Продовжуємо розповідати про тих митців, які щедро діляться своїми творіннями із читачами у мережі фейсбук.
Варіанти вже публікували розлогий текст про цю унікальну львівську мисткиню. З її нехитрих, ніби-то дитячих, рисочок, крапочок, дужочок і кольорових плям постає особливий світ – окрема реальність, народжена на межі щирого розуміння та щирого не-розуміння світу. На межі бачення та відчування.
Це сильне первісне мистецтво, яке чудом проростає і росте у нашій поточній дійсності, де панують поверхневі чітко-сформульовані артикули артикулів. Свобода творчості Зози настільки потужна, що вихлюпується за свій край і перетворюється вже у щось інше – наприклад у дерево. Чи пеньок. Stay f/tree – каже Зоза усім, хто вміє бачити/
Дивитись тут.
Рівненський художник – співець скромної краси поліської глибинки. Втім, для Олександра Полісся – не лише географічний термін. Митець розширює це поняття до рівня космічного яйця, з якого народжується усе просте, щире, звичайне, тепле, гарне, життєве, людське, непоказне.
У гуристюковому "Поліссі" пляшка з-під вчорашньої горілки ще тримає в собі задуму людської душі, а неприбрана кухня, весняний березовий ліс та панянка на стільці зливаються у радісне відчуття живої природи. Це все життя. А людина і дерево – щось рідніше, аніж нам розповідали у школі.
Дивитись тут.
Кожен фотограф повинен виростити у собі маленького Фауста, який знає коли саме слід вигукнути – "Спинися мите, ти прекрасна!" (чи як там у оригіналі).
Львів’янці Христині Соломончук такий Фауст не потрібен – вона не ловить мить, а створює її сама, лише їй відомими методами. Хотів би я знати, що саме вона вприскує своєю камерою у повсякденну реальність, аби наповнити її зсередини чимось невидимим, але відчутним через якийсь відблиск спокійної посмішки чи що.
Дивитись тут.
Львівський Йозеф Лада, який замість чеських селян споглядає галицьких пост-хіпстерів та перекупок із Краківського. Але Йозеф Лада із посмішкою мексиканського народного черепа.
Тарас розробляє основи сучасного львівського наїв-арту, трудячись одночасно у багатьох нішах – від кольорового як давньогрецькі статуї кітчу, побутових іконок-татух і до телуричних личин міфо-незрозумілої свідомості.
Зараз Тарас захопився циклом Galician Depression, про який Варіанти вже теж писали.
Дивитись тут.
Приєднуйтесь до нашого нового каналу в Telegram
Підтримай журналістів ІА Варіанти
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
Варіанти - онлайн газета новин Львова. Інший погляд на львівські новини та новини львівщини. Завжди свіжі новини про Львів, про львів'ян і не тільки. Тут новини у Львові оновлюються постійно.
Продовжуючи переглядати varianty.lviv.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом , і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності. Зрозуміло