Ігор Коць: Земельна реформа може обернутися втратою економічної незалежності

Чому Батьківщина проти земельної реформи в Україні?

Це невірний підхід до проблеми. "Батьківщина" ніколи не виступала проти земельної реформи і створення ринку сільськогосподарських земель. Більше того, народні депутати від нашої партії внесли на розгляд Верховної Ради України проект такої реформи. Однак чомусь керівництво парламенту блокує його розгляд.

Правдою є ж те, що сьогодні ВО "Батьківщина" виступає проти варіанту земельної реформи, який запропонувала влада, і який, на нашу думку, є грабіжницьким та антинародним.

Тоді поясніть в чому розбіжності у поглядах на це питання між владою і "Батьківщиною"?

Влада пропонує негайно зняти мораторій на продаж сільськогосподарських земель і вже зараз, в умовах війни та російської агресії, виставити їх на продаж. Але давайте скажемо чесно, коли спостерігається тотальне зубожіння населення, коли малий та середній бізнес ледь виживає, а не розвивається, то не буде адекватної ціни на землю. І купити її, до речі, навіть за значно заниженими цінами зможуть не ті, хто її обробляють, а спекулянти.

Якщо зважати на те, що територія України складається на 72 відсотки із сільськогосподарських земель, то в майбутньому така реформа стратегічно може обернутись для нашої держави втратою економічної незалежності. І ще один важливий аргумент на користь того, що ми не готові до відкриття земельного ринку – це відсутність повних земельних кадастрів, контролю та обліку за земельним ринком. Тобто цей ринок не буде прозорим і зрозумілим для простих людей, але лояльним для різних махінацій.

Проект земельної реформи від "Батьківщини", натомість, має два важливих пріоритети. Перший, це те, що українська земля – це національне надбання, і другий – реформа повинна відбутись в інтересах тих, хто на ній працює, тобто українського народу. Він передбачає спочатку викуп державою земельних паїв у селян за реальною ринковою ціною, а потім ця земля може державою передаватися в довгострокову оренду чи продаватись на умовах, сприятливих для національного сільськогосподарського виробника. Лише так нам вдасться і державу зберегти, і вийти з боргової кабали за рахунок підняття та розвитку аграрного виробництва.

Сьогодні ринкова вартість одного гектару землі в країнах Європи становить 30-80 тисяч доларів. В Україні селянам за гектар землі пропонують максимум 700-800 доларів. Тобто це менше, ніж брендова сукня чи пара взуття. Але ж український чорнозем – земля вищої якості, проба чорнозему з Кировоградщини зберігається як еталон в Пробірній палаті Франції. Про це, до слова, нещодавно згадувала і наша лідерка Юлія Тимошенко.

Очевидно, що влада, яка закриває очі на таку невідповідність в цінах на землю, відстоює інтереси тих, хто планує за безцінь скупити українськи чорноземи. Якщо ж землю, як і пропонує "Батьківщина", виставлять на продаж за реальною ринковою ціною, то тоді, порахуйте: 42 мільйонів га по 80 тисяч доларів за гектар, то маємо 3,3 трильйони доларів. Ця цифра дорівнює ВВП України за 40 років.

Батьківщина проводить кампанію по збору підписів за заборону продажу сільськогосподарських земель. Але чи реальною є її мета – десять мільйонів підписів?

Реальною, бо ця тема нікого не залишає байдужим. Давайте візьмемо Львів. Більшість львів'ян зберігають тісний зв'язок з селом, де до цього часу мешкають їхні батьки та родичі, працюючи на землі. Розпитайте в них, наскільки легко сьогодні на Львівщині отримати чи придбати землю для ведення фермерського господарства? Обласна влада звітує про відкриття нових підприємств. А чи багато на Львівщині реалізували проектів щодо створення нових фермерських господарств, які б займались розведенням садів, вирощування ягоди, бо попит на таку аграрну продукцію є і в Україні, і в Європі? Такого позитивного досвіту обмаль.

І все тому, що селяни позбавлені умов для прояву ініціативи, їм краще здати свої паї іноземним агрохолдингам чи продати її за безцінь, ніж самим оббивати пороги кабінетів чиновників. Саме останнього й добивається чинна влада. Наша ж партія пропонує в рамках земельної реформи запровадити пільгове кредитування фермерських господарств не вище трьох відсотків, і це дасть змогу їм твердо стати на ноги. У Польщі сьогодні успішно розвиваються 2,6 млн. фермерських господарств, у нас, в Україні, їх кількість  за останні три роки зменшилась на п'ять тисяч – до 38 тис. Якщо ж влада реалізує земельну реформу за свої сценарієм, їх взагалі не лишиться.  

Що Ви робитимете, якщо влада проігнорує зібрані Батьківщиною десять мільйонів підписів проти продажу землі? 

Президент і уряд задіяв сьогодні всі владні ресурси, щоб зупинити нашу кампанію. Спочатку суд заборонив проведення референдуму про заборону продажу землі, зараз група народних депутатів із Блоку Петра Порошенка, Народного Фронту, Радикальної партії Ляшка і Самопомочі звернулася до Конституційного суду з питанням про скасування мораторію на продаж землі. Але останній відклав його розгляд, тобто де-факто поки що відмовився це робити.

Юлія Тимошенко, лідерка партії, нещодавно заявила, що якщо влада спробує поставити питання про відміну мораторію на продаж землі в парламенті, то ми вимагатимемо відставки уряду. Це буде справедливо у такому випадку, адже влада не повинна ігнорувати думку і позицію свого народу.