22 березня 2017

Врятувати садового Парасюка

Мультиплікаційна історія про Володю Парасюка та Андрія Садового.

Се коротка історія про обидві половинки галицької ментальності.

Міський голова Львова Андрій Садовий та народний депутат України Володимир Парасюк – це інь та ян галицьких палестин. Усе їхнє сокровенне та піднесене, усе їхнє спіднє та потворне – побожне та рагульське.

І тому в потайних точках дотику між Садовим та Парасюком немає нічого випадкового чи дивного, з огляду на відвічний Божий план щодо святої Галичини. Усе закономірно, усе обчислено, зважено та розділено (як і мало б бути зі сортуванням сміття у Львова).

В українській українській абетці за літерою П (першою буковою Парасюкового прізвища) відразу транзитом через наелектризовану потайними дотиками (ніжними або нижніми) літеру Р іде літера С (перша буква Садового прізвища).

Ось так вони (Садовий та Парасюк) й ходять парою, тиняються Галичиною, наче Вічний жид, бо на славній Львівщині завжди так – у місцях дотику сокровенного та спіднього, побожного та рагульського обов'язково виникатиме вибухонебезпечна іскра.

А оскільки Львів – це завжди, якщо не маленький Відень, то маленький Париж (хоча переважно недо-Краків), то уся трагедія від зіткнення побожного та рагульського відразу тут перетворюється на фарс, провінційне дриґання ніжками чемних галицьких діточок.

У цьому випадку Андрія Садового та Володі Парасюка. І хоча, Садовий, звичайно, ще тішить себе думками, що він великий ілюзіоніст (і десь у тому є якась дещиця правди), то Парасюк – то безповоротний клоун (і тут вже зовсім якийсь анічичирк щодо цього).

Ось так їхні стежинки сходяться та перетинають у приреченому полі сентиментальної галицької душі.

І тут варто зазначити, що даремне Володя Парасюк приходив вчора на ефір до Скрипіна та Яневського, бо ці старі кініки обстібали вздовж та впоперек усю вразливу парасюкову душу (у тому конспірологи навіть можуть побачити велике цабе, бо львівське Громадське усім тілом глорить за Садового, а усі сайти пишуть, що саме Богдан Кутєпов придумав поганяло для Семена Семенченка).

Парасюк там саме виправдовувався за блокаду ОРДЛО та заїкався про помсту та закон.

Хоча більше його юна душа лягала у своєму невдалому піджартовуванні Скрипіну та Яневському на такі близькі для розуму Парасюка дитячі теми, наприклад, згадки про свинку Пеппу. Навіть називав Пеппу та її друзів (а також Маму Вівцю) брутальним "оці всі", хоча у Пеппи завжди вистачає винахідливості, щоб поставити таких, як Парасюк, охламонів на місце.

Так несподівано стежинка Парасюка перейшла дорогу Садовому та нагадала таким мультиплікаційним зображенням про найболючішу тему для міського голови Львова – львівське сміття.

Усю його тривогу, депресію та непозбувну бентегу.

Хоча як усе добре колись у Садового розпочиналося з Порошенком, у ті далекі, врем'яні літа.

Львівській міській раді взагалі варто взяти на озброєння мультфільм про свинку Пеппу та її простий та зрозумілий (під наглядом психологів, звичайно) ланцюжок донесення до маленьких глядачів проблематики поводження зі сміттям.

Серія Переробка сміття розповідає про необхідність сортування сміття.

А серія Компост розповідає про важливість складання овочевого та фруктового лушпиння в особливий, коричневий контейнер. На компост для городу дідуся Свина.

Так, наприклад, у мультсеріалі Oggy and the Cockroaches можна відшукати серію "What a Dump", де Оггі потрапляє на сміттєпереробний полігон. Цю серію у галицьких реаліях просто можна перейменовувати на "Сміттєву блокаду Садового", бо Оггі довго ніяк не міг вибратися з того сміття і тому понавигадував цілу купу фантастичних способів для такої операції.

Це ж жива ілюстрація того загрозливого стану, де Садовий опинився опісля втручання байдужого Фатуму.

А так Банкова стібеться з його сміттєвих потуг, з його голубої мрії.

А серія "Dump the Roaches" уже розповідає про неймовірні пригоди львівських перевізників сміття у степах України.

Це ж жива ілюстрація безпорадних спроб Садового розібратися з нагальною проблемою у перлині європейської культури.

Це жива ілюстрація пригоди львівського сміття на карті України.

Це жива ілюстрація того живого процесу, де Банкова пресує Садового.

Мультиплікаційне середовище – то Клондайк, Ельдорадо для ілюстрацій сміттєвої кризи у Львові, а також психології поведінки таких персонажів, як Садовий чи Парасюк. І це ще навіть без однієї серії Ben & Holly's Little Kingdom, де Старий Мудрий Ельф шукав людського сміття аби зробити з нього прекрасні іграшки на підземній ельфійській фабриці, бо у Львові такий магічний процес – це щось зі сфери наукової фантастики.

Хоча, Садовий, ще звичайно побореться та поборсається своїм 25-м кадром за електорат, владу та статус.

А Львову допоможуть хіба що турки. Тож допоміг Онур з дорогами та сихівським трамваєм, може, допоможе і зі сміттям? І в цьому меланхолійному очікуванні на чудо можна довго (і колами) слухати Derya Yıldırım & Grup Şimşek та їхній хіт "Nem Kaldı".

фото Володі Парасюка з Фб Володі Парасюка

Автор: олександр ковальчук