Десятьом українським поетам запропонували написати вірші до картин відомого львівського графіка Романа Романишина. Ідея такого проекту належить скандинавістові, перекладачеві Левкові Грицюку.
Детальніше про творчу співпрацю поетів та художника, які поетично-мистецькі проекти актуальні для Львова на часі, а також про шведів, які відкривають для себе українську літературу Левко розказав Варіантам.
Левку, що надихнуло на таку акцію?
Це практика є поширеною в світі, в галереї Tate таке практикувалось, до прикладу. Весною в одній з львівських галерей відбувалася виставка Романа Романишина, який є відомим графіком, живописцем. Взагалі творчість Романишина пронизана поезією. Коли я прийшов на виставку його і побачив серію робіт "французька поезія", я зрозумів точно, що я на правильному шляху. Мені здалося, що там є багатий матеріал для праці.
У мене виникла ідея запросити львівських поетів на цю виставку, які б могли надихнутись творами з цієї виставки і написати якийсь текст або тексти. Разом з творчою майстернею Аграфка, які є моїми друзями, ми подарували десятьом поетам каталоги з цієї виставки і запропонували написати вірші. Написалися твори сімом. Написалось Остапу Сливинському, Наталії Трохим, Маріанні Кіяновській, молодому поетові Андрію Вороновому, Ярині Бурбан, Каті Міхаліциній і Юлії Мусаковській.
Це Ти обирав поетів?
Так. Вони відгукнулися, хтось раніше, хтось пізніше. У результаті вийшло 12 віршів до 16 картин. І ми вирішили напередодні Форуму зробити презентацію цього проекту у арт-кав’ярні Леваковського. До 10 жовтня триватиме виставка картин Романа Романишина та віршів, які вийшли у результаті проекту.
Чи тільки виставка обійдеться, чи буде окреме видання?
У Аграфки виникла ідея видати 50 книг, пронумерованих вручну художником. У майбутньому ми плануємо, щоб цей проект розвивався. Можливо перекладемо твори англійською і включимо в каталог Романа Романишна. А виставка картин і віршів триватиме у галереї Левковського протягом місяця.
Чи задоволений Ти результатом?
Ми задоволені, бо з десяти поетів, сім написали вірші. У Романишина дуже різноманітні картини, у нього і низьке і високе. Вірші теж дуже різні. Є і римовані вірші, верлібри. Художник в захваті. Він навіть вирішив подарувати поеткам та поетам по своїй картині, це дуже благородно з його сторони. Також цей проект показав, що молодші поети краще відгукуються на подібні пропозиції, ніж метри. Але я б всіх запросив.
Чи плануєш продовжувати інші проекти такого плану, поєднувати поезію з іншими видами мистецтва?
Я розглядаю проект "Світ має тисячу кіл" як поетичний вимір творчості Романишина. Вибрав роботи Романишина, бо вважаю, що він сильний художник. А взагалі поезія може бути дотична до будь-чого. У Львові є популярною тема кави, а відомий шведський поет Тумас Транстрьомера писав про еспресо. Але все залежить як робити подібні проекти, бо все може скотитись в попсу. Я також вважаю, що поетів можна запрошувати на перформанси, вони можуть і про це писати. У Львові є дуже сильний фестиваль перформансу, у межах цього фестивалю міг би відбутись подібний проект.
Які поетичні проекти актуальні у Львові на часі?
У Львові треба вже зробити проект "Поезія в трамваї". Це лежить на поверхні.
При нагоді спитаю, от Ти в Україні роками популяризуєш сучасну швецьку поезію, а чи цікавляться українською літературою у Швеції?
Під час Форуму видавців у Львові перебувала головна редакторка провідного шведського журналу про культуру та суспільство Мадален Гріве. Зараз він називається Десяті, раніше цей журнал називався Вісімдесяті, далі Дев’яності, Нульові, а тепер Десяті. Мадален з колегами приїхала, щоб зібрати матеріал про українську літературу. У них ідея видати журнал про українську літературу вже 8 років існує.
Що Ти їм зарекомендуєш передусім з української літератури?
Я б рекомендував свіжу прозу Жадана, а 8 років тому я б рекомендував більше його поезію. Мені було б цікаво роман Білоцерківець почитати, який вона пише вже декілька років, хоча б частину роману опублікувати. Те, що вона пише роман дуже зацікавило мене. Забужко я б поезію рекомендував. Групу Цілодобово – Коцарева, Горобчука, Коробчука, останню збірку Остапа Сливинського всім рекомендую. Але це кілька імен, а треба десятки порекомендувати.