Зміст статті

1 листопада 2018олександр ковальчук2128

Рука лапа

Заочний змаг Львова Синютки та Львова Садового за вшанування героїв ЗУНРу.

Протистояння двох Львовів, нібито ретроградного та типу модного, закінчується нічим, ніким і ніде. Хоча за 400 метрів один від одного.

Львів Синютки

Пам'ятниками у Львові вже нікого не здивуєш. І тому чого дивуватися, що у відкриття пам'ятника героям ЗУНР та УГА під омофором голови Львівської ОДА Олеги Синютки якось втиснулася звичайна халтурка від художника Медвідя. Фанати ню-фотографії знайдуть у його творінні багато чого суголосного. Всі ці печеристі тіла, руки-полум'я, гінекологічні симетрії, анатомічні розрізи тощо. Такий собі поетичний гермафродизм з простенькими алюзіями, де ненька-Україна потребує нових дітей (а допомоги чекати немає від кого), і де кров мучеників коліром граната – це насіння Церкви.

Це характерна риса покоління для мистців, які народилося в СРСР, те старомодне, але безцеремонне вторгнення в інтимне, сакральне. Це, як не дивно, продовження Бієнале довіри – тотальна симуляція, імітація руху.

Синютка може тішитися хіба що Скрипкою в своїй команді, бо де біля його народної постаті ті вчорашні садові пластуни зі своєю гітаркою та цілуй дівчину просто в зуби. За довгими виступами традиційного пафосу варто не забути переслухати ще раз на ніч байки генпрокурора Луценка про студентське життя у Львові з його минулим апаратчика.


відео


пам'ятник та церемонія


лікарня


віпи


Синютка


Луценко та Білозір


Кубів

Львів Садового

Цюцюрку левику Садового могли б вже зробити більшою. Це таки Львів, а не якийсь поц з гори. А ще у нього відсутні будь-які яйця, а це характерна риса усіх садоботів, які масово побігли клепати меми з рук Синютки. Схоже, що майбутні генерації ще не раз проклянуть це покоління хіпстерочків. Левик Садового, звісно, що неформальний та багатофункціональний. Його легко вдягнути в трико, дати циркові кола і він відразу почне жонглювати, що той лев Чандр на відпочинку з дітками навколо під гітарку. Дати будь що і він почне. Сакс Альфа Джазу йому в зуби. Чи рекламу якогось пристрою. Наприклад, порохотяг (символічно для садофілів), мийку Кархєр чи оприскувач для колорадських жуків. А ще краще розфарбувати його остаточно у циркові кольори, наче в Софії фарбують воїнів-визволителів у фаст-фудних персонажів.

Львів Садового та Львів Синютки – це пародія на місто, беззуба лякалочка над якою заходиться плачем Ярославни письменниця Пагутяк. Якість чи майстерність тут, у часи перманентного поділу суспільства на своїх та чужих, нікого не цікавить. Аби лиш річ пробуджували приємні, тільки свої, теплі, спогади про власні руки. Руки самопомочі.

Для тих та інших лунає Neneh Cherry з нового альбому "Broken Politics" (банальність у нас і новина для них).

Автор: олександр ковальчук