Найбільша ОТГ області після двох років з часу повноцінного становлення фіксує важливий досвід.
Найбільша в Львівській області Ходорівська об'єднана територіальна громада запрошує на прес-тур "Організація медичних послуг у великій ОТГ".
Передумови об'єднання, умови співжиття
У середині минулого століття, за часів СРСР, Ходорів був районним центром. Цей історичний факт можна вважати однією з причин заснування такої великої ОТГ: площею 33 км² з населенням 27 тисяч, 41 населеним пунктом, що поділені на 11 старостинських округів. Ходорівську ОТГ заснували у вересні 2015 року. У березні 2016 року тут провели перші вибори депутатів громади. А 21 квітня цього року минуло рівно два роки відтоді як відбулась перша сесія новообраної ради, де нині головує Олег Коцовський.
Ходорівчани визнають, що їхня міська ОТГ до певної міри й досі є таким собі "Ходорівським районом", і як й властиво району, жителі віддалених між собою сіл незнайомі один з одним. Не знають вони також й про те, що діється у інших селах громади. Втім, аби цей недолік не спричиняв суперечливих управлінських рішень у раді ОТГ, важливу роль у житті громади тут грають старости.
Усі рішення, що стосуються сіл громади мусить підписати відповідний староста. Для цього його запрошують на сесії ради, кожен староста має свого діловода, печатку. Їх видавав Виконавчий комітет ради Ходорівської ОТГ, що, між іншим, є юридичною особою. Наразі у апараті управління радою працює 43 працівники, є в апараті й перспективи збільшення штату.
Крім цього, важливим здобутком юридичного відділу Ходорівської ОТГ є наявність у неї статуту (крім неї такий документ є поки що лише у Давидівської ОТГ). Крім Статуту ходорівчани мають також Стратегію розвитку громади розроблену аж до 2025 року.
Пріоритети громади
У Ходорова є один важливий об'єкт, завдяки якому, "районність" міста не стала історією. Тут ще досі міську лікарню, за звичкою, називають районною. Перша згадка про лікарню датована 1949 роком. Зараз у ній тривають оновлення ззовні та всередині.
Хоч вона вже не є, де-юре, районною, але наразі обслуговує 47 відсотків наслення Жидачівського району. І все це завдяки суттєвим оновленням обладнання, що провели тут протягом одного року життя об'єднаної територіальної громади. Як зауважив виконавчий директор Львівського Регіонального відділення Асоціації міст України Василь Абаімов, одним з мотивів об'єднання довколишніх населених пунктів у громаду було збереження Ходорівської "районної" лікарні.
Схоже, що цю ідею не лише реалізували, має вона й перспективи подальшого розвитку. Протягом року в асфальтування території (лікарня знаходиться у парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва) вклали три мільйони гривень, майже три мільйони – на новий дах, а ще три мільйони – на апаратуру. Кошти на ці потреби отримали з різних джерел, зокрема, з державної субвенції.
У лікарні обладнані сучасні операційні з новими столами та новими рефлекторними лампами. Цього року в лікарні почали практикувати партнерські пологи, для цього обладнують спеціальний зал, де уже є пересувна рефлекторна лампа. Відділення лікарні оснастили трьома апаратами штучної вентиляції легенів, моніторами для відстежування показників життєдіяльності пацієнтів, інфузоматом, концентраторами кисню, дефібриляторами, дозаторами, електрокарідографом, коагулятором, кардіотакографом тощо.
Варто виокремити ліжка для важких пацієнтів у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, які є подарунком української діаспори з США. Знайомі завідуючого відділенням у Філадельфії, які працюють у Комітеті Допомоги Україні, купили п'ять нових сучасних функціональних ліжок (42 тисячі доларів кожне) для важких та післяопераційних хворих та переслали власним коштом. Ліжка чомусь ненадового затрималися у Києві, але все ж дійшли до Ходорова.
Апаратуру, яку придбали державним коштом (три мільйони) необхідно було обґрунтувати перед спеціальною комісією в Львівській обласній державній адміністрації з погодженням старост. Тепер у лікарні надають деякі медичні послуги, що відносять до так званого "третього рівня". А раніше їх тут не надавали взагалі. Мало того, сусідня Новострілищанська ОТГ виплачує кошти за лікування їхніх пацієнтів у Ходорівській лікарні, щоправда не у повному обсязі. Крім оновлення матеріальних ресурсів клініки, тут ще готуються до реорганізації української медицини, а саме до відокремлення первинної від стаціонару та поліклініки.
Велике значення для Ходорівської громади має культура. Тут діє чотирнадцять народних мистецьких колективів: у самому Ходорові шість (один з них веде заслужений працівник культури України і дружина голови ОТГ Юзефа Коцовська), а у селах – ще вісім.
Та дещо незвичним і унікальним серед всіх ОТГ області є рішення про фінансування храмів з бюджету об'єднаної територіальної громади. Так, на всі сільські церкви громади з цьогорічного бюджету виділили один мільйон гривень. Про використання цих коштів храми повинні надавати відповідні документи.
Втім, варто виокремити фінансувасування будови нового храму Володимира і Ольги на околиці Ходорова, який почали будувати у 2009 році. Архітекору Олександру Матвіїву (вже покійному) запропонували амбітне завдання: спроектувати храм Третього тисячоліття. Як вважає Олег Коцовський, це вдалося зробити, адже зодчий отримав за індивідуальний проект нагороди на міжнародних конкурсах і премію від Президента Леоніда Кучми.
Торік на будівництво цієї модерної споруди з бюджету ОТГ виділили один мільйон гривень, цього року – 860 000 гривень. Зараз будова на завершальному етапі, і вже цього року запланували відкриття церкви на храмове свято.
Гроші на вітражі церкві жертвували окремі родини. На фасадному вітражі храму можна натрапити на згадку про родину народного депутата від Жидачівщини Андрія Кота, який також пожертвував чимало коштів на цю споруду.
Цілком логічно, що у раді Ходорівської ОТГ є відділ культури. Його керівничка Христина Вівчар має вищу музичну освіту і також бере участь в діяльності народного ансамблю. У Ходорівській дитячій школі мистецтв імені Богдана-Юрія Янівського є можливість освоїти ази театральної, художньої чи музичної майстерності.
Крім неї у громаді є центр дитячо-юнацької творчості та дитяча спортивна школа, які вміють працювати з сільськими дітьми. З Ходорова направляють до сіл молодих спеціалістів, які ведуть там різні секції: хореографія, баскетбол, шахи, карате тощо. У таких секціях задіяно 170-190 дітей з сіл Ходорівської ОТГ.
Освіта стала однією з найбільших статей бюджету Ходорівської ОТГ – на неї закладають більше 18 мільйонів гривень на рік (чого лише варта купівля торік трьох автобусів "Школярик"). Керівництво Ходорівської громади знає, що цього року Уряд виділив субвенцію на розвиток об'єднаних територіальних громад головам ОДА, яку ті зможуть надавати громадам у ручному режимі. Ходорівчани проситимуть в Олега Синютки кошти саме на освіту.
Втім, у контексті освіти є для них болючим процес оптимізації шкіл, до якого вони ставляться досить скептично.
Труднощі
У громади є різні джерела доходу: держбюджет, кошти на мікропроекти з обласного бюджету, гранти з міжнародних фондів (на ці кошти у Ходорові будують сучасний і великий ЦНАП), бюджет громади. Останній наповнюється, переважно, з ПДФО (який не у повному обсязі залишається у бюджеті громади) та з оренди землі. На території громади є чимало агропідприємств: "Млин агро", "Вінал агро", "Сади Галичини" (ТзОВ дружини нардепа Андрія Кота) та інші. Також кошти з ПДФО надходять з Ходорівського цукрового заводу, автозаправних станцій і комунальних закладів.
Однак, цього недостатньо аби бюджет не був дефіцитним. Його замало аби розвивати громаду. На бюджет громади поклали чимале навантаження (утримання об'єктів інфраструктури, заробітна плата, витрати на енергоносії, оплата земельних послуг тощо), а також неспівставний обсяг надходжень. Мало того, громаді ще досі нагадують про борги перед "Львівобленерго", "Львівгазом" її населених пунктів за 2014-15 роки. Та оптимізму додає той факт, що у Верховній Раді вже зареєстрували пропозицію Оксани Продан залишати у об'єднаних громадах 100 відсотків ПДФО.
Втім, у керівництва громади є амбітні плани: взяти на себе соціальний захист населення, облаштувати дільницю Пенсійного фонду, і вже працюють над створенням трудового архіву організацій-роботодавців, що є у громаді. Для цього всього підбирають кадри. Відтак, озираючись на досягнуте, на розмір об'єднаної громади, що він очолює, Олег Коцовський без сумніву радить формувати саме більші ОТГ: "У нас є те, чого нема у малих об'єднаних територіальних громадах".
