Тарас Баранецький: На Львівщині створять не менше 100 об'єднаних громад

Тарас Баранецький: На Львівщині створять не менше 100 об'єднаних громад

Варіанти,  31 травня 2016

Розмова з аналітиком ГО "Європейський діалог" Тарасом Баранецьким.

Скільки громад на Львівщині в 2016 році фінансуються за правилами, обумовленими законами про децентралізацію і об'єднані спроможні громади?

15 громад на Львівщині цього року фінансуються за новими правилами. Їх бюджети суттєво збільшили – в середньому у 7 разів. Збільшились не лише доходи, але й видатки бюджетів.

Найбільшою проблемою видаткової частини бюджетів об'єднаних громад є дефіцит коштів на фінансування шкільної освіти. Наприклад, у Тростянецькій об'єднаній громаді (Миколаївщина) такий дефіцит сягає більш, ніж 4 млн. грн.

Також об'єднані громади потенційно матимуть проблему з фінансуванням охорони здоров'я за кошти медичної субвенції.

Згідно Концепції децентралізації в охороні здоров'я, медична субвенція мала б розподілятися на дві частини: 30% – залишаються безпосередньо громаді та призначені на фінансування первинної медицини, 70% – субвенції громада має передати району на фінансування вторинної медицини, тобто лікарень.

Однак аналіз показує, що поточні видатки на фінансування закладів охорони здоров'я первинного рівня в 13 з 15 об'єднаних громадах становить від 38 до 92% відсотків медичної субвенції.

Що можна сказати про власні доходи громади?

Для більшості громад власні доходи становлять порівняно незначну частку в загальних доходах бюджету. Скажімо, в бюджеті Вільшаницької об'єднаної громади (Самбірщина) заплановані власні доходи становлять менше 10%. Загалом для 7 громад частка офіційних трансфертів в доходах становить понад 80%.

Крім того, в бюджетах більшості громад катастрофічно мало «розвиткових» коштів, а більшість доходів планується використати на поточне фінансування об'єктів соціальної інфраструктури.

З позитивного, цьому році 15 об'єднаних громад Львівщини додатково отримають більш, ніж 67 млн. грн. на фінансування капітальних видатків.

З них, майже 46 млн. грн. – кошти субвенції з державного бюджету на розвиток соціальної інфраструктури (розмір якої розраховується по формулі для кожної громади), 16,7 млн. грн. – кошти Державного фонду регіонального розвитку, 3,3 млн. грн. – кошти обласного бюджету (в межах фінансування Конкурсу мікропроектів місцевого розвитку), а також близько 1,0 млн. грн. коштів партнерів, донорів та безпосередньо жителів громад.   

Однак не всі громади однаково успішні в залученні додаткових коштів, скажімо Заболотцівська громада (Бродівщина) в цьому році не змогла залучити коштів з Державного фонду регіонального розвитку та в межах обласного конкурсу мікропроектів.

Скільки на Львівщині є об'єднаних громад, які є самодостатніми і спроможними у фінансовому плані?

Наразі дві громади виглядають дуже впевнено: Тростянецька (Миколаївщина) і Новокалинівська (Самбірщина). Тростянецька громада отримує значні надходження від акцизного податку, бо на її території знаходиться багато АЗС.

Новокалинівська громада – єдина на Львівщині, бюджет якої затверджено з реверсною дотацією, тобто перераховує кошти в державний бюджет, бо в них надходження від податку на доходи фізичних особи (ПДФО) в розрахунку на одну особу суттєво більші, ніж в середньому по Україні.  

Фінансова спроможність інших громад наразі під питанням. Багато залежить від самих громад – наскільки ефективно вони зможуть використати можливості бюджетної децентралізації та збільшити власні надходження, а також наскільки ощадливими вони будуть в тому, що стосується видатків.

Окрім того, створені на сьогодні громади потенційно зможуть підвищити свою спроможність за рахунок приєднання до себе навколишніх сіл та селищ.

Тобто процес об'єднання для громад, які утворились цього року, ще не завершений?

На розгляді в парламенті зараз знаходиться законопроект, положення якого врегульовують та суттєво спрощують процедуру приєднанні нових суб'єктів до вже існуючих об'єднань.

Таке приєднання не буде мати наслідком проведення нових виборів, а лише довиборів в тих населених пунктах, які приєднались.

Законопроектом також передбачено спрощення процедури визнання об'єднаної громади спроможною. Ухвалення цього законопроекту – його реєстраційний номер 3638 – дозволить суттєво пожвавити процес перебігу реформи.

У чому Ви бачите позитиви бюджетної децентралізації?

У наближенні джерел надходження коштів безпосередньо до громади.

Йдеться про передачу об'єднаним громадам ПДФО. Яскравий приклад – передача об'єднаних громадам 60% ПДФО. Громади однозначно краще зможуть адмініструвати його сплату, пильнувати за тим, щоб зарплати не сплачувались в конвертах.

Позитивним також є те, що на місця передали акцизний податок з роздрібного товарообороту. Хоча певним негативом є те, що він розподіляється нерівномірно.

Скажімо, у нас є громади – Тростянецька та  Бабинська, які мають великі надходження саме від акцизного збору за рахунок розміщення на їхній території АЗС. При цьому на цих АЗС пальне купують водії з цілого району. Значні надходження акцизу в певній мірі "розслабляють" громади, не завжди є зацікавлення стимулювати розвиток іншого бізнесу.

На даному етапі складно прорахувати інші позитиви цього процесу, тому що ми живемо в режимі значних інфляційних очікувань. І практично не можливо дати однозначну відповідь що вплинуло на збільшення доходів громади:  краще адміністрування чи інфляція.

А які недоліки вже сьогодні можна побачити в цьому процесі?

На Львівщині багато громад побудовані досить хаотично і, мені здається, вони створювались без попереднього розрахунку спроможності.

Тому не у всіх громадах є те, чого очікували люди: економічного розвитку, покращення роботи ЖКГ, благоустрою. Фінансова децентралізація повинна привести до того, що в громадах мають з'явитись кошти саме на ці потреби.

Але більшість громад коштів на це не мають з чисто об'єктивних причин, вони йдуть на поточні видатки і утримання соціальної інфраструктури. На розвиток грошей не залишається.

Залучення коштів на розвиток також відбувалось не без проблем цього року?

Кошти ж на розвиток цього року поступили в громади лише на одноразовій основі з різних державних і обласних бюджетних програм. Нема гарантій, що наступного року це повториться.

Найбільше додаткових коштів громади залучили на розвиток за рахунок  субвенції з державного бюджету, призначеної на покращення соціальної структури населених пунктів об'єднаних громад.

Всього на в державному бюджеті передбачили 1 млрд грн., з нього для 15 громад Львівщини – майже 46 млн. грн. Розподіл цих коштів відбувався прозоро, по формулі. Найбільше отримала Тростянецька громада – 6,1 млн. грн.  

У цьому році об'єднані громади Львівщини також отримали 16,7 млн. грн. на розвиток з ДФРР.

Не всі громади взагалі подались на цей конкурс, бо там є момент, який стосується 10% співфінансування проектів. Вони не змогли зробити такий внесок, бо не були до цього готові і не знайшли вільних коштів. Інші – не змогли виробити проектно-кошторисну документацію.

На цей конкурс подалось 11 громад, а перемогли 6 громад. Зокрема, на території Новострілищанської громади буде реалізовано два проекта.

Це саме стосується й обласного Конкурсу мікропроектів ініціатив громад. Об'єднані громади могли подаватись на окремий пріоритет на вироблення проектно-кошторисної документації.

Однак знову ж таки не всі знайшли можливість взяти участь у цьому конкурсі. За його результатами облрадою буде профінансовано 8 вироблення проектно-кошторисних документацій для проектів 6 громад.

Як би мало бути, щоб громади реалізували свій потенціал і стали спроможними?

Спроможними хороші шанси мають стати громади, в яких люди і живуть, і працюють, відповідно, сплачують ПДФО. Якщо людина живе в одній тергромаді, а працює за її межами, наприклад, у Львові, то ПДФО, який вона сплачує, залишається у Львові.

Бюджет громади, в якій вона живе, нічого не отримує. Тому перспективними виглядають громади, створені на базі об'єднання міст, зокрема районних центрів, та навколишніх сіл.

У нас, на Львівщині, таких громад, на жаль, поки що немає. Новокалинівська міська громада сформована трохи за іншим принципом.

Об'єднані громади, які не є спроможними, не зможуть далі існувати?

Ні, вони зможуть і так існувати, але в них все буде так, як і було. Адже вони не  можуть потягнути тягар додаткових повноважень і робити це якісно, так, щоб розвиватись. Тобто вони зможуть жити, але відчутних якісних зрушень не буде.

Схоже на те, що на Львівщині до кінця року потенційно можуть не дотягнути кілька громад. І їм потрібно буде надавати стабілізаційну дотацію з обласного бюджету.

Наразі про це говорити надто рано, бо все залежить як громади проведуть цей рік з новими, розширеними повноваженнями.

Тобто затверджений перспективний план і карта об'єднаних громад будуть переглядатись?

Однозначно. Хоча б тому, що з ініційованих 162 громад уряд затвердив лише 88 громад. Зараз проходять слухання у Львівській ОДА з керівництвом районів щодо модифікації форматів майбутніх об'єднань.

Потім ці варіанти будуть обговорюватись безпосередньо в громадах. Наразі ініційовано створення ще 10 об'єднаних громад в додаток до 16, що вже створені. Такий стан справ на сьогодні. Допускаю, що на Львівщині загалом створять не менше 100 об'єднаних громад.

Минулого року Кабмін визнав спроможними всі громади, в яких відбулися перші вибори. Навіть ті, які від початку вважались такими, що це зможуть забезпечити свій розвиток. Бо це був добровільний процес.

Цього року до цього питання ставляться зовсім інакше. Невеликі громади, які не зможуть стати спроможними, до виборів, швидше за все, не будуть допущені.

Якими є реальні показники виконання бюджетних планів об'єднаними громадами Львівщини?

Лише дві громади, Заболотівська та Новоміська, не виконали плани з доходів до загального фонду. Найбільше недовиконання має перша з них, яка не зібрала близько 100 тис. грн.

Ось ми зараз аналізуємо показники виканання бюджетів об'єднаних громад по освіті і бачимо, що на Львівщині є громади, які за 4 місця використали набагато більше коштів, ніж планувалось: замість умовно 30% використали 40%. Це означає, що їм цих 10% буде бракувати в кінці року.

Зараз відбувається процес оптимізації закладів освіти і охорони здоров'я, можливо він допоможе скоротити видатки до кінця року?

Проблема таких оптимізацій в тому, що, як правило, їх неможливо провести в середині бюджетного року, адже треба провести розрахунки, скласти плани і попередити людей про можливі скорочення.

Насправді, велика проблема об'єднаних громад, що вони розпочали цей бюджетний рік з новими повноваженнями, однак були позбавлені можливості щось змінити в своїх видатках, оскільки змушені фінансувати об'єкти, які отримали.

Вірю, що громади по-господарськи до цього поставляться в цьому році і наступний бюджетний рік почнуть з оптимізованою (не обов'язково скороченою) мережею бюджетних закладів.

Позитивні приклади вже є, скажімо в Новокалинівській громаді буде понижено ступінь однієї школи, а вже зараз відкрито новий дитячий садочок в приміщенні, яке раніше займала сільська рада.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.