Новини

Політика

львівське телебачення

львівське телебачення

panoramio.com

У квітні на Львівському телебаченні зменшать штат працівників

П'ятниця, 12 січня 2018, 18:02

Колишня обласна державна телерадіокомпанія трансформується в незалежний від влади суспільний мовник.

Про це повідомила прес-служба Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Львівська філія НСТУ — одна з 23 регіональних дирекцій Національної суспільної телерадіокомпанії України. У її складі — телевізійний канал “Львів” та “Львівське радіо”.

"Нині відбувається реформа регіональної структури, — каже член правління ПАТ "НСТУ" Микола Чернотицький. — Колишні державні компанії (ОДТРК), які увійшли до складу Суспільного мовника як філії, колись були окремими юридичним особами. Кожна регіональна компанія мала свої сітки мовлення, різну кількість програм власного виробництва, різну кількість штатних працівників — від 80 до 320 осіб. При цьому, великий штат – це далеко не завжди якісніші програми. Також у структурі філій було багато адміністративних ланок управління, які дублювали одна одну. Нині ці керівні функції виконує центральна дирекція. Цілком логічний наступний крок — побудова уніфікованої структури з єдиним механізмом управління та спільними стандартами мовлення Суспільного. Саме така уніфікація регіональної структури триває зараз. На цей процес також дуже впливає недофінансування. Цьогоріч на існування НСТУ виділили суму, яку минулого року компанія витрачала лише на заробітні плати, тобто вдвічі меншу того, що передбачає закон”.

Львівська філія — одна з найбільших за чисельністю штату. Станом на грудень 2017 року у ній налічувалось близько 311 штатних посад. Процес уніфікації і скорочення штатних позицій відбуватиметься до квітня 2018 року. Уже з 2 квітня штатний розпис Львівської філії складатиметься з 96 штатних посад, а частину функцій, зокрема господарські, буде виведено на аутсорс — співпрацю за цивільно-правовими угодами.

Нинішній етап реформування суспільного мовлення в Україні покликаний усунути дублювання адміністративних функцій у кожному регіоні та спростити штатну структуру, оптимізувати виробництво регіонального контенту й підвищити заробітну плату для журналістів суспільного мовлення до ринкового рівня.

"Унаслідок реформи в усіх регіональних філіях будуть уніфіковані штатні розписи та система ухвалення рішень. Також суттєво скоротять кількість "начальницьких" ланок, — пояснює секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ" Вадим Міський. — Суть змін у творчому напрямку полягатиме в тому, що в регіонах вироблятимуть менше контенту, проте відмінної якості. Штатні журналісти на обласних каналах готуватимуть місцеві теле- і радіоновини протягом дня, ранкове розважальне телешоу, вечірню аналітичну телепрограму, радіопрограми. Решту контенту будемо замовляти на відкритих конкурсах ідей (пітчингах) у сторонніх продакшнів чи творчих груп. За підсумками конкурсу з виробниками програм укладатимуть строкові контракти. А мінімальний журналістський оклад із 2 квітня 2018 року становитиме 8800 грн — для регіонів це навіть вище, ніж ринковий рівень”.

Зараз кожна філія випускатиме ранкову програму, випуски новин упродовж дня та підсумкову вечірню програму синхронно з іншими регіонами. Однак виробництво програм інших напрямів (дитячого, розважального тощо) не зупиниться — ці програми обиратимуть на конкурсних умовах, тож запропонувати і захистити свою ідею зможе кожен охочий.

"Перехід від державного до суспільного — непростий. Працівники мають зрозуміти і прийняти нові засади роботи. Що ми працюємо не для державних структур, а для громадян. Відкриті конкурси ідей і пітчинги — це насамперед шанс для усіх творчих людей проявити себе. А виграє глядач, адже в ефірі з’являться найкращі запропоновані проекти", — зазначила продюсерка Львівської філії Уляна Антоник.

4 січня НСТУ оголосила додатковий конкурс на посаду менеджера львівської філії Суспільного телебачення, документи на який всі охочі можуть подати з 12 до 25 січня.

Відкриті конкурси на посади керівників філій, а також незалежність Суспільного створюють супротив політичних кіл, що яскраво прослідковується у питанні фінансування компанії. Відповідно до Закону, держава зобов’язана щорічно виділяти ПАТ "НСТУ" 0,2% від обсягу держбюджету. Така модель фінансування гарантує мовнику незалежність від органів державної влади, місцевого самоврядування, політичних партій, юридичних і фізичних осіб, а також дозволяє виконувати основну функцію — всебічно й об’єктивно інформувати українське суспільство.

У 2017 році ПАТ “НСТУ” недоотримала 200 млн грн, а у 2018 році Верховна Рада для Суспільного проголосувала лише за 776 млн грн, що більш ніж вдвічі менше за гарантовану законом суму.

Додамо, голова Групи підтримки України при Єврокомісії Пітер Вагнер і прес-аташе Представництва ЄС в Україні Давід Стулік виступили з підтримкою українського суспільного мовника та успішно оцінили реформу НСТУ. Проте європейські партнери наголосили, що брак фінансування загрожує модернізації телерадіокомпанії.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.