Топ-13: Список найкращої муз-попси 2015 року від Варіантів

Топ-13: Список найкращої муз-попси 2015 року від Варіантів

Андрій Бондаренко,  29 грудня 2015

Що слухати тим, кому нарешті збридився Drake та Океан Ельзи?

За підсумками суб'єктивних вражень склався чіткий список непоганої популярної музики, яку було цікаво слухати у "році, що минає". Незважаючи на суб'єктивність, в цілому цей хіт-ліст накладається, як виявилося, на подібні списки року від найбільш впливових музичних інтернет-видань, що вчергове доказує той факт, що всі ми ще ті культурні клони.

Отже, у алфавітному порядку:

ABRA

Темнувате аренбі, яке увібрало в себе все краще з жанру new R-n-B останніх років – гіпнотичний біт, простенькі, але достатньо тягучі і гарні наспіви, зблиски нуару у ліриці та візуалках. відсутність зайвих понтів на межі зі щирістю. В АБРИ усе по простому – дзеркало у спальні, м'які іграшки на ліжку, на стіні дешеві гірлянди. Темношкіра сімпатюлька в чорних триполосних штанях і в чорному ж топіку на тлі житлових багатоповерхівок – такі алюзії на глобальний Сихів не можуть не зачіпати.

На першому альбомі "BLQ Velvet" Абри можна було почути ще майже андерграундний мінімалізм та псіхадел. Цьогорічна платівка "Rose" вже більш поп, з'являються ружі і клубний хаус, але хороші враження залишаються.

 

Alessia Cara

За легендою дівчинка Алесія почала співати сама для себе у своїй спальні, демонструючи свою самодостатність і нелюбов до соціуму. Її перша пісня Here (переспів відомої композиції Portishead), яка звернула увагу солідних людей та широкої публіки, саме про це. Відчайдушний крик інтровертної душі, втім, проймає слух із не меншим завзяттям, аніж бадьорі речитативи Бійонсе. А загалом, це дуже хороший гімн у бік усіх тих людей, які полюбляють стрибати по канапі із шваброю в руках в якості мікрофону і голосно виспівувати щось заводне на зло сусідам.

 

Bones

Слова, якими зазвичай описують цього чувака, вже самі по собі зацікавлюють – "реп", "гот", "культовий". А взагалі, пісеньки Кості чіпають і без всіляких описів та рецензій. Це чиста романтика шкільного екзистенціалізму паління травки за туалетом і читання Сартра на уроці під партою, актуалізована у формі патлатого юнака, з брудом під носом. Сучасний американський саморобний Ласковий май з "млосним" поглядом Юри Шатунова, але непривітною заточкою та грубуватим голосом. Ну і просто чоткий репачок, якшо шо.

 

Dilly Dally

"Маладьожний рачок" в хорошому сенсі. Ідеально для ностальгування за часами юності, коли слово "рок" означало ковток свіжого повітря у світі попсні та конформізму. Гітарні рифи від Діллі Деллі реально викрешують з барабанних перепонок ті ж ендорфіни, що й колись. Майже ідеальна стилізація у виконанні сумлінної молоді. Років двадцять тому вони грали би чудові кавери на Бітлів.

 

Kali Uchis

Піратска копія Лани Дель Рей – розповніла, вульгарна, підозріло засмагла. Той самий ретро-гламурний набір – круті тачки 1972 року випуску, рожеві халатики, великі окуляри. Але Калі не така проста як може видатися. Вона імітує не Лану, а тих, хто імітує Лану – "простих" дівчат, які втім розуміють, що бути Ланою їм ніколи не світить. Тому, вони не соромляться своєї повноти і вульгарності. Для Калі це не імітація, а гра у імітацію і доволі тонка гра. Калі знає толк в стилі та його межах. 

 

Lana Del Rey

Чому Лана теж потрапила сюди, детально розписано тут.

 

Madeintyo

Цей репер втілює у собі все найкрутіше. Він юний, живе в Атланті, де зараз куються найтрендовіші зірки хіп-хопу, а перед тим довго жив у Японії, він бацає музику, ідеальну для деббінгу (а це найкрутіший танець 2016 року). І він має індивідуальність – дозволяє собі зізнатися в тому, що їздить у чужих машинах, а про феррарі поки що лише мріє.

 

Real Lies

Легкий урбан-поп з Лондону, який доставляє усе, що обіцяє таке окреслення. Причому їхня музика націлена не на гопніків, як це водиться у Лондоні, а на звичайних юнаків-дмитриків. Бути на висоті їм дозволяє хороша обізнаність у історії британської поп-музики двох останніх декад. Чутливе вухо почує у піснях Ріел Лайс багато милого для різних поколінь. Чуваки стараються теж додати у свій рецепт душевності, демонструючи свій власний dab.

 

Rich Homie Quan

У цей список річ Хоумі потрапив завдяки своїй любові до яскравих кольорів та дурацьких халатиків. Є у ньому щось від Снуп Дога/Лаєна. І репачок чоткий. 

 

Sheer Mag

Як це не дивно, але у списку знову рок. І немає цьому ради, оскільки солістка Крістіна Хелледей впевнено бере за душу своєю нетиповою зовнішністю та мелодійно-надривними речитативами. Суміш панку та південного року тут наближена до ідеального – прекрасне музло для відпочинкового драйву.

 

Tik Tu

Чи не вперше після The Erised хочеться написати і про вітчизняну музику. Цей тернопільський гурт у нас вже багато, хто чув. Чіткий поп-саунд вигідно відрізняється від звучання тих наших колективів, які навічно заблукали у меандрах романтичного року 2000-х чи у мелодійних стогонах Вакарчука.  

 

Tops

Черговий ностільгійний проект – цього разу із спіритичними лінками до специфічного музичної епохи кінця вісімдесятих-початку дев'яностих. Тіпи чесно стараються не скопіювати, а оживити дух тодішньої попси. Завдання не з легких, але в даному випадку вдалося.

 

Young Thug

У принципі, Янг Саг мав би очолювати цей список – адже, він перебуває на вістрі сучасної попси. Автор документального фільму Варта 1. Львів. Україна якось назвав Янг Сага "підлизою". І дійсно, Юний Бандюк якийсь занадто кльовий – занадто хитро-розумне обличчя, занадто кльові відео-кліпи, занадто кльові костюмчики, занадто багато вокодеру, занадто багато іронії, занадто грувний біт. Але, якщо часом хочеться послухати щось попсове, то явно краще Саг, аніж Дрейк.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.