Прикордонна трансагресія

Прикордонна трансагресія

Ганна Власюк,  13 жовтня 2013

Транскордонна торгівля є на сьогодні єдиним способом вижити для десятків тисяч мешканців прикордонної Львівщини.

Існує вона завдяки різниці в цінах між польськими та українськими товарами та корумпованості українських митників і прикордонників.

Та чи не залишаться без роботи мешканці прикордоння, якщо почне працювати передбачена Угодою про асоціацію з Євросоюзом зона вільної торгівлі?

Адже через скасування мит товари європейські товари стануть дешевшими і їх на українській стороні кордону мали би побільшати.

Шегинське пекло
 
– Пхається, як жид до парламенту, – чути у черзі на пішохідному пункті пропуску "Шегині-Медика". Це щодо жіночки, яка щойно протиснулась біля мене, аби опинитись трохи ближче до залізних турнікетів. Охочих оминути чергу немало – вона переважно складається з місцевих мешканців, тому церемоній обмаль.
 
За після півтори години польські прикордонники починають запускати людей – і тут про будь-яку поштивість не може бути й мови. Охочі потрапити на польський бік штовхаються, кричать, готові у тисняві затоптати один одного.

– Це просто цирк якийсь, – коментує ситуацію життєрадісна літня полячка, в автомобілі якої ми з подругою сидимо невдовзі. Перед тим, втікаючи від натовпу на пішохідному переході, перелізли крізь дірку в паркані і знову потрапили на український бік – так робить багато хто з місцевих.

Полька третя, до кого ми попросилися в автомобіль – українці прохання під'їхати з ними ігнорують. Щоправда, вона ж відразу кладе біля нас по дві пачки цигарок – норму перевезення через кордон на добу.
 
Місцеві мешканці із цигарками та пляшками горілки в руках – звична картина для базарчика на польському боці у селі Медика. До них підходить інша українка й cкуповує "Приму" – по 4,5 злотих за пачку. В Україні вони натомість коштують 5-6 гривень.
 
В розташованому поруч супермаркеті "Biedronka" левова частка покупців – українці. Вони ходять із візками, повністю завантаженими дешевою польською ковбасою, сосиками, йогуртами і пральними порошками.


 
Поляк Сташек вже сім років орендує магазин на місцевому базарі. Він нічого не чув про заплановане на Вільнюському саміті підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

Але припускає, що скасування мит таки вдарить по бізнесу. Українцям, каже він, буде невигідно купувати товари в його крамниці. Такої ж думки і Евеліна із сусідньої крамниці, в якій українці теж оптом закуповують ковбаси та сири.
 
Українці, що перетинають тут кордон, знають про Угоду про асоціацію не більше за поляків. Тобто – нічого.


 
"Я вивозив з Польщі таке, що мама не горюй"

Із Святославом (ім'я змінене) ми сидимо в кафе біля ринку "Південний" у Львові. Нещодавно він здобув у Львові вищу гуманітарну освіту, проте працює у сфері облуговування.

Хлопець родом із села Дубрівка Жовківського району, що за 7 кілометрів від пункту пропуску кордону у містечку Рава-Руська. Наразі живе у Львові, однак буваючи вдома щокілька днів перетинає кордон – завдяки карті малого прикордонного руху. Каже, що так роблять 80 відсотків мешканців Дубрівки та більшість селян із довколишніх сіл.
 
У Польщу вони везуть цигарки та алкоголь, а звідти – практично все: побутову техніку, будівельні матеріали, автомобільні шини, автомобільні запчастини,всілякі продукти. Побутову та сільськогосподарську хімію, промислову техніку, хлібопекарське устаткування.

Така діяльність має назву "перекид" – місцеві мешканці їдуть до Гребенного у Польщі, куди українські машини привозять у великій кількості товари з країн ЄС. Українці ж перевозять їх через кордон і отримують за це гроші.
 
– Я сам вивозив з Польщі таке, що мама не горюй. Це могли бути 6 холодильників, 10 пральних машин, 70 коліс. Тобто, перевищував узаконені норми 50 кілограмів-500 євро у 10 разів, –  розповідає Святослав.
 
Це можливе завдяки корумпованості на українському боці кордону. Там, як каже Святослав "беруть всі". Однак "підмазати" треба теж солідно – за один перетин кордону дати гроші п'ять-шість разів.

Але за таку поїздку "чистими" можна заробити 800-1000 гривень – при тому, що близько 700 йде на хабарі. Отож за місяць офіційно безробітні місцеві мешканці можуть заробити до 6 тисяч гривень.
 
Святослав знає, що у листопаді мають підписати Угоду  про асоціацію. Проте у це не вірить.
 
– Через великий вплив Росії, СНД та залежність України від них, – вважає він. – Я би хотів асоціації з ЄС. Я не залежний від Польщі так, як мої друзі в селі.
 
Доступність польських товарів для українського покупця, припускає Святослав, стане для них катастрофою.



Що ж зміниться?
 
– І так, і ні, – каже економіст, колишній член  української переговорної групи з підготовки зони вільної торгівлі з ЄС Тарас Качка про перспективи занепаду прикордонного бізнесу.

Він вважає, що дрібним контрабандистам справді варто непокоїтися. Зокрема, через можливе зменшення корупції на українській митниці.
 
– Є цілий розділ, присвячений сприянню торгівлі й спрощенню митного контролю. Ми максимально широко адаптуємося до європейських стандартів у цій сфері, – пояснює він.

Водночас для легального бізнесу небезпеки експерт не бачить.

– Зона вільної торгівлі не впливає на рівень податків. Можливо, якісь наші товари будуть дешевшими там, їхні – тут. А мито становить досить невелику частку кінцевої вартості товару. Тому в разі його скасування ціни по обидва боки кордону зблизяться хіба що відсотків на 10. Тобто, легальній прикордонній торгівлі в осяжній перспективі нічого не загрожує. Зрештою, цей бізнес може переформатувати свою діяльність.

На доказ експерт наводить польсько-німецький кордон, де після вступу Польщі до ЄС суттєво змінився характер прикордонного бізнесу. Наприклад, німці їздять до Польщі, тому що там дешевші послуги місцевих дантистів. Він вважає, що саме на сферу надання послуг Угода про асоціацію з ЄС може спричинити найпозитивніший вплив.
 
– Лібералізація у цій сфері  надає навіть більше можливостей  саме для прикордонних територій, аніж для віддалених районів країни, – зауважує Тарас Качка.

Відомий український економіст Олександр Пасхавер дивиться на питання глобальніше.

– Будь-які зміни лякають. Але ж якщо буде вільна торгівля, то в людей побільшає можливостей заробляти, а не поменшає. Зараз тут міркують так – робіть що завгодно, лише дайте нам можливість цигарки перевозити. Люди просто не хочуть змінюватися. Проте як тільки зміняться обставини, вони придумають, як застосувати це найкраще. Щось вигадають, – переконаний економіст.

Цей текст написано в межах Школи міжнародної журналістики "Україна – ЄС", організатором якої була Школа журналістики Українського католицького університету за сприяння Міністерства закордонних справ Данії та консалтингової компанії NIRAS.

онлайновість веб-камери на "Шегині-Медика" з українського боку можна побачити тут, а з польського – там.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.