2020 року у Львівській області слід врахувати цілий ряд моментів, які необхідно затвердити на рівні області.
2. Розробка ПКД (проектно-кошторисна документація), які залишаться в області. В майбутньому цими документами можуть скористатися інвестори для встановлення теплових насосів, вітроелектростанцій, біогазових установок чи, наприклад, сонячних колекторів. Це також і співфінансування, область заклала вже гроші на співфінансування таких ПКД і це зараз має впроваджуватися.
Вісім мікропроектів у чотирьох районах. Тобто в тих районах, які я перерахував, буде впроваджуватися по два мікропроекти.
ЄС-ПРООН виділяє на кожну громаду по 20 тис. дол. Це, умовно, 70% , а решта 30% має дати район, громади, село, і т.д. Ці проекти зараз знаходяться на етапі відбору ідей.
Основний концепт того процесу – використання відновлюваної енергії і застосування інноваційних технологій. на це повинно витрачатися 70% бюджету проекту.
Наприклад, школа у Старосамбірському районі ( зараз якраз цей проект обговорюється), в котрій були поставлені колектори на даху, які використовують енергію сонця і утеплюють школу. В школі є два приміщення. Вони поставили п’ять модулів опалення, але тільки один використовують для цього великого корпусу. А от для маленького корпусу хочуть в рамках нашого проекту провести теплотрасу і поставити батареї. Цей проект не підтримується, бо в ньому немає інновацій.
4. Поширення доступу. В рамках цього пункту буде відзнятий фільм, будуть поширюватися брошурки про реалізовані преокти, будуть реальні люди і реальні об’єкти. Ми вже маємо такий фільм за результатами реалізації першої фази проекту, де люди розказують про те, що зроблено, як зроблено.
Що вдалося зробити в рамках проектів?
На даний час в нас є чотири райони, в них є створені організації громад, їх є 16, в кожному по чотири. Кожна організація громади є зареєстрована, в них на рахунках вже є гроші, провели опитування, вони визначили, що вони хочуть зробити. Два проекти вже розпочаті, зроблено близько 70% робіт. А в решти, в 14, вже розроблена документація, є ПКД, котре потребує експертизи. І буквально до кінця квітня будуть подані всі мікропроекти по відтворенню методології . Відповідно, вони будуть профінансовані адміністрацією проекту і обласною радою.
З якими проблемами Ви зустрілись під час реалізації проектів?
Коли вже йде друга фаза проекту, істотних проблем немає. Єдине – це бюджетне фінансування. Все рухається добре. Кожна сільська рада, кожна громада активно включається в реалізацію проектів. Рідко є, відсотків двадцять громад, котрих треба тягнути за вуха. Але це не проблема, це, швидше, виняток. Проте вони рухаються, ми маємо багато важелів мотивації і підтримки.
Ми просимо райони контролювати ситуацію. На рівні району ми маємо Форуми місцевого розвитку і дорадчі структури, доя складу яких входять представники райрад і райдержадміністрацій. Справжньою проблемою є відсутність кваліфікованих проектних організацій (85% – не кваліфіковані) . Якщо неякісна ПКД, то громада не завжди все може знати. Це одна з таких вагомих проблем.
Як досвід реалізації проекту на Львівщині поширюється в Україні?
До нас часто часто приїжджають різні делегації. Наприклад, нещодавно в нас була делегаціє з ЄС – студенти Європейського коледжу, які навчаються в Кампусі під Варшавою. Часто в нас відбуваються візити, на котрих громада звітує, як використовуються кошти ЄС на Львівщині. Відбуваються також загальні збори, конференції.
Проект також співпрацює з ВНЗ . Підписана угода з Львівською Політехнікою (кафедра політології) та Банківським університетом (Інститут гуманітарних і соціальних наук). Бо є ідея аплікувати підходи, методологію проекту, спільне планування, планування згори, робота з громадою. Це – наукова компонента. Плануємо все це викладати для студентів в рамках навчальних курсів. Це буде прикладом успішної мобілізації громад і місцевого розвитку сільських територій.