Пісні фронту 2024 (# 92)

Десять треків від представників української попсцени, які намагаються сказати щось важливе та потрібне під час війни.

Українська попмузика змінюється. 29 топових альбомів за 2023 рік – це велике щастя. Деякі вкраїнські виконавці, звісно, все ще занадто неповороткі для великих викликів. Дрібними паразитами вони бовтаються біля чогось значного замість того, щоб просто змінити професію. Це звична картина для подібних процесів, і тому варто просто не звертати.

Після свого найкращого альбому "Qirim" (2023) Джамала знову вертає на соульну стежину Джессі Вейр, щоб попри всі досягнення треку мати типові проблеми з вимовою та лірикою.

Нойзова частинка Галичини добре наганяє розпуки на тутешню хляпу та кляту вологість навіть на такій короткій дистанції.

Доладний інді-поп дуетом з чимось затишним та справжнім на споді задля важливого ефекту назовні для обох.

Райдужна варіація співака Садсвіта, якому вже варто співати про котиків та ромашки. Біля цієї кобіти він, звісно, дещо зайвий, але моментики іронії у ньому рятують все подальше. Такий SadSvit значно кращий, аніж попередній.

Стильний та модний синтвейв з ідеальною лірикою після попереднього випадку. Сміховий момент між рядками якраз такий, як треба.

Млосне рнб з салютиком PinkPantheress, але дещо недбалою лірикою. У таких тонких матеріях навіть найменші слова є надзвичайно важливими.

Прифанковий семплом літній хопчик з канонічними вайбами жанрової краси, яку в Україні варто шукати з ліхтариком на лобі.

Посполитий блюз з хористими алкоголями, що має стати найкращим прикладом для Сергія Жадана та його солов'їних песиків. Бабкін також може тут затусити збоку.

Ще один вмілий конкурент для Tery, який щось занадто розслабився торік своїм безалкогольним, як на нову зірку українського рнб.

Упокорений неохопною величчю ембієнт, який повільно прозріває щось надзвичайно важливе у своєму щораз несподіваному стані.