Кому ми довіряємо свою безпеку: російський слід в українських тендерах

І водночас скільки критики лунало щодо повільності та незграбності України в особі того чи іншого службовця, або виконавця робіт. А ситуацію пояснити доволі просто. Навіть якщо відкинути криворукість та корупційну зацікавленість певних осіб, залишається наша система закупівель робіт і послуг. Прозорість тендерних закупівель значною мірою виправдала себе у мирний час, однак під час воєнного стану вона далеко не завжди є ефективною. Щобільше, може нести загрозу національній безпеці. 

По-перше, ворогу, аби дізнатися про наші плани щодо спорудження оборонних споруд чи укриттів, не потрібно засилати десятки шпигунів та використовувати сотні інформаторів. Часом достатньо уважно прочитати оголошення тендерів. А по-друге, і це найсерйозніша небезпека, ворог може не лише знати про наші плани, але й зірвати їх. І, як це дивно не звучить, у цілком законний спосіб. 

Змоделюємо ситуацію. З благословення москви в Україні створюються чи розконсервовуються низка компаній, які курує ФСБ. Вони заходять на всі можливі тендери, які часом тягнуться місяцями. Не в останню чергу завдяки згаданим фірмам, які, діючи де-юре у правовій площині, фактично можуть блокувати закупівлі, подаючи скарги на реальні чи вигадані порушення. Не залежно від розгляду скарг судами, процес визначення переможця і, відповідно, початок робіт затягуються на невизначений термін. Не забуваймо, що йдеться про безпекові об'єкти!

У контексті цього багато оглядачів укотре звертають увагу на компанію "Хоббіт Хаус", яка лише протягом 2023-2024 років брала участь у 54 відкритих торгах на закупівлю послуг з облаштування модульних укриттів. Це лише те, що на поверхні, оскільки компанія й надалі цікавиться саме об’єктами критичної та військової інфраструктури. І наразі до кінця невідомо про всі можливі наслідки такого зацікавлення. Показовим натомість є той факт, що якось надто часто участь ТзОВ "Хоббіт Хаус" у тендерах чи вже на стадії виконання робіт завершувалася конфліктами, судами та, як наслідок, порушенням усіх термінів. 

Так, уже 5 березня Господарський суд Житомирської області продовжить розгляд позову ТзОВ "Хоббіт Хаус" до комунального підприємства "Зеленбуд" Житомирської міської ради. "Хоббіт хаус" вимагає компенсації через розірвання договору "Зеленбудом" на спорудження модульних укриттів. Саме розірвання договору здійснили на вимогу Держаудитслужби в Житомирській області, яка побачила порушення у закупівлі. "Зеленбуд" навіть вимагав залучити до участі у судовому розгляді Управління СБУ у Житомирській області, однак суд відмовив. А шкода, могло б бути цікаво. До речі, адвокатом хоббітів у цій справі є Богдан Віталійович Саліхов, син Віталія Саліхова, члена Вищої ради правосуддя, який до 2014 року працював у Криму. 

Не менш скандальною є діяльність ТзОВ "Хоббіт Хаус" і в інших регіонах України. Резонансними стали, наприклад, торги, де замовниками були АТ "Укргазвидобування" в особі філії "Полтавагазвидобування" та філії "Шебелинкагазвидобування", АТ "Укртрансгаз", а також АТ Полтаваобленерго, які обслуговують об'єкти критичної інфраструктури України. Тендер АО Полтаваобленерго на виготовлення та встановлення трьох модульних наземних укриттів відбувся у лютому 2024 року шляхом аукціону. Серед п'яти учасників аукціону пропозиція "Хоббіт Хаус" була лише четвертою за запропонованою ціною. Однак "Хоббіт хаус" оскаржив результати аукціону. Результат розгляду скарги ще не оприлюднили. 

Компанії "Хоббіт Хаус" не вдалось перемогти у відкритих закупівлях філій АТ "Укргазвидобування". В обох випадках компанія намагалась оскаржувати результати торгів, але її скарги відхилили.  Переможця торгів, які оголосило АТ "Укртрансгаз", не визначили, а серед причин відхилення пропозиції "Хоббіт Хаус" вказали невідповідності у реєстраційних документах Товариства: "2. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".  

Перелік закупівель за участю "Хоббіт хаус" слід вважати неповним, адже, як зазначає аналітик Transparency International Ukraine Ярослав Пилипенко, "в електронній системі ми бачимо не всі закупівлі ремонтів укриттів. Замовникам дозволили укладати договори на такі роботи напряму та звітувати про них вже після закінчення воєнного стану. Тому повну картинку ми зможемо побачити згодом". Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Хоббіт хаус" загалом отримала замовлення на будівництво укриттів на суму 189 437 302 грн у 2023 році, з яких через Держказначейство вже сплачено 178 041 624 грн. 

А тепер варто нагадати, хто ж такі головні фігуранти всіх згаданих і незгаданих скандалів. ТОВ "Хоббіт хаус" пов'язане з російськими й білоруськими бізнесменами, однак це не завадило цій компанії протягом 2023-2024 роках брати участь у тендерах з будівництва укриттів на об'єктах критичної інфраструктури України. Такий висновок журналісти Варіантів зробити після того, як дослідили тендерну історію ТОВ "Хоббіт хаус" на сервісі закупівель Prozorro. 

З державних реєстрів також відомо, що ТОВ "Хоббіт хаус" заснували у квітні 2022 року. Засновником і кінцевим бенефіціаром компанії сьогодні офіційно є Оксана Муравіна. Компанію уповноважені представляти: керівник Віталій Шпирка, якій обіймає цю посаду неповні два місяці, а також підписант Ілона Левковська. З документів, які ТОВ "Хоббіт хаус" надавало на тендери і які є у відкритому доступі, можна зробити висновок, що фактичною засновницею та керівничкою підприємства раніше була Ілона Левковська.   

У рекламному матеріалі Еспресо Захід "У Жовкві підприємці з Київщини виробляють укриття, які можна стилізувати під будинки гобітів" Ілону Левковську також назвали засновницею компанії "Хоббіт хаус". У ньому фігурує  й Олексій Левковський, який представився журналістам як технічний директор "Хоббіт Хаус". Останній поміж іншого розповів, що Хоббіт Хаус пов'язаний з київським будівельним комбінатом "Прогрес". Варіанти припускають, що Олексій Левковській є чоловіком Ілони Левковської. Також є підстави стверджувати, що раніше Олексій Левковський мав прізвище Алякін, яке змінив на прізвище дружини. Олексія Алякіна/Левковського та Ілону Левковську пов'язують не лише особисті, але й бізнесові зв'язки. 

За даними Youcontrol, Ілона Левковська була 100% бенефіціаром та учасником ТОВ "КБМ Прогрес", яке заснували у березні 2023 року в Києві.  Натомість Олексій Алякін станом на грудень 2023 був чинним керівником ТОВ "Будівельний комбінат "Прогрес" (БК "Прогрес"), яке заснували у 2015 році  в Бориспільському районі Київської області, а також станом на 2020 рік йому належали 75,44% акцій ТОВ  "Завод залізобетонних виробів", яке розташовано у тому ж районі Київської області. Серед бенефіціарів БК "Прогрес" є громадяни Білорусі. Учасником (17,65%) ТОВ БК "Прогрес" також був Олексій Левковський.   

Ілона Левковська пов'язана з Олексієм Алякіним/Левковським  також через компанії "Краснол-Буд", яка зареєстрована в Бориспольському районі Київської області, та "Ментон 23", яка зареєстрована в Тернополі. У ТОВ Краснол-Буд Ілона Левковська значиться як берефіціар, їй належить частка понад 25%, Олексій Левковський – керівник, а Олексій Алякін був бенефіціаром цієї компанії з часткою понад 25%. У ТОВ "Ментон 23" Ілона Левковська, Олексій Алякін та Олексій Левковський – історичні бенефіціари з часткою понад 25%. 

Нагадаємо, що у січні 2023 року Варіанти повідомляли про те, що російський бізнесмен Олексій Алякін, який залишив росію через корупційні скандали, в Україні змінив прізвище на Левковський. Окрім заняття бізнесом, Алякін (Левковський) очолив кафедру економіки в приватному навчальному закладі Університет новітніх технологій у Києві, де працював разом з народним депутатом Юрієм Камельчуком із Червонограда. Станом на сьогодні інформація про Левковського та Камельчука з сайту університету зникла. 

У росії Олексія Алякіна звинувачували в шахрайстві у великих розмірах. Він підозрюється в махінаціях зі вкладами одного з великих російських банків, який зазнав банкрутства у 2013 році. росія оголосила Алякіна в міжнародний розшук. Того ж таки 2013 року Олексій Алякін переїхав в Україну. В Україні висловлювались припущення про зв'язок Олексія Алякіна з російським ФСБ, адже він ще в Росії з 2008 року був гендиректором Науково-дослідного фізико-хімічного інституту ім. Карпова, що входить до структури російського ВПК. Також заявляли про його можливу причетність до загадкової смерті народного депутата Полякова. 

Достеменно не відомо, чи Алякін офіційно набув українське громадянство, чи до цього часу залишається громадянином росії. Нагадаємо, що у 2018 році громадянство Алякіна анулювала Держміграційна служба через підробку документів про українське походження своєї бабусі, а також через те, що Алякін не здав свій російський паспорт, що вважається порушенням. Загалом міграційна служба двічі скасовувала громадянство Алякіна. Станом на кінець 2020 року Алякін, який змінив своє прізвище на Левковський, все ще був громадянином Росії. Саме російське громадянство він вказав під час реєстрації ФОП Левковський Олексій Олександрович.  

Ось така цікава картина вимальовується. Очевидно, що дописувати її мають не журналісти, а компетентні органи.

фото: hobbithouse.com.ua