Тарас Рикмас: Київ та Львів – найактивніші у Вікіпедії міста

Тарас Рикмас розповідає Варіантам про працю членів правління ГО "Вікімедіа Україна" та звичайних вікіпедистів, а також про те, як їм у цьому віднедавна допомагає держава.

Для початку розкажи про те, як Ти став вікіпедистом?

Я у Вікіпедії зареєструвався, здається, у 2012 році, і перше моє редагування було в статті про мікрорайон Рясне – додав кілька слів, фото. Згодом вже додав досить обширну статтю про Сокальський район, а саме про фізико-географічну характеристику, оскільки я писав курсову роботу на цю тему.

Згодом я дізнався про Вікіконкурси, у яких вирішив брати участь. Конкурси мене більше спонукали писати статті. Я тоді ще добре не вмів писати статті та створювати нові: мої статті редагували, вилучали, пояснювали, що я порушую авторські права (я тоді інколи копіював інформацію з інших сайтів), я не розумів що від мене хочуть. Але я не зупинявся, наполегливо самотужки вчився як слід оформлювати статті, і зрештою навчився. Потім писав статті про вершини Карпатських гір. 

А трохи згодом у вконтактівській групі вікіпедистів я знайшов запрошення на вікіекспедицію до Чорнобильської зони відчуження, на яку варто було реєструватися за півроку до початку. Я не був впевнений, що мене візьмуть. Однак мене взяли.

Перш ніж поїхати, я у соцмережах переписувався з одним з тодішніх членів правління ГО "Вікімедіа Україна", а вже під час вікіекспедиції він мені запропонував вступити до організації. Я погодився і так поступово почав вникав у життя Вікімедіа: організував вікіекспедицію замками Тернопільщини, був членом журі конкурсів статей.

У 2015 році я вже сам організував вікіконференцію на Географічному факультеті львівського університету Франка. Того ж року я мав нагоду делегувати себе у члени правління ГО "Вікімедіа Україна", але не мав можливості поїхати на загальні збори, відтак запрезентувати себе там. Однак за мене все ж голосували, і як згодом дізнався, мав досить непогану підтримку – мені не вистачило кілька голосів аби стати членом правління Вікімедіа

У кінці грудня я 2016 року я знову поїхав на загальні збори, запропонував свою кандидатуру, і набрав досить багато голосів (сорок шість чи сорок сім з п'ятдесяти ), що для мене стало несподіванкою. Хоча я не дуже хотів стати членом правління, але мене переконали, що маю всі шанси ним стати, адже не один рік в організації, маю досвід проведення і участі в заходах.

Тому мені буде простіше. Мотивували кияни і львівські вікіпедисти. Київ та Львів – найактивніші міста-вікіпедисти. І тому доречно було аби тут у Львові був член правління організації.

Скільки людей входить у правління "Вікімедіа Україна"?

Правління складається з семи членів, які відповідають за певні напрямки роботи. Я, наприклад, відповідаю за вікіекспедиції, мікрогранти та заходи спільноти.

Така ротація здійснюється щороку?

Авжеж. Кожного року змінюється склад членів правління та ревізійна комісія (троє осіб). Однак членів правління можна переобирати.

А серед звичайних дописувачів є багато членів ГО "Вікімедіа Україна"?

Всього у нашій громадській організації є 60-70 членів. З них чимало львів'ян, з них троє – у правлінні: Юрій Булка (багаторічний член правління) та Максим Ціж (разом зі мною став членом правління). У попередньому складі правління був лише один львів'янин, але малоактивний, і тому його усунули.

Раніше членами правління були, переважно, кияни, а тепер до правління організації додалося трохи львів'ян.

Ти казав, що Київ та Львів – найактивніші міста. Це виявляється кількістю написаних/відредагованих статей, якимись заходами?

Дописувачі Вікіпедії досить часто зазначають з якого вони міста, і це допомагає визначити з яких міст є найбільше дописувачів. Також вікіспільноти Київ та Львів лідирують за кількістю заходів.

Вікіпедія – це організація, яку спонсорують, яка спонсорує. А чи можливо таке щоб якась інша організація може надавати ГО "Вікімедіа Україна" якусь підтримку (матеріальну, нематеріальну)?

Може. Однак ми співпрацюємо з різними організаціями. Наприклад з Реанімаційним пакетом реформ, входимо у цю коаліцію. До того ж, більшість членів правління це доволі активні люди.

Торік ми пролобіювали ідею, яку прем'єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав своїм розпорядженням (доручення органам виконавчої влади сприяти розвитку україномовного розділу "Вікіпедії" – Варіанти).

У документі йдеться, що органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти розвитку Вікіпедії. І тому у облдержадміністраціях був хаос та паніка, бо від них до "Вікімедіа Україна" приходили листи з питаннями: "А що ми маємо робити?"

Також вищі навчальні заклади цікавляться, як вони можуть долучитися, бо як виявилось, це також їх стосується.

Це розпорядження пояснює як орган місцевого самоврядування має сприяти Вікіпедії?

Є розпорядження, але немає завдання. І зараз "Вікмедіа Україна" працює над такою собі шпаргалкою для облдержадміністрацій чи навчальних закладів про те що таке Вікіпедія і про те, що від них мінімально потрібно.

А як у Львові? Вам вже якось посприяли з ЛОДА?

Так, у нас був Вікімарафон у січні і до координатора Вікімарафону, Максима Ціжа, подзвонив якийсь чоловік, представився працівником облдержадміністрації, повідомив що знає про Вікімарафон, і знав що ми під час нього роздаємо сувеніри, подарунки і запропонував допомогти.

Сказав що має книги, які ми можемо роздати учасникам Вікімарафону. Ми погодилися. Він приніс чимало цікавих книг, зокрема про історію Львова (Юрія Винничука, Ілька Лемка), на наукову тематику, художні. Але це була мінімальна підтримка з боку ЛОДА.

За підсумками 2015 року виявилося, що найбільш цитованим у Вікіпедії серед ВНЗ України був ЛНУ ім. Івана Франка. І якшо це так, то мусить бути якась верифікація цього наукового доробку. Як відбувається верифікація наукових робіт, цитованих у Вікіпедії? Як Вікіпедії довести те, що саме ти виконав цю наукову роботу і саме ти, як автор вносиш на сайт якийсь контент?

У Вікіпедії є така річ як "вільна ліцензія". Щоб її отримати, слід подати електронну заявку на OTRS, якою ти підтверджуєш своє авторство.

Ти відповідаєш за вікіекспедиції, маєш досвід участі та організації таких спецекспедицій. Пам'ятаєш першу вікіекспедицію, яку Ти організував?

Вікіекспедиції зародились у Польщі в 2009 році, а українці перейняли цю ідею через три роки. Поляки у тому плані мегапрогресивні, і тому вони вже не проводять конкурси "Вікі любить пам'ятки" чи "Вікі любить землю", адже вони вже все у себе перефотографували.

У нас це зробити нелегко, адже знайти усі списки природохоронного фонду чи пам'яток архітектури, культурної спадщини неможливо. Ти приходиш у сільську раду – радять йти у районну, йдеш у районну – кажуть, наприклад, що не можуть через пожежу відшукати список цих об'єктів.

Вікімедіа Україна зверталася до районних рад, облдержадміністрацій в Україні, щоб вони надали списки таких об'єктів. Одна рада відповіла у запиті, що такий список – це конфіденційна інформація, і "Вікімедія Україна" навіть з ними судилася.  

Мало того, у Польщі є така річ як експедиції залізницею, які підтримує польська залізниця: їдуть потягом та фотографують будівлі станцій, вокзалів аби додати потім ці фото у статті.

Ми з одним вікіпедистом пробували щось подібне запровадити в Україні, налагоджували співпрацю, з Укрзалізницею, отримувати дозволи. Оскільки в ідеалі ти не маєш права фотографувати вокзали, які є режимними об'єктами. У нас дуже важко достукатись до працівників Укразалізниці: телефонуєш на один номер, тобі радять подзвонити на інший і так далі. Але в Україні є різновид вікіекспедицій – велоекспедиції.

Вікіекпедиція має свої чіткі правила, заявка на неї доступна на сайті. Подавати заявку слід якомога раніше до початку експедиції, мінімум за сім днів до початку, але чим швидше – тим краще. Адже "Вікімедіа" потребує час на рішення – підтримати чи ні.

Протягом підготовки до неї, користувачі Вікіпедії можуть задавати заявнику питання. Повинна тривати до семи днів. Слід розписувати кошторис, "Вікімедіа Україна" дає 20 відстотків авансу. До кошторису входять витрати на транспорт, мерч, харчування (окрім алкоголю), проживання. "Вікімедіа Україна" може надавати документ, який підтверджує, що особа здійснює збір інформації для Вікіпедії. У експедиції мусить бути, як мінімум, один активний вікіпедист.

У жовтні 2013 року я організував першу свою вікіекспедицію. Ми з друзями вп'ятьох (з них двоє вікіпедистів) поїхали замками Тернопільщини зазделегідь складеним маршрутом (1100 км автомобілем) протягом п'ятниці-неділі.

За весь цей час ми зробили більше тисячі фотографій: не лише замки, а й церкви, наприклад. Після цього ми написали звіт щодо кожного дня, як у щоденнику, вислали документи, члени правління у Києві перевірили та повернули нам частково кошти на затрати, які були у чеках.

Загалом кожному з учасників експедиції не повернули приблизно по п'ятдесят гривень (це були витрати, на які чеків могло просто не бути, наприклад). Це була вдала експедиція.

А коли Ви їздили Тернопільщиною, виникали якісь перешкоди, наприклад, у доступі до замків?

Один замок перейшов у приватну власність (що насправді для нього краще, бо занепав би), його відреставрували, зробили готель. Довкола замку-готелю була огорожа, але місцеві підказали нам, де можна пролізти крізь отвір у огорожі. Більше жодних проблем не виникало.

Хоча дуже прикро, що багато споруд в занедбаному стані. Збараж, Вишнівець – там ще у більш-менш нормальному стані, а Скала-Подільський замок взяли відновлювати. До села Токи приїхали, а там лише частина стіни замку залишилася. Загалом на Тернопільщині близько сорока замків та палаців – це найбільша кількість серед областей України. Ми відвідали тридцять три з них.

Пригадую, кілька років тому я брав участь у конкурсі "Вікі любить Землю". Я йшов до села Завадів (Жовківський район Львівщини), бо дорогою там є три об'єкти природно-заповідного фонду, які я й мав намір сфотографувати: магнолія Суланджа у Брюховичах, заказник Завадівський, і щось третє (вже не пригадую).

І коли я прийшов до Брюхович, на територію лісництва, де мало б рости те деревце. Дзвоню і врешті з-за брами вийшов якийсь чоловік якому я пояснив, що хочу сфотографувати дерево для Вікіпедії. Єдине, що вказувало на мою причетність до Вікіпедії – фірмова футболка.

Той чоловік сказав, що тут вже не лісництво, а приватна власність. Однак він вирішив подзвонити до власника території, і зрештою повів аби показати те дерево. Ми підійшли до нього, а воно маленьке, ніби йому не більше п'яти років. А я з знав, що 1985 році саме цьому дереву вже було 10-15 років. Я перепитав чи то воно, мене запевнили, що це та сама магнолія, і я її сфотографував.

Згодом трохи підшукав інформації і виявив, що там вже не було лісництва тому, що начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека скасував його, а будиночок подарував доньці.

А щодо дерева, то через київських екологів я дізнався, що у ту магнолію колись потрапила блискавка і на її місці посадили молоду магнолію, але також зі статусом об'єкта природно-заповідного фонду.

Згодом, коли я дійшов до Завадівського заказника, то натрапив на пошкоджену табличка, що попереджала про територію заказника, і сфотографував її. Згодом написав звернення до Мінекології, а через два місяці я натрапив на фото нової таблички, що стояла на тому ж місці.

Ти окрім експедицій та заходів також займаєшся мікрогрантами. Розкажи про них.

Це цільове використання коштів, яке буде корисним для наповнення статтей Вікіпедії.

Пригадую, як один користувач запропонував: ви купите мені книгу на тему геральдики України та Білорусі за 1200 гривень, а я писатиму статті з цієї книги. Ми погодилися.

Інший вікіпедист цікавився військовою тематикою, знайшов, здається у Німеччині, досить дорогу книгу, і  запропонував "Вікімедіа Україна" купити її. Ми також його підтримали, оскільки це була корисне придбання.

Саме таке використання мікрогранту і є корисним, бо поширює знання.

Шукаючи якусь інформацію, виникає відчуття, що якихось статтей, інформації бракує в українській версії Вікіпедії. Натомість в польській чи російській версіях ця інформація чи стаття є. Інколи відчувається, що таке явище пов'язане з пропагандою.

У Вікіпедії є пропаганда, але зазвичай  її присутність унеможливлють самі користувачі. Стаття мусить бути нейтральною: не може когось (щось) критикувати чи хвалити, також мусять бути різні токи зору, яким б вони не були – погоджуєшся з нею чи не погоджуєшся.

Часто стикаємось з непотрібними правками, тролінгом у болючих темах. Ці теми просто заблокували аби ніхто не міг у них нічого вносити (події на Майдані, війна на Сході, Степан Бандера). Користувачі з Росії вносять туди багато непотрібних правок.

А як визначають, що та чи інша правка зроблена користувачем з Росії?

За ip-адресою. Буває й таке, що бачимо ватну поведінку користувачів з України, яких також визначаємо за ip-адресою. У Росії також є своя організація "Вікімедіа", у ній є різні користувачі, також й ватники, однак з проявами такої поведінки там також намагаються боротися.

Вдалося досягнути того, що коли йде мова про Крим, то зазначається те, що це спірна території України та Росії. Тобто російські користувачі пишуть, що Крим – це "Росія-Україна" (спірна територія). Це заслуга тих членів російської "Вікімедіа", які не є пропагандистами.

Однак у правилах Вікіпедії зафіксовано, що вона не є авториттеним джерелом і тому не можна довіряти усьому, що є на її сторінках.

Тому якщо хтось робить закиди Вікіпедії про те, що там є помилки, що відсутня кась інформація, то це можна порівняти з державою і запитати у цієї людини: "Що ти робиш аби вона була кращою?"

Тому якщо бачиш помилки, і знаєш як правильно – то напиши. Люди хочуть якогось ідеалу, але не хочуть над ним працювати.