Державіаслужба пропонує врегулювати використання безпілотників в Україні.
Про це повідомляє AIN.
Зокрема, відомство розробило проект концепції щодо забезпечення безпеки польотів безпілотників загального призначення, спортивних і любительських дронів.
Однак, правила не поширюються на моделі спортивного і розважального призначення менше 20 кг.
Перш за все дрони пропонують сертифікувати. Для визначення класифікації безпілотників будуть оцінювати критерії: вага, радіус дії і метод управління, кінетичну енергію при зіткненні безпілотника з перешкодою.
Також пропонується прирівняти операторів безпілотників до обов'язків пілотів. Для цього пропонується розробити свідоцтво пілота, в якому зазначатимуться необхідні кваліфікаційні відмітки і обмеження.
До введення в дію спеціальної нормативної бази пропонується дозволити польоти дронів тільки на невеликих висотах поза населеними пунктами. У містах та селах дронів запускатимуть тільки за дозволами Державіаслужби і місцевих органів влади.
Чиновники також пропонують ввести обов'язкове страхування дронів при комерційному використанні.
За словами засновника і керівника компанії Drone.ua, що займається обладнанням дронів для використання в сільськогосподарській діяльності, Валерія Яковенка, Державіаслужба пропонує врегулювати комерційні дрони, однак ігнорує розважальні, які більше поширені в Україні. Однак цей проект є позитивним сигналом для ринку.
"Щодо питання навчання, підготовки і сертифікації персоналу, який здійснює роботу з БПЛА, то з точки зору безпеки польотів це виправдано, але це ніяк не виправдано з точки зору застосування практики до величезного зростаючомго ринку безпілотних систем. Кількість операторів дронів непропорційно більше, ніж пілотів класичної авіації – за прогнозами, в 2016 році в Україні буде реалізовано від 1500 до 2000 систем, які можна класифікувати як БПЛА", – наголосив Валерій Яковенко.
Також він зазнвчив, що моментом, який насторожує, є необхідність надати переконливі докази, які дозволяють контролюючим органу оцінити прийнятність організаційної структури, методики управління та контролю за виконанням польотів, системи наземного технічного обслуговування з врахуванням масштабів, структури та складності польотів. Ці докази повинні буті перевірені шляхом розгляду облікової документації, виробничої бази та обладнання.
"Це означає, що в поточній інтерпретації процес ліцензування і сертифікації комерційної сфери потенційно може бути вкрай ускладнений", – додав Валерій Яковенко.
