Львівські кнайпи і креативний тоталітаризм

Львівські кнайпи і креативний тоталітаризм

Андрій Бондаренко,  25 липня 2018

Через повзучий монополізм ресторанної корпорації "!FEST" Львів втрачає одну зі своїх цінностей – культуру посиденьок в кнайпах середмістя.

Перехід арт-центру "Дзига" під контроль так званого Холдингу емоцій "!FEST" багато львів'ян сприйняло як удар ножем у спину. Адже, "Дзига" вважалася правдивим живим простором, яке упродовж минулих десятиліть виконувало роль сакрального центру культурного становлення. Відтепер, на думку тих, хто пов'язував своє культурне повсякдення із "Дзигою", колишнє живе місце перетвориться на чергову фабрику з виробництва дозвілля для туристів. Люди, відповідальні за цей процес, нормалізують ситуацію, запевняючи, що нічого в принципі не зміниться, що нові власники будуть лише продовжувати справу і підтримувати старий дух.

Однак, "!FEST" – це не просто "нова влада", яка лише видає фінанси. Це корпорація, яка має свій корпоративний стиль та власні цілі. Попри заяви Маркіяна Іващишина та Юрія Назарука, на місці колишньої "Дзиги" слід очікувати цілком новий простір із зовсім іншими правилами та атмосферою. На вуличці перед арт-центром вже з'явилися упізнавані "фестівські" столики та стільці – на тотальну "фестизацію" чекає і меню. Лише наївні люди можуть повірити у те, що старий дух залишатиметься у нових інтер'єрах. Адже, сам "!FEST" не є нейтральною рамкою, куди можна вселяти будь-що. У нього теж є свій дух, найбільш взірцевим проявом якого є точка "П'яна вишня". Це дух рекреаційно-креативного фаст-фуду і з культурою, чи тим більше якоюсь живою богемністю, він не має нічого спільного. І, очевидно, що саме цей дух тепер буде правити бал у стінах "Дзиги".

"Холдинг емоцій" захоплює львівські місця й іншими, менш помітними способами. Приміром, починає визначати пивну політику деяких закладів. Так, своїм суверенітетом вже поступилася доволі відома у "вузьких колах" львівська кнайпа, яка певний час була гідною альтернативою не лише "ФЕСТу", а й тій таки "Дзизі". Тепер її пивний асортимент забезпечується новими партнерами. І не варто дивуватися, що у нинішньому "розливному" меню там вже немає локального тернопільського виробника "Опілля". Утім, та проблема, що "холдинг емоцій" незабаром стане впевненим монополістом у сфері творення "кнайпового простору" у середмісті Львова, не є суто бізнесовим питанням. Вона має і чіткий культурний вимір. Адже, ось цей "кнайповий простір" у львівському середмісті і є однією з традиційних культурних міських цінностей нашого міста.

Різноманітні ресторани, кнайпи, кафе, пивні, закусочні, бари та інші подібні заклади здавна творили унікальне публічне середовище, що доповнювало і наповнювало архітектурні простори Львова. Навіть соціалістичне перепланування урбаністичних просторів за часів Радянського Союзу не знищило це середовище. Радянські кафешки і ресторани у центрі Львова будувалися з повагою до культурних традицій, їх намагалися вписати у існуюче середовище та пов'язати дизайном із уявленнями про "старе". І ніщо особливо і не перешкоджало львів'янам наповнювати нові місця живим духом. Звісно, ті часи, коли, власне, кнайпи були чи не найважливішим публічно-культурним простором у Львові минули. Геніальні математики чи філософи більше не дискутують у ресторанах і нові теорії не пишуться на серветках з плямами кави. Та все ж, виняткова культура львівських "кнайпових посиденьок" зберігається і діє як важливий публічний простір, принаймні для певних груп місцевого населення. Точніше, зберігалася до останнього часу.

Як буде тепер сказати важко. Особливо після агресивних дій холдингу "!FEST", який в гонитві за наживою збирається переформатувати "кнайпові простори" Львові під свої приватні потреби. Як виявляється, те, що пережило “соціалізм” може не пережити "дикого капіталізму" новітніх часів. Здавалося б, навпаки, вільні ринкові умови дозволяють зробити простір львівських "кнайпових посиденьок" більш різноманітним, більш живим. Однак, всі ці розмови про невидиму і розумну "руку ринку" залишаються казочками для наївних, поки найвищим ідеалом сучасного капіталіста залишається здобуття тоталітарної монополії як головної мети свого існування. Можемо бачити, що "!FEST" усерйоз намірився збудувати "кнайпову" монополію у середмісті Львова.

І, таким чином, вже в недалекому майбутньому лише "ФЕСТ" буде визначати, як саме львів'яни мають проводити свій час у кнайпах. Інакше кажучи, цей макабричний "холдинг" буде вирішувати, які саме напої мають вживати львів'яни, як саме вони мають там розважатися, які саме ”емоції” вони мають там відчувати. Львів'яни вже не зможуть самостійно обирати, як саме вони хочуть “посидіти” у центрі міста, яке пиво споживати – "Опілля" чи дорогий крафт, за якими столиками сидіти, кого бачити довкола. Усе буде визначатися єдиним корпоративним духом "ФЕСТу", розрахованим передусім на потреби туристів, а не місцевих, звісно ж. "ФЕСТ" вже практично поглинув усю живу культуру львівського "кнайпування", поширюючи натомість принципи креативного туристичного фаст-фуду. Таким чином, під виглядом просування "гарненьких поверхонь" львів'ян відчужили від своєї важливої традиційної цінності.

Відтепер, львівські кнайпи – це лише яскравий п'яний гамір, створений для заманювання одноденних туристів-метеликів. Унікальний традиційний простір Львова незабаром стане лише черговим міфом, використаним для кращої продажі послуг приїжджим. Місцеві ж будуть змушені або не потикатися до центру, або, прийняти нав'язані правила і доїдати креативний культ-фаст-фуд після туристів. Саме уявні запити туристів будуть визначати те, що п'ють, що їдять і де сидять львів'яни. Підлаштування кнайп Львова під розбурхування дешевих емоцій відвідчувачів "фестівського" діснейленду – ось справжня мета "холдингу емоцій". І аж ніяк не збереження живої культурної атмосфери львівського традиційного "кнайпування".

"!FEST" – справжні культурні окупанти, які нав'язують львів'янам свій "новий порядок" та знищують живий локальний простір своїми "штурмовими" ресторанами.

фото: ФБ театру пива "Правда"

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.