Бідні кармеліти 2

Варіанти продовжують слідкувати за долею монастиря кармелітів босих і костелу Матері Божої Шкаплерної на території ЛАЗу.

Після попередньої статті про повільне руйнування монастиря на території ЛАЗу Варіантам разом з дописувачами форуму explorer.lviv.ua вдалося зайти всередину приміщення та сфотографувати артефакти минулого у колишньому актовому залі ЛАЗу.

А ще, опісля визнання наприкінці 2017 року монастирського комплексу Ордену Кармелітів босих пам'яткою архітектури місцевого значення та внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Варіанти також вирішили нагадати шановним читачам одну ювелірну історію, яка трапилась під час перетворення монастиря на частину ЛАЗу. Пригадує головна редакторка ЛАЗівської газети "Автобусобудівник", а згодом прес-секретарка та профорг ЛАЗу Олена Муляк у статті "Золото ЛАЗу":

"1954 році рік для заводу розпочався досить оригінально – золотом. 4 січня у другій половині дня до директора Б.П.Кашкадамова зателефонував начальник ремонтно-будівельного цеху П. Орлов. "Борисе Павловичу, тут бригада, що поглиблювала підвал у монастирі, знайшла золотий скарб". – "Та що ви там вигадали? Який зараз може бути скарб?"

Ще довго директор не міг повірити в те що йому говорили. Та коли прийшла уся бригада до нього в кабінет, почало ставати все на свої місця. Нагадаю, що часи тоді були не прості і директор чудово це розумів. Відповідно, зателефонував куди слід, від гріха подалі. Кашкадамов не пішов дивитись на скарб, чекав офіційних осіб. "Хай ним займаються офіційні особи. А я не хочу не те що його торкатися, навіть дивитися на нього. Воно має здатність бруднити".
Чекати довелося не довго. За пів години було складено опис та акт знайдених речей.

За зовнішнім виглядом було зрозуміло, що вони награбовані. Скоріше за все, їх сховав якийсь німець, адже за часів окупації німці використовували монастир, що знаходився на території заводу до війни, під казарму. Сховав, а потім з невідомих причин не зміг забрати. Там були різні ювілейні медалі, іконки з зображенням Божої Матері, браслети, персні, сережки, дві з яких були розрізані, напевно, знімались з мертвих.

Було декілька речей великої художньої цінності. Два персні – чоловічий та жіночий. Однакової форми з однаковими дорогоцінними каменями світло-блакитного кольору, а також старовинний золотий ланцюг – дуже довгий, метрів на два, масивний, але тонкої ювелірної роботи. Загалом скарб важив 400-500 грамів".