Елементарна Україна

Елементарна Україна

олександр ковальчук,  29 січня 2016

Актуальні серіали по обидва боки Атлантики згадують Україну незлим тихим словом.

Це вже четвертий текст (попередні: тут, тут і тут) про Україну та українців у закордонних серіалах, і як ніколи плідним обіцявся бути сезон 2015 року згадками про події вкраїнського сьогодення.

Але не так сталося, як гадалося.

Багатообіцяючий п'ятий сезон серіалу Homeland, як здалеку здавалося та вірилося багатьом українцям з анонсів шоу, мав би глибше та ширше висвітлити усьому білому світові усі їх відвічні прагнення на рай у богомданій вітчизні.

Але геополітична актуальність серіалу Homeland, за змаганням спецслужб США та Росії на території Німеччини, оминула Україну десятою дорогою. Україну у ньому згадали два рази по дві секунди, якщо, звичайно, не пам'ятати ще про чудернацький жарт про дачу біля Чорного моря, яку могли забрати в російської кротеси з ЦРУ.

Серіал повністю зосередився на біженцях з Сирії та потенційних терактах в Європі, бо Україна поки ще далеко і не така небезпечна, як деякі воїни Аллаха.

У найцікавішій та найважливішій моралі п'ятого сезону серіалу Homeland йдеться про те, що Штати завжди домовляться з Росією, поки усі інші десь там плутаються під ногами зі своїми дрібними проблемами. У цьому аспекті серіал навіть може бути відповіддю деяким миролюбним українським дівчаткам та хлопчикам, бо в реальному світі (а не у світі їх дитячих фантазій) з шістками ніхто ніколи не домовляється. Вони навіки поза цим статусом і тому їх тупо валять у темному лісі.

Така вже реальність різних лнр та днр, неконтрольованих командирів яких й так вже потрохи зачищають, як непотріб.

Єдиною сатисфакцією для українців у Homeland може бути хіба що той факт, що агента СВР Івана Крупіна грає уродженець Чернівців Марк Іванір, який свого часу переїхав зі сім'єю до Ізраїля, бо в серіалах Elementary та River (про які далі піде мова) українських персонажів грають російські актори.

На те, як дивляться на події в Україні наші заокеанські колеги, дещо більше відповідає дев'ята серія четвертого сезону серіалу Elementary. В Елементарно вже був колись милосердний вбивця-лікар з Одеси, і ось тепер вже на світових екранах два вкраїнських кілера та увесь український Уряд.

Небагатослівні українські кілери (Василь Мельник та Орест Мішенко) вбивають у Нью-Йорку російського олігарха Золотова, а за секунду, натомість, вже їх вбиває чиясь анонімна рука з бортового компа їх автомобіля.



 

Українські кілери – колишні військові, і за ними вже плаче вся Східна Європа.

Українські кілери – колишні військові, і за ними вже плаче вся Східна Європа. Одного з українців грає москвич Кіріл Нікіфоров, а іншого – якийсь Вал Річ, і українська мова їхня дещо специфічна, хоча, звичайно, не така, як у корінного англосакса Джонні Лі Міллера, який комусь щиро дякує вкраїнською.



Елементарний погляд на Україну (та Росію) з іншого берега скептичний та прагматичний (олігархи – розбагатілі бандити, які керують країнами і навіть російська шпигунка-стриптизерка – це вже не якась там калинка-малинка).

Представниця Держдепу (схоже, що з департаменту Вікторії Нуланд) розповідає про таємні перемовини між Росією та США заради припинення російсько-української війни (іншого разу в серіалі ця війна називається "українським конфліктом" або "російсько-українськми конфліктом"). Небіжчик Золотов представляв на них Росію та російських бойовиків (бо трохи невідомо, супроти кого вони повставали), а вже згадана держдепиня Сінді Парк – презентувала Україну (тут може бути багато радості для вати).

Представниця Держдепу дуже сильно сумнівається в інтелектуальних можливостях та компетентності українського Уряду, який хоче отримувати військову допомогу з-за океану та, одночасно, ще й підтримувати образ жертви російської агресії (особливий наголос у промові Сінді Парк на хитрожопості українських чиновників).

Постачання зброї до України – то особливий коник, і схоже, що навіть парадокс у серіалі Елементарно.

Американський продавець зброї Собл (з колишніх цру) продає зброю українцям, але бідкається тим, що у них немає грошей і тому вони не можуть за не її заплатити. Вашингтонські друзі уклінно попросили його продати зброю українцям у кредит, але якщо війна затягнеться, переконаний він, то в Україні настане дефолт, і це приклад того, як зброярі б'ють за мир (бабло) у всьому світі.

Росіянам він зброї не продає (хіба що електроніку), бо вона у них й так перфектна, але кляті москалі чомусь платять йому у рублях. А рублі на рахунках в Москві, а рубль через санкції впав, і ось тепер бідний Собл усією душею вболіває за припинення російсько-української війни та сподівається, що рубль знову підніметься.

Настільки такий механізм розрахунку може бути реальним у повсякденному житті треба питатися у фінансистів, але цей момент – чи не найсмішніший у всій цій серії про Україну та Росію.

І на фініші трохи про британський серіал River з лондонським детективом, який розмовляє з привидами.

У третій серії першого сезону необережним вбивцею стає Саша Міщенко з Києва (його грає Андрєй Заяц з Ростова), лондонський будівельник-заробітчанин.

Саша Міщенко – гей, але камон, як багато пересічний українець знає будівельників-геїв?

У нього характерний слов'янський акцент англійської мови імені футболіста Аршавіна (тут і тут) та характерна слов'янська сентиментальність.

 

 

Тут десь дуже трохи можна починати розуміти Сергія Лойка, який відмовився від екранізації "Аеропорту" в Голлівуді та сценаристів, які будуть погрожувати українській нацбезпеці попиваючи вино у Санта-Моніці.

Хоча, звичайно, винятки будуть завжди. Чому, наприклад, до цієї історії не підтягнути Кері Фукунагу з першого сезону True Detective та минулорічної військової драми Beasts of No Nation з Ідрісом Ельбою?

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.