Ми захоплюємося багатьма іноземними речами, навіть не підозрюючи, що в їх створенні львів’яни були першими.
Перші вигадали, перші впровадили.
Коли люди бачать автобуси Mercedes-Benz, МАN, Scania, то з захопленням згадують їх талановитих конструкторів.
Проте мало хто знає, що у всьому світі автобудівельники сьогодні масово використовують розробки конструкторів ЛАЗу.
У середині 50-х рр. минулого століття ЛАЗ продовжував виготовляти автопричепи, автокрани, хлібні причепи, автомашини з закритим кузовом. Це була потрібна автотехніка, яку СРСР не закуповував закордоном.
У 1952 році головним конструктором ЛАЗу стає Віктор Васильович Осепчугов.
Цю посаду він займав до 1959 року. І за шість років своєї роботи на заводі саме ця людина змогла докорінно змінити його обличчя.
Перед тим Осепчугов 21 рік працював на Ярославському автомобільному (тепер моторному) заводі. Він мав репутацію одного з найкращих радянських конструкторів в автомобільній промисловості.
Однак, як більшість талановитих людей, мав дуже непростий характер.
Саме через непорозуміння з начальством його і було відправлено до Львова, подальше від Москви, що в ті часи сприймалось як покарання.
З появою Осепчугова на ЛАЗі почалась ера новаторства.
Спочатку він навів порядок та уніфікував профілі й марки сталі, з якої виготовлялись все ще автомобілі. Це дозволило скоротити їх чисельність та, відповідно, полегшило роботу постачальникам.
Першою самостійною розробкою молодих львівських конструкторів під керівництвом Осепчугова стали автомашини зі закритим кузовом та причепи.
Останні після новацій львівських конструкторів нарешті перестали нагадувати сільські вози, а стали максимально підлаштованими під рух автомобілів.
Поки лазівці вдосконалювали свої автомобілі, в СРСР відбулись важливі політичні зміни.
Після смерті Сталіна, з приходом хрущовської відлиги конструкторам ЛАЗу дозволили виписувати та читати зарубіжну технічну літературу, з якої був знятий гриф секретності.
Тоді ж започатковувались наукові та технічні зв’язки з закордонними фірмами, працівники заводу почали виїжджати у закордонні відрядження.
Осепчугов одним із перших отримав можливість відвідати Австрію та ознайомитись з новинками автомобільної промисловості цієї країни.
Саме він з цього відрядження привіз ідею будівництва автобусів у Львові. Віктор Васильович зумів заразити своєю автобусною хворобою молодих конструкторів.
І справа зрушилась з місця, хоч багато хто з керівництва заводу до того ставився скептично.
Бо ідея виготовляти автобуси у Львові сприймалась як фантастика. Ще декілька років тому ті, хто пішов на ЛАЗ працювати, вчились збирати велосипеди з привезених деталей, а тепер будуть випускати автобуси власної конструкції!
При цьому львівський автобус від початку задумувався Осепчугов за всіма параметрами більш якісний, ніж московський ЗІС-155, і навіть американський аналог "Джемсі".
Це була велика мета й її, попри всі труднощі, було досягнуто. Але розповідь про те, як було створено перший ЛАЗ, буде окремою.
Наведу лише один факт, який підтверджує те, що львівські автобусобудівельники були новаторами, а їх пропозиції широко розішлись по світу й є актуальними й сьогодні.
Осінню 1955 року під керівництвом ведучого конструктора Г. Нагорняка група конструкторів розробила проект розміщення двигуна в автобусі, вперше у світі запропонувавши його розмістити ззаду, а не спереду.
Це дало можливість покращити компоновку всього автобуса, ліквідувати вібрацію карданного валу, покращити умови праці водія.
Сьогодні практично всі автобусобудівники використовують саме такий принцип розташування двигуна, а тоді це була ціла революція.
Саме тому ніхто не лише не плескав у долоні цій технічний розробці, але й підсміювались над конструкторами, казали "чим думали – туди і двигун поставили".
Попри все – це вже історія і лазівці були в ній першими.
фото: з архіву газети "Автобудівник" ЛАЗу
Читайте також: