Віталій Кошлак: Мовчати про таке – злочин

Віталій Кошлак: Мовчати про таке – злочин

Марія Палагнюк,  23 січня 2018

Розмова з директором ТОВ "Львівморепродукти" Віталієм Кошлаком.

Варіанти розмовляють з Віталієм Кошлаком та просять його прокоментувати вимогу Олега Мотника спростувати статтю "Побожне захоплення Брезіцького".

Пане Віталію, Варіанти отримали вимогу від Олега Мотника щодо спростування інформації зі статті "Побожне захоплення Брезіцького", яка, на його думку, є недостовірною та вводить людей в оману.

Мені не зовсім зрозуміло чому саме Олег Мотник, який, прошу зауважити, є депутатом Жовківської райради (Самопоміч), звернувся до вашої редакції з такою вимогою, оскільки головним героєм цієї статті є Назарій Брезіцький. Саме він, на мою думку, є основним конструктором "схем" про які йдеться у тій статті, "сірим кардиналом", як кажуть, а Мотник у них – лише співучасник.

Під час читання цих вимог варто розуміти, що це не сам Мотник їх писав, що ці вимоги є плодом колективної творчості "групи Брезіцького", а Мотника, я так вважаю, просто використовують як таран. Я розумію побоювання пана Мотника, бо депутат від Самопомочі раптом стає співучасником відверто "шахрайської схеми" та дивовижним чином опиняється власником майна, що коштує не один мільйон гривень. Мені здається, що керівництву "Об'єднання Самопоміч" варто було б поцікавитися діяльністю своїх депутатів. Але ще раз наголошую на тому, що ідейним натхненником усіх "схем" є Назарій Брезіцький.

Сам він намагається не афішувати свою причетність до цього і тому, на окремих етапах реалізації, свідомо підставляє третіх осіб, які, інколи, не зовсім усвідомлюють масштаби "гри". Він просто у такий спосіб намагається приховати свою участь у подібних іграх. Однак усім відомі справжні наміри Брезіцького. А що стосується заяв про недостовірності, то інформація зі статті "Побожне захоплення Брезіцького" є достовірною та має документальні підтвердження описаних у ній фактів. За окремими фактами вже відкрили кримінальні справи.

Мотник стверджує, що законно придбав кредитну заборгованість ТОВ "Львівморепродукти" і тому, логічно, законно зареєстрував за собою майно підприємства?

Цю сумнівну "законність" ТОВ "Львівморепродукти" і оскаржують. Як можна законно придбати кредитну заборгованість, яка вже закрита? Це просто фарс. У статті навіть є довідки про припинення зобов'язань щодо кредитних договорів. Але зверніть увагу, що у своїх вимогах Мотник фактично підтвердив достовірність викладеної в статті інформації. Він погодився з коректно висвітленою хронологією, а також з самим фактом перереєстрації майна на себе.

Нагадаю, що депутат Мотник раптово став власником тисяч квадратних метрів в центральній частині Львова. Якщо уважно прочитати статтю Варіантів, то в ній дається чітка відповідь на питання "законності перереєстрації майна". Згідно зі статтею 190 КК України, термін "шахрайство" має дуже чітке визначення: "заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою". А саме про це і йдеться у статті.

У мене також є запитання, а звідки пан Мотник взагалі міг дізнатися про факт існування заборгованості "Львівморепродуктів" перед кредитором? Він ж не з радіо про це почув та відразу побіг її купувати? Про існування такої заборгованості знав лише Назарій Брезіцький. І дізнався він про неї лише після того, як увійшовши в довіру, отримав інформацію щодо справ підприємства, спочатку, "шахрайськими методами" та всупереч письмових домовленостей між нами сумнівно "придбав" право на майно, а потім, через Олега Мотника, і заволодів ним.

А прізвище Мотника я вперше почув лише тоді, коли дізнався про факт перереєстрації майна "Львівморепродуктів". Про те, що Мотник – брат жінки Брезіцького, Христини Брезіцької (Мотник), я зрозумів лише згодом.

Так, але є рішення Господарського суду міста Києва, про яке згадує пан Мотник.

Таке рішення дійсно існує, але "Львівморепродукти" подали апеляційну скаргу на це рішення. Наразі судові спори ще тривають і чим закінчиться вся ця судова тяганина – невідомо. Ситуація обтяжується тим, що ми вимушені протистояти заздалегідь продуманій схемі, де кожен крок і формат поведінки вже давно прорахували наперед. Брезіцький діє в звичному для себе просторі, а я зустрічаюсь з таким вперше. Таким випадкам дуже важко протистояти.

У своїй вимозі пан Мотник натякає, що це саме Ви здійснили “шахрайські дії” та захопили приміщення, що належать йому.

Я – незмінний директор і співвласник цього підприємства з 2003 року. Кожен ранок я йшов на роботу на це підприємство, ввечері – додому. "Приміщення, які я захопив" – це мій другий дім, де я провів майже 15 років і де знаю ім’я кожного співробітника, його життєвий шлях, його успіхи і втрати. І, звичайно, там всі знають і мене. Я пропрацював на цьому підприємстві майже чверть свого життя. Тому такі натяки є абсурдними. Можемо провести приватний слідчий експеримент: давайте зайдемо на підприємство і підійдемо до будь-якої людини, яка знаходиться там, і запитаємо її хто я такий. Такий самий експеримент пропоную провести і з Мотником.

Саме моїм майном, попередньо увійшовши в довіру, зрозумівши ситуацію на підприємстві та вигадавши на базі добутої інформації "схему віджиму", і заволоділи. І це все зважаючи на те, що ми з Брезіцьким попередньо підписали договір, згідно з яким саме Брезіцький мав викупити це підприємство. Цей договір є у мене та у нього. А сталося так, що свою частину договірних зобов'язань я виконав, а Брезіцький – ні. Він не виконав жодного пункту підписаного між нами договору. Але дивним чином майно підприємства швиденько записали на брата його жінки – Олега Мотника. Фантастика. Хіба це не злочин?

Треба усвідомити, що ми маємо справу з добре організованою групою, керівником якої, як виглядає з мого боку, є пан Брезіцький. В цій групі є багато державних службовців і діють вони згідно чітко визначеного плану. Я вважаю, що маємо справу з дуже небезпечним, цинічним явищем, коли аморальні елементи, прикриваючись благодійними фондами та різними громадськими організаціями, просто грабують людей. Вони відвідують різні заходи, всюди приємно посміхаються, демонстративно, на публіку, захищають християнські цінності, створюють собі образ чесних та порядних громадян, але одночасно планують чергове "захоплення" чужого майна. І тому я вважаю, що мовчати про таке – злочин.

Багато читачів питають про стан здоров'я співвласника "Львівморепродуктів" Пилипа Кошлака, якого побили 28 грудня 2017 року прямо на робочому місці.

Жити буде. Зі слів Пилипа він отримав численні побої від Назарія Брезіцького на своєму робочому місці і аж ніяк не сподівався на такі дії від нього. За його словами, він отримав численні удари в обличчя та інші частини тіла, які призвели до недобрих наслідків. У нього є висновки судмедекспертизи, а також відеодокази присутності пана Брезіцького та невідомих осіб з ним того вечора на підприємстві.

Що зараз відбувається на "Львівморепродуктах"? Які перспективи цієї справи і що плануєте робити?

Відстоювати правду в судах, вимагати справедливості. Я перебуваю в постійному контакті з іншими жертвами "діяльності" Брезіцького. Ми координуємо наші дії, зустрічаємось з різними представниками державної влади, правозахисними організаціями. Тішить, що є багато порядних державних службовців, які допомагають нам у боротьбі із подібними проявами беззаконня.

Є великі сподівання на відому європейську організацію, яку ми залучили до моніторингу всіх поточних процесів, які пов'язані з Брезіцьким. Назву організації я поки не буду називати, але впевнений, що їм буде дуже цікаво побачити сучасні українські реалії. Тим більше, що для цього цю організацію й створили – для моніторингу корупції, рейдерства, захисту прав громадян.

А на "Львівморепродуктах" життя продовжується. В приміщеннях знаходяться люди Брезіцького, які змінили усі замки та змусили орендарів переукласти з ними договори оренди. Не знаю, де зараз документація ТОВ "Львівморепродуктів", і що вони там роблять всередині – також невідомо. Більше сказати нічого не можу.

фото: google.com.ua

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.