Юрій Кужелюк: Поки є єдине казначейство, то в містах не буде розвитку

Розмова з членом постійної депутатської комісії інженерного господарства, транспорту і зв'язку Юрієм Кужелюком.

Які питання розглядає комісія і які з них є сьогодні пріоритетними?

Зараз всі питання пріоритетні.

Інженерне господарство – це все те, що є у Львові: інженерні мережі, вода, каналізація, рух транспорту, парковки.

Такі речі, як електрика чи газ – не підпадають під юрисдикцію міської ради.

А от решту питань – вже розглядаємо ми.

Ви також були в складі бюджетної комісії. На Вашу думку, в якій сфері Львів має більше проблем: бюджет чи інженерне господарство?

Без бюджету немає нічого. Зараз найтяжче – це гроші, бо їх не має. Ми не здатні нізащо платити, навіть повернути борги за минулі роки.

Наприклад, на тракті Глинянському здійснюєть ремонт каналізації. Виконавець провів частину труби. Ми домовилися, що він проводить частину – ми платимо, потім знову проводить – ми знову платимо.

Провів і просить: заплатіть, роботи я можу й так зробити, але труби потрібно купити.

Місто досі не може заплатити майже сто тисяч. Казначейство не пропускає. Сьогодні зрозуміло чому – бо гроші потрібні на війну, а за минулої влади вони просто крались.

Місто чи область приймає програму соціально-економічного розвитку.

Я ті програми читав один чи два рази, ще коли був молодим депутатом. Потім я їх навіть не читав. Вони ні до чого не прив'язані. Пишеться все дуже гарно, а потім приймається бюджет, який абсолютно не відповідає цій програмі.

Коли депутати заводять великий публічний додаток до програми соціальної-економічного розвитку – це чистий піар і фількіна грамата.

Взагалі, побудова інфраструктури – це таке питання, до якого потрібно залучати інвесторів. Місто саме не потягне.

Наприклад гіпермаркет на Богдана Хмельницького допомагав робити дорогу на вулиці Кукурудзяній. Ми не будеми говорити, хто там власник, так вже так сталося, але місто дало частину своїх коштів, вони части своїх – і вже краще.

Така ж ситуація й з мешканців. На Кривчицькій зараз міняємо водопровідну трубу і домовилися, що мешканці ввід до своїх помешкань роблять самі. Вони поставилися до цього з розумінням.

Новий готель на вулиці Гнатюка ремонтує театр Леся Курбаса замість інвестиційного внеску. Це краще, бо він має перести кошти, а казначейство їх блокуватиме.

Всі реформи в місцевому самоврядування не можуть бути успішними. Це фікція, поки не буде ліквідований єдиний казначейський рахунок.

Міські та селищні ради повінні мати власні рахунки.

Які напрацювання має комісія щодо неприємного запаху в місті?

Стосовно смороду у Львові – це питання довгограюче і на це є різні причини.

Не є таємницею, що головна причина, яку всі обговорювали – це підприємство "Ензим". До честі сказати, що це справді так було. Специфічний запах від Ензиму був відчутний.

Він відрізняєть від звичного запаху каналізації. Підприємство встановило анаеробну очистку, безкисневу, і тепер своїх відходів робить біогаз, який сам і використовує.

Це пішло підприємству в позитив. Значно зменшився рівень сірководню у відходах. Хоча там ще йдуть роботи.

Але є питання великої кількості витоків, що течуть поза каналізацією. Є питання до винниківського колектора. Колектор є на балансі винниківського водоканалу і він настільки прорваний, що з нього тече струмочок.

Це і є одне з джерел запахів. Коли вітер дме, то мешканці скаржаться.

Також є не закритий колектор з Полтви біля очисних споруд. До речі, в центрі ми бачимо звідки вітер. Якщо вітер з північного сходу чи зі сходу і падає тиск, то ми чуємо сморід.

Якщо дує з північного заходу – ми нічого не відчуваємо. Це Сихів, де стоки збираються просто в струмочок і течуть під сихівським мостом. Там прорвало.

Там був обвал колектора і зараз, під час ремонту стоїть питання перекладки цього колектор, тобто про його відновлення.

Таких речей в місті є багато. Вони накопичувалися роками, а тепер ми маємо результат.

Яка загальна вартість робіт з усунення смороду у Львові?

Зараз ми не можемо сказати оскільки ціна змінюється щодня. Ми рахували, що ремонт винниківського колектора буде коштувати приблизно мільйон гривень. А у нас є сім каналізованих районів.

Куди йде решта стоків? Або у вигрібні ями, що смердять, або наші мешканці прекрасно роблять трубу, що стікає струмком поза будинком, або у дощову каналізацію, а дощова каналізація також смердітиме.

Скажімо, на вулиці Личаківський ми таке спостерігали, і на Голубця. Звідти стоки виходили у Винниківське озеро, де львів'яни смажили шашлички і не знали в чому вони купаються.

Тож це комплексне питання, і повну суму важко назвати.

У Вас багато депутатських звернень стосовно руху маршруток. Комісія вивчає питання маршрутних таксі у Львові?

Найбільше скарг мешканців саме на маршрутки. 70-80% звернень до нашої комісії – це звернення щодо руху транспорту. Особливо після введення нової схеми.

Перші місяці було просто жахливо. Після цього необдуманого нововведення виявилось, що зараз до 70% цієї транспортної схеми майже повернено в зовсім інше русло.

Навіть сам міський голова Андрій Садовий визнав, що фірма "Луїс Бергер" була некваліфікованою. Вона спожила 300 тисяч євро з європейських грантів і, ймовірно, відмила кошти і зробила ніщо.

Зараз у місті, вже у тестовому режимі, впровадження схеми контролю за рухом транспорту онлайн.

Гадаю, що восени ми вже запустимо цю схему, але не в такому популістському режимі, як це було колись, коли некваліфіковане керівництво, яким керував ніби-то спеціаліст з Політехніки, поставило завдання, що кожне підприємство розробляє саме систему контролю руху.

У результаті, коли виявили, що їх потрібно звести до купи, то кожен робив собі сам.

Ми пішли іншим шляхом і тепер ця система буде комплексною. Тільки після впровадження системи можна буде чітко знати: хто, що і де, аби вирішити всі суперечливі питання з мешканцями.

Тут також цікава ситуація: мешканці кажуть, що маршрутка не їздить, а перевізники – їздить. Коли приходиш з контролем, то все їздить. Тільки пішов – через день все знову як раніше.

То ж тільки після впровадження системи вирішиться питання про з'їзд з маршруту у вечірній час тролейбусів, а особливо маршруток. Хоча в нас й трамваї можуть поїхати на паралельні колії.

Принаймні буде чітко зрозуміло: хто винен, а власники фірм знатимуть скільки водіїв на маршруті, скільки вони стояли, де і чому стояли.

Аж після цього можна буде говорити про реальну ціну на проїзд у траспорті.

Коли можна впровадити у Львові електронний квиток у громадському транспорті?

Це питання зрушиться тільки після нових виборів, які прогнозують навесні. Це питання, як то кажуть: будуємо міст, і треба визначити чи будуємо вздовж, чи поперек річки.

Поки було бажання будувати повздовж річки. Ви знаєте, що фірма, яка мала вирішити це питання є консорціумом ризької фірми та львівського АТП-1, і от вона хотіла за це 15 відсотків вартості поїздки на всій рахунок.

Ще при старих цінах, управління економіки оцінювало вартість обороту в транспортній сфері – 500 млн грн. 15% – це 7,5 мільйонів гривень.

Це такий бізнес – сиджу, курю і нічого не роблю.

Гроші мали концентруватися в одному центрі, а потім розходитися. Це аналог нашого казначейства. Всі йдуть на єдиний казначейський рахунок, а там – тому проплатили, а тому – ні.

Електронний квиток потрібно вводити, але має бути чітка система контролю та конкретне розуміння того, як робитимуться фінансові потоки.

Також ще є питання, як забезпечити, щоб всі люди цим квитком користувалися?

Уявіть собі маршрутку "Богдан", де потрібно відкривати одні двері, а водій повинен слідкувати, щоб всі вставляли картки. А якщо двоє або більше дверей?

Але ці питання ще можна буде вирішити до впровадження .