13 квітня 2017

Екотероризм або хто відповідатиме за отруєння Дністра (ч. 1)

Як через отруйну аферу угорські гудрони потрапляють до Дністра і це може спровокувати міжнародний скандал.

Незабаром вже мине рік, як на Львівщині головною темою залишається будівництво сміттєпереробних заводів, зокрема пошук під них земельних ділянок та самого інвестора.

І поки всі бурхливо обговорюють можливість побудови сміттєпереробних комплексів у районах Львівщини та сумнівні ініціативи "іноземних" сміттєвих інвесторівякі хочуть будувати сміттєпереробний завод на березі транскордонної річки Дністер, про інші, але не менш важливі екологічні проблеми області, влада, здається, забула. 

Мова йде про 17 тисяч тонн шкідливих гудронів, які завезли ще у 2003 році на територію Новороздільського Державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", від якого на сьогодні залишились лише руїни.


Гудрони – токсичні відходи, що утворюються внаслідок очищення нафтопродуктів концентрованою сірчаною кислотою. Це в'язка рідина чорного кольору, що містить разом із органічними речовинами від 15% до 70% сірчаної кислоти. Кислі гудрони є речовинами другого класу небезпеки після радіоактивних відходів.

З часу завезення гудронів минуло вже майже 15 років, а з головною екологічною катастрофою новороздільці досі залишаються наодинці. Більше того, нафтові відходи є проблемою не лише Нового Роздолу і навіть не всієї Львівщини, вони мають транскордонний характер. 

У цьому нас укотре переконала одна з експедицій на "Сірку", що відбулась минулого року. Із 17 тисяч тонн гудронів, відвантажених колись на території колишнього підприємства, не залишилося й половини.

А все через те, що ні власник гудронів, ні влада навіть не додумалися відгородити гудронозвалище, як це зроблено, наприклад в Придністров'ї. Саме тому значна частина хімікатів разом із дощами та талими водами потрапила в розташоване поруч озеро Глибоке, а далі – в Дністер.

гудрони на "Сірці"

Саме озеро Глибоке є частиною рекреаційної зони Дністра, який, в свою чергу, входить у десятку найбільших рік Європи. Басейни Дністра знаходяться в Україні та Молдові, прирічковими країнами є також Польща та Румунія.

Відтак, якщо новороздільські гудрони потрапляють у Дністер, то всі токсичні речовини можуть легко поширюватися і забруднювати європейські води.


Дністер є джерелом питної води для мільйонів українців, а в Молдові ця ріка – головне джерело питної води.

Міжнародна схема потрапляння гудронів на Львівщину та в Молдову

Спільно з журналістами з Молдови та Угорщини в межах транскордонного розслідування N-ost нам вдалося з'ясувати, як тисячі тонн гудронів потрапили у Новий Розділ, а також хто за цим стоїть.

Варіанти вперше публікують отримані в ході розслідування офіційні документи, які підтверджують, що небезпечні речовини, завезені в Україну, мають угорське коріння.

Як розповів молдовський журналіст Тудор Ященко, пунктами призначення для гудронів стали відразу дві країни – Україна та Молдова.

Тудор Ященко

У ХХ столітті на угорських нафтохімічних підприємствах назбиралась велика кількість виробничих відходів. Оскільки на кону стояло питання вступу країни до Євросоюзу, перед Угорщиною поставили умову – позбутись нафтових відходів, тобто гудронів.

Вступаючи до Євросоюзу, країна-член обов'язково має підписати низку екологічних директив ЄС – документів, що змушують державу за конкретний час привести до відповідних європейських вимог всі води, ґрунти, мінімізувати шкідливі викиди в повітря тощо. Якщо ж такі вимоги не виконати, на країну-порушника чекають санкції, або ж – у випадку з Угорщиною – відмова вступу до Європейського Союзу.

Маючи десятки тисяч тон накопичених токсичних гудронів, Угорщині довелось шукати варіанти, яким же чином їх позбутися, не забруднивши при цьому власне довкілля.

Саме тому угорці знайшли американську офшорну фірму ROSCOP inc., яка взялась вирішити цю проблему.

"За досить пристойну суму в Україну нібито для переробки завезли партію із 25 тисяч тонн гудронів. Як заявляв у 2003 році арбітражний директор Рибницького цементно-шиферного комбінату Євгеній Бердніков, представники ROSCOP inc. запропонували частину цих відходів, але вже як альтернативу дорогому паливу Рибницькому цементно-шиферному комбінату (Молдова, – ред.), запевняючи, що це дозволить зекономити підприємству 12-15% газу, – зазначає журналіст Тудор Ященко. – В офіційних сертифікатах також зазначалось, що гудрони можна використовувати у виробництві будівельних матеріалів. Та й ціну за одну тонну таких відходів встановили дуже привабливу – всього-на-всього 12 доларів".

Відтак, наприкінці 2003 року стало відомо, що у цементно-шиферний комбінат під видом альтернативного палива завезли гудрони, які є вкрай небезпечними як для здоров'я людини, так і для довкілля. Тому у місті Рибниця, невизнаного Придністров'я, вибухнув скандал, а молдовські ЗМІ почали нещадно критикувати адміністрацію підприємства.

У лютому 2004 року тодішній арбітражний директор Рибницького цементно-шиферного комбінату Євген Бердніков спеціально скликав прес-конференцію, щоби розповісти, як нафтохімічні відходи потрапили на виробництво, а також яким було їхнє призначення.

"Євген Бердніков пояснив, що ще 8 січня 2003 року адміністрація цементно-шиферного комбінату підписала з компанією ROSCOP inc. договір на 10 тисяч тонн гудронів. Проте в цій справі була задіяна ще одна установа – фірма "Спецсервіс", що підпорядковувалась Міністерству внутрішніх справ України, – веде далі журналіст. – Спочатку ROSCOP inc. продала всі відходи "Спецсервісу", а потім викупила їх назад і перепродала Рибницькому цементно-шиферному комбінату".

Але перш, ніж відправляти першу партію у Рибницю, угорські гудрони перемішали з піском та глиною. Відтак перша порція відходів, обсягом 928 тонн, потрапила на комбінат у квітні 2003 року.

Цікавим залишається той факт, що доставили відходи за тиждень до зміни керівництва цементно-шиферного комбінату.

А вже на початку травня керівництво ROSCOP inc., зустрівшись із директором комбінату Євгеном Бердніковим, стало наполягати на якнайшвидшому виконанні умов договору щодо прийому решти гудронів.

"Євген Бердніков на зустрічі з журналістами наголосив, що його насторожило те, що відходи чомусь не використовували раніше в Україні, де є багато цементних заводів, тож почав копати глибше. Згодом колеги з Миколаївського цементного заводу, а також зі львівських підприємств порадили йому бути дуже обережним, оскільки при спалюванні цих гудронів в атмосферу потрапляє величезна кількість токсичних газів. Також вони розповіли Берднікову, що на українських підприємствах вже траплялись масові отруєння людей, які безпосередньо спалювали гудрони", – зауважує Тудор Ященко.

Втім, остаточно жареним запахло тільки тоді, коли Бердніков отримав факс, у якому йшлося про те, що американська фірма, через яку гудрони якраз і потрапили в Молдову, не несе відповідальності за наслідки договору, підписаного з адміністрацією Рибницького цементно-шиферного комбінату, за достовірність сертифікатів, а також за дані щодо наслідків спалювання гудронів на території Рибниці та всього Придністров'я.

Після такого інциденту адміністрація Рибницького цементно-шиферного комбінату звернулась до керівництва все тієї ж компанії ROSCOP inc., вимагаючи розірвати договір та забрати відходи назад.

Одночасно підприємці звернулись і до Київського інституту гігієни і токсикології, аби експерти провели дослідження щодо безпечності отриманих гудронів.


Київські вчені підтвердили, що відходи є надзвичайно токсичними, а при спалюванні з них виділяються речовини, що сприяють розвитку ракових захворювань. І згідно з офіційною статистикою, рівень онкозахворюваності в Рибниці удвічі більший, ніж у місті Резині, що розташоване на іншому березі Дністра.

Як розповідає журналіст Тудор Ященко, всі спроби рибничан позбутися гудронів були марними навіть після того, як місцева прокуратура відкрила кримінальне провадження.

Сама ж ROSCOP inc. швидко щезла з поля зору: у компанії перестали відповідати на телефонні дзвінки, або ж взагалі казали, що ніколи не чули про існування такої фірми.

Врешті-решт наприкінці 2004 року адміністрація Рибниці вирішила закопати гудрони у спеціально облаштованому саркофазі неподалік від цементно-шиферного комбінату. Його офіційна назва – "Склад тимчасового зберігання модифікатора МГ-2".

У Рибницькому центрі гігієни та епідеміології підтвердили, що гудрони справді закопали неподалік від цементно-шиферного комбінату у великій залізобетонній ямі, дно і стіни якої вкриті поліетиленовою плівкою. Зверху відходи покрили тією ж плівкою і засипали їх півметровим шаром глини, яку засіяли травою.

"Як спочатку вдалося дізнатись із офіційних державних джерел, цей саркофаг перебуває під постійним наглядом, а самі гудрони запакували надійно, тому поки загрози вони  ніякої не несуть ні довкіллю, ні здоров'ю місцевих жителів.

Але вже через кілька днів рибницька газета "Добрий день", посилаючись на Міністерство сільського господарства та екології, написала, що згідно з указом президента Євгена Шевчука, ще з весни 2016 року за саркофагом із гудронами держслужби більше не стежать", – підсумовує, розводячи руками Тудор Ященко.

Гудрони на "Сірці"

Більше 17 тисяч тонн шкідливих гудронів на територію Державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" у Новому Роздолі завезло Державне підприємство МВС України "Спецсервіс" ще у 2003 році.

Згідно з угодою №66 від 16 грудня 2002 року, постачальником токсичних речовин є "Спецсервіс" в особі Ніколаєнка Б. І., а отримувачем – ROSCOP inc. в особі Нечаєва І. І. Також у документі вказано, що "Спецсервіс" отримає 3 тисячі тонн гудронів, а вартість однієї тонни – 26 доларів. Тобто, відповідно до цих документів, відходи придбали за 78 000 доларів, але ж до Нового Роздолу завезли понад 17 тисяч тонн.

У розділі "Якість продукції" вказано, що "якість сировини, яку постачають, повинна відповідати вимогам ТУ У В.2.7.-24.6-30434770-001-2002, класу МГ-1, МГ-2, МГ-3, які підтверджують відповідні документи". Також якість сировини підтверджували посвідчення виробника, тобто угорської нафтової компанії MOL.

Також ми знайшли ще одну угоду на постачання 25 тисяч тонн гудронів в Україну – № 8-0810-0 "Організації перевезення і використання гудрону, який утворений після ректифікації, дистиляції нафти на основі постанови Базельської Конвенції і Ради під номером EWC від 01.02. 1993 року".

Втім цю угоду уклали вже між кількома компаніями – угорською Geohidroterv Kft. (в подальшому – поручитель або нотифікована особа), американською ROSCOP inc. та її будапештським представництвом Metratek Kft. (в подальшому – постачальник) та Держпідприємством МВС "Спецсервівс" (в подальшому – приймальник).

Відповідно до угоди, поручитель, тобто угорська фірма Geohidroterv Kft., яка виграла тендер на попередню обробку гудронів, перед відправкою до України повинна була їх нейтралізувати і перевести у сипучу консистенцію, а приймальник, тобто "Спецсервіс", згідно з іншою угодою, підписаною 10.08.2001 р., мав отримати технологію підготовки кислого гудрону до використання, а вже потім остаточно знешкодити.


У документі також зазначалось, що основний спосіб використання гудронів – додавання їх під час виготовлення асфальту. Хоча як виявилось потім на практиці, гудрони спочатку просто спалювали, що стало причиною масових отруєнь працівників львівських підприємств.

"Приймальник (тобто "Спецсервіс" – ред.) має право відмовитися від приймання, якщо склад гудронних залишків по характеру відрізняється від наведених у додатку параметрів", – йдеться у тексті угоди.

Через кілька місяців після підписання цієї угоди "Спецсервіс" відправило на експертизу документи, у яких угорська фірма-посередник Geohidroterv Kft. розписала склад гудронів, а також самі зразки отриманих речовин.

Дочірнє львівське підприємство "Екохімсерт" інституту гірничо-хімічної промисловості, провівши низку експертиз, виявило, що результати досліджень фірми Geohidroterv Kft є необґрунтованими, а рівень шкідливих речовин суттєво занижено. Більше того, експерти навіть виявили, що передані гудрони не пройшли технологію нейтралізації, яка була передбачена в угоді.

Але повернути назад в Угорщину отримані гудрони "Спецсервісу" не вдалося, адже українське держпідприємство, як і молдовський цементно-шиферний комбінат, потрапило у добре сплановану аферу, ставши магнатами, але не нафтовими, а токсичних гудронів.

В Україні порушили кримінальне провадження на нафтову компанію MOL, а угорські поліцейські навіть проводили власне розслідування й опитували представника установи Доктора Фрід'єша Божіка та угорця Жолта Шайго, який виступив у ролі свідка.

Проте організаторам гудронної схеми вдалось уникнути покарання через перекладання відповідальності на підставні фірми, яких спеціально залучали до гудронної схеми поставок.


Здавалось би, світло на цю заплутану схему все-таки мала б пролити угорська поліція, але вже навіть сам факт того, що справою займався відділ особливо важливих справ, майже відразу розвіяв сподівання українців на хепі-енд.

На наш запит Міністерство внутрішніх справ повідомило, що наразі держпідприємство "Спецсервіс" позбавили можливості вести фінансово-господарську діяльність у зв'язку з досудовим розслідуванням № 42014000000001738. Також Генпрокуратура вилучила у підприємства всі електронні носії інформації, на яких були програми бухгалтерської та податкової звітності, договори, первинні і зведені документи бухгалтерського обліку.

"Окремо слід зазначити, що держпідприємство МВС України "Спецсервіс" є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту, є окремою юридичною особою та згідно зі статтею 96 Цивільного кодексу України самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. При цьому Міністерство внутрішніх справ не має права втручатись в оперативно-господарську діяльність підприємства", – відповіли у МВС України. 

Та найгірше і найприкріше у всій цій ситуації не те, що шахраїв не покарали, що на токсичні відходи витратили чимало бюджетних коштів, а те, що від залишених напризволяще гудронів на території Державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" у Новому Роздолі дотепер страждають невинні люди. Причому не лише новороздільці.

Як ми вже згадували, гудрони розташовані поруч з озером Глибоким, яке каналом з'єднане із Дністром. Екологи неодноразово брали звідти зразки ґрунту та води, аби визначити рівень їхнього забруднення хімікатами. І ми в межах журналістського розслідування також поцікавились даними експертизи ґрунтів та води.

Востаннє Львівська екоінспекція проводила експертизу проб води, відібраних поблизу відвалу гудронів та у точці витоку з озера Глибокого в Дністер у 2016 році. Її результати знову зафіксували перевищенням допустимих санітарно-екологічних норм.

"За результатами лабораторних досліджень згідно з рибогосподарськими нормами виявлено перевищення норм гранично допустимих концентрацій у скидах зворотних вод із території Державно гірничо-хімічного підприємства "Сірка" у річку Дністер. В об'єднаній пробі ґрунту, відібраній на південь від місця зберігання гудронів, також виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій для ґрунтів. За виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто керівника підприємства, сума адміністративного стягнення – 850 гривень – на даний час сплачена", – йдеться у відповіді Державної екоінспекції у Львівській області.

Якщо проаналізувати надані результати, можемо зауважити, що скид зворотних вод із території РДГХП "Сірка" у Дністер за хімічними показниками перевишує допустимі норми: фосфати – у 15,7 разів, біохімічне споживання кисню – в 2,4 рази, хімічне споживання кисню – в 6,6 рази, залізо загальне – в 1,6 раз, кисень розчинений – 3,37 мг/дм. куб. за норми не менше 4,0 мг/дм. куб. Перевищення норм ГДК враховано із впливом забруднення річки Сірчанки, яка протікає за межами території РДГХП "Сірка".

Перевищення зафіксовано і під час дослідження скиду зворотних вод із території РДГХП "Сірка" східним каналом у Дністер за хімічних показниками: сульфати в 3,8 разів, сухий залишок – у 3,1 рази, завислі речовини – вдвічі, нітрити – в 2,6 рази, фосфати – в 22,4 рази, залізо загальне – в 12,8 раз, марганець – у 8,1 раз, кадмій – у 2,7 разу, цинк – у 20,5 разу, кобальт – у 5 разів, мідь – у 6,5 разу, кисень розчинений – 1,4 мг/дм. куб. за норми не менш ніж 4,0 мг/дм куб., кисла реакція рН – 4,91 од. рН.

У Держекоінспекції додають, що, аналізуючи стан ріки Дністер нижче від скидів зворотних вод із території РДГХП "Сірка", зафіксували негативний вплив порівняно з фоном.

Унаслідок забруднення з території підприємства в поверхневих водах річки зростає аніонно-катіонний склад, кількість важких металів, зокрема сульфатів, фосфатів, заліза загального, марганцю, цинку, міді та кобальту.

Окрім цього, в об'єднаній пробі ґрунту, відібраній на південь від місця зберігання гудронів, виявлено також перевищення концентрацій таких показників: неполярні вуглеводні (нафтопродукти) – в 11,8 раз, кадмій – у 4,7 раз відносно фону, свинець – у 2,7 рази та сульфати – в 41,9 раз відносно ГДК.

Начальник державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич прокоментував результати аналізів: "Оскільки річка Дністер витікає за межі України, то фактично державним підприємством "Сірка" завдано суттєву шкоду не лише українському довкіллю, а й довкіллю інших країн".

За його словами, екоінспекція підраховує розмір завданих збитків. Коли підрахунки завершать, екологи скерують всі матеріали щодо РДГХП "Сірка" до поліції та прокуратури.

"Якщо розмір завданої шкоди не досягне 60 000 грн, то буде цивільний позов. А якщо ж збитки перевищать 60 000, а я підозрюю, що це питання мільйонів, в такому випадку ми будемо наполягати на порушенні кримінального провадження", – зазначив Микола Маланич.

Як підтвердив директор "Сірки" Володимир Венчак, за результатами перевірки до підприємства справді застосовуються штрафні санкції за забруднення вод і землі.

"За фактом перебування гудронів на території Державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" підприємство постійно зверталось до народних депутатів, в природоохоронні і правоохоронні органи, до Міністерства внутрішніх справ, Прем'єр-міністра України. Проте позитивних зрушень стосовно небезпечних речовин немає", – йдеться у відповіді Володимира Венчака.

Наприкінці лютого цього року депутати Новороздільської міської ради на позачерговій сесії, протестуючи проти побудови сміттєпереробного заводу на своїх теренах, одностайно висловили свої побоювання з приводу взаємодії тих самих гудронів та інших небезпечних відходів на теренах "Сірки" з неконтрольованим ввезенням твердих побутових відходів.

Згідно з даними департаменту охорони здоров'я Львівської облдержадміністрації, рівень захворювань верхніх дихальних шляхів у мешканців Нового Роздолу та прилеглих сіл у півтора рази більший, ніж в інших населених пунктах Львівщини, що однозначно пов'язано зі складною екологічною ситуацією в регіоні.

P.S. У розслідуванні використано архів журналістського розслідування "Транскордонна мафія. Королі кислого гудрону", проведеного в рамках проекту "Антикорупційна ініціатива Молдова-Україна", що реалізовувалося Центром журналістських розслідувань, Інститутом Масової Інформації і Freedom House, за підтримки уряду Канади.


Далі буде

Автор: Анатолій Шалаєв