"Особливий дотик" волонтерки з Кривого Рогу

Репортаж про волонтерську діяльність мешканки Кривого Рогу Ірини Баліної.

Ірина Баліна виховує 13-річного сина, який має аутизм, і вже понад п'ять років активно займається волонтерством у своєму рідному місті, допомагає матерям особливих дітей. Опинившись віч-на-віч із діагнозом "аутизм", жінка не сиділа, склавши руки, і не чекала, що хтось прийде на допомогу.

З моменту усвідомлення "інакшості" сина Ірина думала над тим, як навчити дитину з психічними розладами самостійно існувати у соціумі. Таких дітей звикли тримати вдома, адже у них є певні поведінкові реакції, які люди не завжди сприймають адекватно. Ірина розуміла, що дитина виросте і її треба буде якось влаштувати у житті. Вона не хотіла, щоб її син опинився у будинку для престарілих чи у психоневрологічному диспансері.

"Коли діти з інвалідністю, особливо з психічними розладами, є ще маленькими, то кожна мама проходить період несприйняття. Вона думає, що одного ранку прокинеться і все зміниться, дитина стане нормальною. Після того, як моєму синові виповнилось 9 років, я зрозуміла, що звичайним хлопчиком, як інші, він  вже не буде, а тому мені потрібно вчитися із цим жити, шукати шляхи для того, щоб він відчував себе повноцінною людиною. Коли ти боїшся кудись вийти зі своєю дитиною, боїшся її показати суспільству – це велика психологічна проблема. Ти закриваєшся, нікого до себе не підпускаєш, і сама нікуди не виходиш. А треба працювати, треба втягнутися у велику роботу на багато років", – пояснює Ірина Баліна.

Вона почала звертатися до різних благодійних фондів та організацій, що займаються особливими дітьми. У Кривому Розі Ірина знайшла благодійний фонд "Мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД". Він саме запускав проект із допомоги родинам, які виховують особливих дітей. Ірина прийшла туди волонтером, а згодом стала соціальним працівником. У цей проект включили її сина, з ним почали працювати спеціалісти.

Потім Ірина стала членом громадської організації "Фонд об'єднаних сердець", яка об'єднувала батьків, що мають дітей із аутизмом. Певний час була в ній активістом, займалася з дітками, поширювала інформацію про дітей з аутизмом. До Ірини почали звертатися батьки особливих дітей, питали поради.

Об'єднавшись із батьками, які мають особливих дітей, Ірина Баліна ініціювала відродження у Кривому Розі соціального проекту, який створив Культурно-громадський центр "Шелтер +", відкривши два роки тому "Магазин добра". Люди приносили туди непотрібні одяг та взуття, а в магазині це перепродували.

Ірина трохи змінила ідею "Магазину добра", зосередившись на проблемах особливих дітей. Мами особливих дітей виявилися дуже креативними. Серед них є і художники, і майстрині, і баристи, і продавці, й кравчині. Усі вони мають досвід у певній сфері, який можна було використати у роботі магазину. У "Шелтер +" Ірина попросила дати їм ще один шанс. Жінкам виділили частково обладнане приміщення і фінанси, необхідні для переформатування магазину.

Жінки перефарбували стіни, зі старих газет наклеїли на них силует міста. Весь міні-ремонт робили на волонтерських засадах, зарплатні ніхто не отримував. Оновлений "Магазин добра" вони відкрили 3 лютого 2018 року. За місяць існування він, звісно, ще не став прибутковим, але Ірина планує, що вже за три місяці проект стане самоокупними. Вона зауважує, що в оновленому "Магазині добра" працюють лише мами особливих дітей.

"Магазин добра" має декілька зон: зону продажу принесених криворіжцями речей, міні-кав'ярню, зону для проведення тренінгів і майстер-класів, фотозону та книжковий клуб. Книгу, що сподобалась, можна взяти і почитати просто в кав'ярні або забрати додому, внісши кошти за користування. А в зоні для тренінгів психологи-волонтери регулярно займатимуться з особливими дітьми.

Мешканці Кривого Рогу позитивно відреагували на оновлений "Магазин добра", хоча є чимало людей, які звикли до того, що раніше речі коштували від 2 до 49 гривень, а тепер цінова політика закладу змінилась, оскільки організатори ставлять за мету не просто відновити магазин, а створити на його базі цілий шоу-рум.

Частину речей, які приносять мешканці, жінки перуть, прасують, ремонтують, якщо є якісь дефекти. Деякі речі, що вийшли з моди, вони хочуть повністю переробляти. Ірина зв'язалась із дніпровською дизайнеркою Поліною Осокіною, яка погодилась їм допомагати у розробці такого одягу.

Жінки хочуть створити власний бренд, придумати логотип та продавати такі ексклюзивні речі. Для цього планують облаштувати повноцінну майстерню, у якій зараз роблять дрібний ремонт.
У "Магазин добра" люди приносять не тільки речі у гарному стані. Є також вдосталь одягу, який не те що не можна продати, а навіть складно переробити. Але й з цієї ситуації матусі особливих дітей знайшли вихід – розробляють моделі для пошиття вузькоспеціалізованих речей.

Це – матеріали для роботи психологів, логопедів, інвентар для пальчикового і лялькового театрів. Також для роботи з особливими дітьми потрібні обтяжуючі жилети, ковдри, і мами мають намір усе це шити. Майстрині зауважили, що існує дуже великий попит на одяг, тканинні хатки і спальні місця для домашніх тварин, а все це у зоомагазинах коштує дуже дорого, тож Ірина планує зв'язатись із мережами зоомагазинів і пропонувати їм співпрацю.

"Магазин добра" відродили 8 матусь особливих дітей. Зараз ця команда працює над створенням громадської організації, яку хочуть назвати "Особливий дотик". Незважаючи на те, що магазин є соціальним проектом, його організаторам дуже складно отримати підтримку від місцевої влади, тому жінки працюють наразі на волонтерських засадах, допомогу їм надають самі мешканці та Благодійний фонд "Шелтер +".

Ірина розповідає, що "Магазин добра" для матерів особливих дітей став своєрідною арт-терапією. Вони оживають, починають проявляти себе та поспішають на роботу. Поки що їм за це не платять, але Ірина мріє, що колись зможе їх офіційно працевлаштувати. Зараз вона активно працює над бізнес-плануванням, аби проект працював сам на себе. Ірина вже зрозуміла, що соціальні проекти потребують фінансування, бо на волонтерстві люди з часом вигорають. Їм же потрібно за щось жити. Соціальний проект також не може постійно існувати на донорських коштах, хоча організацій, які готові вкладати кошти, сьогодні є багато. Але, зрештою, це не триватиме вічно. Ірина хоче навчитися заробляти достатню кількість коштів, щоб підтримувати свій проект, не просячи ні в кого додаткових грошей.

Волонтерка вірить, що незважаючи на те, що в її команді сьогодні лише 8 матусь, кількість однодумців постійно збільшуватиметься, адже йдеться про найдорожче – дітей. Раніше вона сумнівалася, що звичайна людина може на щось у державі вплинути. Але відвідуючи різні тренінги, зрозуміла, що нічого неможливого немає. Звичайно, державної допомоги матері з особливою дитиною у розмірі 1400 гривень на місяць недостатньо.

Стандартних методів терапії для особливих діток у державних закладах охорони здоров'я також замало. Ірина зрозуміла, що існують інструменти взаємодії з владою, інструменти певного тиску і порозуміння, які можна використовувати. На її думку, майбутнє – в об'єднанні, бо голос багатьох, голос спільноти лунає голосніше, аніж голос однієї людини.

А ще жінка має грандіозні плани на майбутнє: хоче створити неподалік від Кривого Рогу соціальне село для особливих дітей та їхніх сімей і започаткувати у ньому екобізнес. Це не буде резервація, але для життя особливих дітей будуть створені комфортні умови. Там можна буде збудувати будиночки, вести власне господарство, вирощувати екологічно чисті овочі та фрукти.

"Звичайно, це дуже масштабний проект, – говорить Ірина, –  треба багато розрахунків робити, тому я на нього ще не замахнулась, але про цю мою ідею вже знають. Мені телефонують небайдужі люди, що теж мають особливих дітей, і вони готові мені допомагати".

Репортаж створено у рамках проекту "Яскрава ідея в її руках", який виконує львівська громадська організація "Центр соціальних ініціатив "АТОМ" за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва SDC.

Світлана і тисячі її волонтерів