Марія Сьодерберґ: Література не має кордонів

Марія Сьодерберґ: Література не має кордонів

олександр ковальчук,  29 квітня 2013

Розмова з організаторкою Білорусько-шведських літературних днів у Львові Марією Сьодерберґ.

17-19 травня у Львові триватимуть Білорусько-шведські літературні дні. Серед учасників: Світлана Алексієвич, Андрій Хаданович, Володимир Арлов, Єнні Вранґборґ, Стефан Ерікссон.

Марією Сьодерберґ розповідає Варіантам про те, чому цьогоріч цей проект відбувається саме у Львові, чому цей проект відбувається взагалі, а також про те, що відбувається з культурою у Швеції.

Маріє, чому цього разу Білорусько-шведські літературні дні відбуватимуться в Україні, зокрема у Львові?

У Білорусії ми займалися літературною діяльністю протягом 12 років. Разом з Рішардом Капусцінським я приїхала туди у 1997 році. Саме завдяки йому я познайомилась з цією країною, оскільки це сталося після прочитання його книги Імперія.

Білорусько-шведські дні відбувались кожного травня, але цього року нам відмовили у в'їзді до Білорусі. Я була у цій країні близько 75 разів, а останнього разу в аеропорту Мінська мені сказали повернутися.

Ми вирішили не зупинятися і якщо нам не дозволяють робити це в Білорусі, то ми це зробимо у Львові. І ми дуже раді бути тут, бо маємо багато зв'язків з цією частиною Європи. Тут ми можемо знайти підтримку на нові культурні ініціативи. Зокрема будемо співпрацювати з Львівським дитячим фестивалем.

Чому Вам заборонили в'їзд, як Ви вважаєте?

Не знаю, але думаю, що це пов'язано з нашою діяльністю задля підтримки білоруської культури. Нас вигнали, але література не має кордонів, книжки подорожують.

Чи тільки література буде під час Білорусько-шведських днів у Львові?

У той час буде відбуватися Львівський міжнародний дитячий фестиваль і ми вирішили спеціально з цієї нагоди запросити ляльковий театр з Білорусі Mama Mu. Це буде п'єса шведської письменниці Юї Вісландер, яка перекладена на білоруську мову.

Також до Львова ми запросили двох цікавих музикантів з Білорусі і Швеції – Зьміцера Вайцюшкевіча і Дінеля Вікслюнда зі Швеції. Думаю, це буде дуже цікаво, вони використовують різні інструменти, які я раніше навіть не бачила.

А щодо Білорусько-шведських днів загалом, то ми починали все в Пінську і це була виключно література. Ми перекладаємо тексти – білоруські і шведські. Ми також спілкуємось, подорожуємо разом. Також запрошуємо студентів. Ми не хотіли б, щоб дипломатична криза нам завадила далі співпрацювати.

Чи будуть брати участь у цьогорічній програмі Білорусько-шведських днів українські письменники?

Ми підтримуємо білоруську мову, ми знаємо багато письменників, які пишуть білоруською і запрошуємо їх. Більшість акції буде білоруською.

Я також хотіла, щоб на наш проект приїхала Оксана Забужко і вона погодилась. Ми вперше у Львові, але будуть також українські письменники. І, звичайно, будуть шведи також. Загалом тридцять гостей буде зі Швеції, Білорусі.

За 12 років відчуваєте значні результати Вашої діяльності?

Цікаве питання. Чи бачимо ми, які результати роботи Бруно Шульца? Ми, до речі, запланували відвідати його рідне місто.Для нас важливо побачити, що письменники можуть зробити. І це не тільки писання книг. Це також розвиток чогось іншого навколо, це розуміння, що відбувається у середовищі.

Ви можете собі це уявити. Ми працювали у Білорусі протягом 12 років, співпрацювали з сотнею письменників, проводили поетичні читання з більше, ніж 500 студентів. Сьогодні письменники у Білорусі мають великі проблеми – їм важко легально видати книги, вони не можуть їх розповсюджувати. Дуже малий кругообіг цього процесу. Тому подібні проекти важливі.

Чому шведам так важливо підтримувати білоруську культуру?

Нам це потрібно. Ми будемо однобічними, якщо не будемо цікавитись тим, що відбувається у інших країнах. І я помітила, що не всі українці знають про білоруську літературу. Тому ми можемо зробити цю роботу разом. Ми можемо дізнатися трохи про шведську культуру, про білоруську.

Я також була у Польщі, вони теж мало знають про білорусів, навіть таких відомих, як Світлана Алєксієвіч, Наталя Бабіна та інших. Вони не такі популярні письменники. Ми маємо сприяти цій популяризації. Білорусія – це особливий випадок, таких країн сьогодні немає.

Чи популярна білоруська література у Швеції?

Так. Мали антологію сучасної білоруської літератури шведською, звісно, вона не серед топових видань, але ми стараємось її популяризувати.

Я знаю, що Ви отримали нагороду Шведської Академії за популяризацію шведської культури

Так, це було у 2007 році. Хоча я не шведську культуру, а білоруську швидше популяризую. Звичайно, що паралельно ми промотуємо шведську літературу за кордоном, проте я більше думаю про білорусів, бо вони цього потребують значно більше.

А що Ви знаєте про українську літературу, культуру?

Я дуже зацікавлена у цьому зараз. Я люблю Оксану Забужко, ми з нею познайомились кілька років тому.

Також знаю про один випадок з українським письменником. У Білорусії був концтабір Береза. Це дуже жахлива історія. Там тримали українських, польських, білоруських письменників, культурних діячів. Багато було вбито, а дехто врятувався. І серед них був Гаврилюк, який врятувався і повернувся до Львова. Однак за деякий час він загинув у самому центрі Львова коли бомба влучила у будинок під яким він проходив разом з друзями.

Я розказувала цю історію під час одного літературного вечора і також додала, що у Білорусі є жертви і сьогодні серед письменників.

На скільки шведським письменникам цікаво брати участь у цьому проекті?

Ми завжди маємо різних шведських письменників, щороку інших. Вже багато їх відвідали Білорусь.

Наприклад, цього року буде молода і талановита поетеса Єнні Вранґборґ, Дмитро Плакс її перекладає на білоруську. Вона робить багато цікавих речей у Швеції – проводить перформанси, пише і готує п'єси для радіо.

Чи буде книга як підсумок Білорусько-шведських днів?

Не знаю, але точно буде багато фото. Готується така ж велика антологія шведських письменників білоруською.

Розкажіть нам ще трохи про сучасне культурне життя Швеції

Маленька Швеція є сьогодні найпрогресивнішою у музичних інноваціях. Я люблю різні види музики, якщо ж я сама, то слухаю класику, загалом насолоджуюсь музикою. У нас цікавляться культурою, спортом. Я поважаю спорт і вважаю, що відвідування матчів – це також культура. Якщо говорити про літературу, то у нас багато читачів.

Я особисто презентую велику групу читачів – жінок під 50. Ми найчастіше купуємо книги, ми маємо гроші, щоб піти в театр чи відвідувати інші акції. Ми даємо книги нашим дітям, внуках.

Ви на своїй сторінці у facebook багато пишете про данський серіал Вбивство (Forbrydelsen), а чи знімають таке добре кіно шведи?

О, це фантастичний серіал, але я була дуже розчарована закінченням останнього сезону. І мушу сказати, що данські фільми все ж кращі. У Швеції більше розвинена музика, а от у Данії – кіно фантастичне. Уявити тільки, така мала країна – 4 мільйони людей і вони продукують фільми, які отримують світову популярність.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.