Юрій Лазаренко: У 2015 році на Львівщині змінено підходи до обслуговування місцевих доріг
Перший сніг і морози нагадали про ще одну проблему в нашому житті – дороги.
Варіанти розпитали начальника Служби автомобільних доріг Львівщини Юрія Лазаренка про те, чи готові дороги області до зими, чи встигли їх поремонтувати і чи є гроші на догляд за ними.
Нагадаємо, Служба автомобільних доріг є основним замовником робіт з ремонту та утримування доріг місцевого значення.
Саме ця структура укладає договори з підрядниками. Вона ж контролює якість та своєчасність їх виконання.
Юрію Вікторовичу, справжня зима лише розпочалась, а вже чути від автолюбителів нарікання на те, що десь на дорогах області слизько, а отже ускладнено доїзд. Чи справді так є і чия вина в цьому?
Сподіваюсь, що цього року подібних нарікань буде значно менше, ніж в попередні роки. Однак зовсім уникнути цього не можливо через об'єктивні фактори.
Хоча б тому, що погода, попри всі прогнози, змінюється інколи доволі непередбачувано, а отже відповідним службам потрібен певний проміжок часу, щоб впоратись з наслідками негоди.
А на чому ж тоді грунтується Ваша впевненість в тому, що нарікань буде менше?
На результатах роботи, проведеної обласною Службою автомобільних доріг в цьому році.
Але перше ніж розказати про них, дозволю наголосити на деяких моментах.
До недавнього часу фахівці, влада, а також громадськість в обговоренні проблематики доріг робили акцент на їхньому будівництві, реконструкції та ремонті.
Але є ще один, не менш важливий, компонент – це догляд за вже існуючими дорогами або ж в професійній термінології – експлуатаційне обслуговування доріг.
Про нього з певних причин згадують рідко, адже не є секретом: якщо дороги збудовані якісно і якщо за ними відповідний догляд, слугують вони людям в рази довше, а на їхній ремонт витрачається значно менше коштів. Світовий досвід доводить, що не вартує економити на догляданні за дорогами, бо така економія, насправді, є небезпечною для здоров'я людей.
Експлуатаційним обслуговуванням місцевих доріг в Україні займаються облавтодори. Ці державні підприємства до недавнього часу були монополістами в цій сфері.
Але у грудні до участі у торгах на виконання робіт з експлуатаційного обслуговування доріг у Львівській, а також Київській та Одеській областях, Укравтодор допустив приватних підприємців. На Львівщині вони виграли п'ять з дев’ятнадцяті пропозицій.
Отож з 1 січня 2015 року п'ять дорожніх ділянок на Львівщині будуть обслуговуватись приватними фірмами. У своїх конкурсних пропозиціях вони задекларували сучасні технологічні підходи до обслуговування доріг.
Напевно, висновки ще робити зарано, проте сам факт появи конкуренції в цій сфері вселяє в мене надію на те, що ситуація на дорогах Львівщини в частині догляду за їх станом починає поступово змінюватись на краще.
Поява нових гравців на ринку дорожніх послуг не викликала спротиву?
Спротив цьому нововведенню йде дуже сильний по всіх напрямках, в тому числі й на обласному рівні. Було подано скарги і, наскільки мені відомо, не всі подавачі ще отримали офіційні відповіді на них. Саме тому я наразі утримуюсь від розголошення деталей.
Скажу лише, що якщо результати торгів залишаться в силі, то приватники наступного року обслуговуватимуть й доглядатимуть десь приблизно 10% від загального обсягу місцевих доріг Львівщини.
Якщо вони доведуть на практиці, що вміють це робити і роблять це якісніше від державних компаній, то в 2016 році цей експеримент, сподіваюсь, буде розширено.
Приватні фірми вже понад п'ять чи навіть більше років виконують роботи з ремонту доріг на Львівщині. То чому лише зараз їх вирішили допустити до експлуатаційних робіт?
Відповідь на це запитання не в моїй компетенції, бо рішення приймалось на рівні керівництва Укравтодора.
Хотів би лише пояснити, що експлуатаційне утримання доріг передбачає широкий комплекс робіт, в тому числі це дрібний ямковий ремонт, догляд за узбіччям доріг, ремонт бар’єрного огородження, очистка стоків, покіс і стрижка трави.
Насправді нелегко, як то кажуть, з ходу знайти підприємства, які можуть надавати ці послуги якісно й комплексно. Отож потрібен був час, щоб приватний бізнес повірив в наміри держави змінити підходи в дорожньому господарстві, а держава, відповідно, виробила і сформулювала чіткі правила гри на цьому ринку послуг.
Приватні фірми, справді, давно і доволі успішно працюють на Львівщині. Так, цього року ними було виконано 60% від усього об'єму ремонту доріг, хоч в цілому на це було витрачено на 100 млн.грн. меньше, ніж попереднього, 2013 року.
Приємно говорити про зміни на краще в догляді за дорогами, але закрадається підозра, що в деяких районах Львівщини просто немає за чим доглядати, адже дороги в незадовільному стані, не асфальтовані, всі у ямах. Отож без капітального ремонту доріг не привести до ладу дорожнє господарство області. Чи можна вирішити цю проблему в умовах кризи?
У 30-х рр. ХХ столітті вихід США із так званої "великої депресії" був пов'язаний серед іншого з будівництвом автобанів. Те ж саме в багатьох інших країнах Європи на різних етапах.
Наші західні сусіди – Польща, Угорщина та Словаччина – витрачають європейську допомогу передусім на модернізацію дорожньої інфраструктури. Отож якщо Україна хоче розвиватись, вона повинна створити сучасну автодорожню інфраструктуру, починаючи з місцевих доріг і завершуючи автобанами.
Криза може прискорити реформування дорожньої галузі. Бо, насправді, проблема не в кількості грошей, тобто відсутності їх достатньої кількості, а в тому, як якісно використати ті гроші, які є, і які призначені на розвиток доріг.
Сподіваюсь, що вже найближчим часом парламент ухвалить в остаточному варіанті закон про передачу місцевих доріг у власність громад.
Відповідно, місцеві органи самоврядування будуть приймати рішення, які ділянки, як і де ремонтувати, їх утримання та ремонт будуть фінансуватись як з місцевого так із державного бюджетів. І це правильно, адже громаді краще знати де, коли і які дороги ремонтувати у першу чергу.
Очікую, що в рамках угоди про асоціацію України з ЄС в підходах до роботи дорожніх служб активно будуть впроваджуватись європейські стандарти. Останнє не можливо без застосування сучасних технологій, нової техніки, високотехнологічних матеріалів. Саме в цьому приховано основний резерв до підвищення якості робіт при значній економії коштів.
Що зараз заважає впровадженню нових технологій?
Новітні технології впроваджуються, але дуже повільно і лише там, де підрядником виступають приватні фірмі. Зацікавленість в тому, щоб працювати ефективніше, у них сьогодні вища, ніж у державних підприємств.
До прикладу, сьогодні ямковий ремонт на Львівщині у виконанні державних підрядників обходиться від 400 до 500 грн. за квадратний метр. Згідно умов договору, такий ямковий ремонт немає гарантійного терміну.
Служба автомобільних доріг Львівщини спільно з Baltom Group цього року не просто ямковий ремонт, а повністю нову дорогу зробили під гарантію у три роки із розрахунку вартості одного квадратного метру – 270 грн. При цьому нами були використані технологічні підходи, які використовуються в Європі.
Вперше також цього року на дорогах Львівщині були використані матпатчери для проведення неглибокого ямкового ремонту ін’єкційно-струменевим методом. При його застосуванні один кв.м коштує в районі 200 грн.
Йдеться в тому числі про ремонт дороги Львів-Тернопіль. Вона була збудована в 1958 році, але за тогочасними технологічними нормативами, за якими передбачалось будівництво доріг з місцевих будматеріалів: в її основі використано вапняковий щебінь замість гранітного.
При сьогоднішніх навантаженнях дорога просто пливе якщо не від вологи, то від сонця. Цього року ми полатали цю дорогу ін’єкційно-струменевим методом, вдосконаленим саме під ремонт цієї дороги, фактично скріпили її основу.
Опробували й нові технології у прокладанні основного покриття доріг – Ковель – В. Волинський – Червоноград - Жовква, Бережани - Нараїв – Брюховичі, Золочів – Красне, Сокаль – Стоянів, Радехів – Нивиці.
Висновок в цілому позитивний: з використанням нових технологій можна і будемо ремонтувати більше й ефективніше дороги за ті ж самі гроші, що є.
Але звичайний поточний ремонт не змінить якісно стан доріг в області, він лише дозволяє протриматись дорожньому покриттю ще максимум рік. Необхідно шукати ресурси й можливості для капітального ремонту.
Доводилось чути нарікання на роботу Служби автомобільних доріг з боку обласних депутатів. Наскількі їх зауваження конструктивні?
Служба автомобільних доріг виступає розпорядником коштів не лише з державного, але й обласного бюджету. Тому, якщо й виникають непорозуміння у наших стосунках з депутатами, то виключно з приводу фінансових розрахунків.
Цього року Львівська облрада подбала про те, щоб ще весною почалось фінансування ремонтно-дорожніх робіт. В одному з випадків підрядник виграв на торгах об'єм ремонтних робіт на суму понад 10 млн. грн.
Однак вже в червні фінансування робіт, що ним виконувались, припинилось. Коли борг за виконані роботи збільшився до 3 млн. грн., підрядник відмовився працювати далі й розірвав з нами угоду.
Ми тричі звертались до керівництва облради та облдержадміністрації з проханням розрахуватись, але, на жаль, борг не погашено до сьогодні. Ремонтні роботи не завершено.
Це, насправді, поодінокий випадок, коли нам не вдалось дійти згоди з підрядником. Інших нам вдалося вмовити завершити всі взяті на себе зобов'язання по ремонтах доріг в борг.
Загалом було виконано робіт на суму 30 млн. грн. , з них 9 млн. грн. ще не оплачено підрядникам за вже виконані роботи. Для порівняння: у 2013 році на Львівщині було виконано дорожніх робіт лише на 2 млн. грн.
Якщо ж говорити про кошти державного бюджету, то цього року ми отримали 10 % від запланованого фінансування – 120 млн. грн. При цьому 50 % з цих коштів ми отримали в грудні, бо так було закладено в бюджеті. Отож довелось знову підрядників вмовляти виконувати роботи в борг.
Як виглядає справа з погашенням боргу за дорожні роботи, виконані на Львівщині в рамках підготовки до Євро-2012?
Загалом цей борг з 2012 року становить 397 млн. грн. Лише цього року вперше на Львівщину було виділено 34 млн. грн. в рахунок погашення цієї суми. Служба автомобільних доріг вже перевела ці гроші підрядникам.
Як Вам вдається знайти охочих ремонтувати дороги Львівщини, коли підрядники чекают до трьох років на оплату вже виконаних робіт?
Через хронічні нерозрахунки на Львівщині цього року відмовились працювати відомі велики дорожні фірми, такі як Онур, заборгованість перед яким складає 186 млн. грн, та Автомагістраль, борг перед якою становить 110 млн. грн.
Рівноцінну заміну їм знайти складно з огляду на високу технологічну якість виконання робіт та широкий спектр послуг, що надають ці компанії.
Довелось зустрічатись з власниками, вести нелегкі перемовини, Онур так і не вийшов на ремонт доріг Львівщини, а Автомагістраль, все ж таки погодилась.
Власне ця компанія зробила дорогу, яка не ремонтувалася 10 років, Жовква-Червоноград-Коваль. Вони зробили перших 2 км на найважчцій дільниці і 4 км підготовили для подальшого завершення робіт. Вартість виконаних робіт складає 8 млн грн. З них 6 млн грн. їм вже проплачено.
Те, що доводиться залучати до робіт фірми, які не можуть рівнятись з Онуром та Автомагістраллю досвідом та потужностями, впливає на якість робіт?
Вимоги до якості роботи для всіх однакові. А от технології виконання робіт та вартість можуть різнитись.
Як здійснюється контроль над якістю робіт? Чи існують критерії оцінки якості ямкового ремонту чи покосу трави на узбіччі дороги?
Такі вимоги насправді є. Але щоб не втомлювати читачів технічними термінами, я краще наведу наочний приклад.
Укравтодор вперше цього року передав недержавній фірмі на обслуговування 200 км міжнародної траси Київ-Чоп на відрізку Броди-Стрий. Роботи з експлуатації, тобто доглядає за цією ділянкою траси, виконує турецька компанія Онур. Результати відчули всі.
Нарікань на стан цього відтінку дороги практично не поступає. Для Укравтодора це є перший пілотний проект з реформи підходів до експлуатаційного обслуговування доріг.
Він здійснюється за фінансової підтримки Європейського банку і порядок розрахунку коштів там значно відрізняється від того, що може запропонувати підрядникам обласна Служба автомобільних доріг.
Цікавий приклад, але як все ж таки Служба контролює якість експлуатаційних робіт на місцевих дорогах?
Цю функцію виконує Служба технічного нагляду, в якій працює 20 осіб на всю область. Це кваліфіковані інженери, які мають відповідні ліцензії і несуть персональну відповідальність за роботи, які були ними прийняті і виставлені до проплати.
Чи траплялись випадки, коли технагляд не приймав роботу?
Так. Цього року з робіт, виконаних за кошти обласного бюджету на загальну суму близько 33 млн. грн., не прийнято приблизно на 2 млн. грн.
Висловлю непопулярну, але актуальну думку: справжня реформа дорожньої галузі не можна без виведення Служби технагляду з-під порядкування Службі автомобільних доріг.
Така вимога діє в європейських країнах, так обов'язково буде і у нас. Адже в умовах дефіциту фінансів кожна копійка повинна бути підзвітна і витрачатись прозоро.
Львів’яни часто скаржаться на роботу Служби автомобільних доріг?
Львів’яни дуже прискіпливо ставляться до нашої роботи і активно з нами спілкуються в різних формах: від скарг й судових позовів до пропозицій і подяк включно. Цього року наша Служба в судах програла львів'янам понад 200 тис. грн.
Натомість ми налагодили співпрацю з громадами у питанні ремонту доріг, якщо вони беруть у свої руки ініціативу в цій справі. Ми видаємо дозволи, організовуємо технагляд.
Пріоритети на 2015 рік вже сформовано?
Наступного року навряд чи варто очікувати реального збільшення обсягів фінансування дорожніх робіт на Львівщині.
Тому, на мою думку, вартувало би основні кошти скерувати на завершення ремонту та реконструкції доріг, що були розпочаті цього року: це ділянки доріг Львів-Тернопіль, Львів-Радехів-Луцьк, Ковель-В. Волинський-Червоноград-Жовква, прикордонні дороги Мостиська-Самбір, Борислав-Нижанковичі-Дрогобич, КПП Смільниця, Бориня-Махнате, Львів-Самбір-Ужгород, Яворів-Немирів.
Важливим також є завершення ремонту дороги Сколе-Славське, де відсутнє майже 10 км асфальтового покриття.
В умовах гострого дефіциту коштів необхідно перейти до стратегічного планування розвитку дорожнього господарства Львівщини.
Також більш активно задіяти ініціативу громад та активніше працювати з міжнародними фондами в питаннях фінансування ремонту місцевих доріг.