Зміст статті

29 листопада 2018олександр ковальчук2264

Подоляк під кайфом

Інстаграмні походеньки Варіантів мальовничими лакунками львівських політиків та політикинь.

Львівська політика та її політики (а також її політикеси) ще від створення світу змушені борсатися руками та ногами у консервативності місцевого п'ємонтизму (обраного та непомильного).

Усі ці відвічні та автоматичні репресії публічності спонукають місцевих політиків спускатися у схрони потаємного, ті підземелля для втаємничених, і там розпружувати усі свої члени та давати волю рукам, ногам, словам та думкам. Усі ці бранці Мамони та Ваала наполегливо шукають і знаходять хоч якусь платформу для запопадливої відради, де можна, ось так просто, неофіційно та по-панібратськи потриматися за шматочок піддатливої втіхи. І там, на інстаграмному споді, вони зовсім інакші, ніж у зрадливому телевізорі з його миготливими кадрами. Фотографія дозволяє зупинитися прекрасній миті, де усі вони або такі білі та пухнасті, або героїчно дивляться полум'яним поглядом у світле майбуття.

Інстаграм – це новий плакат, виставка власних досягнень, це відфільтрований спомин про свій слід у вічності, а не вічність у собі. Інстаграм – це різновид духовної практики, йога понтів, ісихазм гламуру та дервішний танець неустанного крутіння (одночасного з крутійством) біля власної персони (не заглядання, а ковзання).

Тож перед Вами, любі читачі, підбірка львівських інстаграмерів поміж політиків та політикинь з міста Лева з поодиноким випадком вкраплення одного транзитного для Львова персонажа (та ще двох клоунів).

Параска Дворянин

Світлинка від представниці Самопомочі Параски Дворянин чудово демонструє культурні принципи теперішнього Львова (з претензією хіпстерського кітчу від !Фесту), де вічне (Челентано) зустрічається з минущим (львівське пиво, чи як тепер ця рідина називається).

Остап Процик

Найправіша (з правіших) рука міського голови Львова – Остап Процик (позаштатний радник з інформаційних питань) демонструє бета-версію нового іміджу Андрія Садового.

Ірина Подоляк

Самопомічна нардепка Ірина Подоляк, наче вперше у житті зустрічається з чимось забороненим, і ніби перебуває під кайфом від такого культурного шоку. Водночас нардепиня Подоляк, як культурна представниця міста у парламенті, автоматично адресує усіх своїми мештиками до культового фільму The Red Shoes, який цього року святкує свій 70-річний ювілей.

Гелена Пайонкевич

Директорка юридичного департаменту Львівської міської ради Гелена Пайонкевич десь передчуває собі інтуїцією незабарне пришестя нової мітли до Ратуші, а, можливо, й нового Гаррі Поттера.

Андрій Москаленко

Заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко десь занадто вільготно вважає саме себе новим Гаррі Поттером у Ратуші і тому навіть дозволяє собі їздити ровером у приміщенні (хоча усі ласково просять знімати шапку у рідних пенатах). У фантазіях він вже бачить себе одним з учасників велосипедних перегонів у коридорах Львівської міської ради.

Андрій Садовий

З міського голови Львова Андрія Садового почали ліпити модного чувачка-няшку з босоногим минулим та молодіжним майбутнім, але поки що з львівського Навального виходить лише галицький Майкл Щур, нудний і не смішний.

Але кожен правильний вождь навколишніх мас таки мусить мати свого броньовичка, навіть якщо і стоїть він біля нього у плащику, ніби з Куйбіди.

Олег Синютка

Голова Львівської ОДА Олег Синютка навіть у чужих інстаграмах переймається долею місцевої худібки, живої, теплої та рідної.

Бо лише так можна відійти від футуристичного холоду дизайнерських роботів, цих нових господарів планети Земля, де не буде вже ні чоловічої статі, ні жіночої, а щось просто незрозуміле та недосяжне для теперішнього розуму.

Юлія Хомчин

Самопомічна депутатка ЛМР Юлія Хомчин, немов німфа виходить з якоїсь води, щоб народитися з голови якось львівського мистця (чи мисткині) неземною Афродітою, вологою, голою та закоханою.

Володимир Парасюк

Але те, що дозволяють Юпітеру, не дозволяють бикам. Нардеп Парасюк наче й нагадує своєю гамою бейбіка з альбому Нірвани у гонитві за доларом, але нічого протестного у його підліткових ароматах не чути навіть за кілометр.

А це просто рідкісне фото з-за лаштунків українського шапіто – тріо клоунів на заслуженому відпочинку після ще одного виступу на біс.

Олег Тягнибок

Очільника Свободи Олег Тягнибока також намагаються годувати заради тривалості процесу молодильними яблуками та купати його хіпстерський фризур у ваннах з молоком незайманих зальотниць. Але скільки Тягнибока не годуй, а він знову дивиться у ліс. Ось тут, наприклад, він навіщось косплеїть богомданим тілом російський мем "язь".

А ось тут він вже косплеїть деб обкурених атлантських реперів, французького футболіста, або ж просто косить під Гілларі Клінтон. Хоча, мейбі, він й справді слухає Migos. Бо ж свободівський бліцкріг "Три сосиски у горнятку" мусить тривати вічно.

Свобода вже давно стала небезпечним вірусом (бацилою) та інтернетним мемом, і тому якщо на хвильку ще зупинитися на її інстаграмних теренах, то можна буде побачити страждання бідного Вільяма Воллеса. Навіть лондонський кат не робив з його пальцями того, до чого додумалися анонімні свободівці-креакли.

Свободівського активіста Василя Молдована, цього помічника-пестунчика Ірини Фаріон, не зупиняє навіть скандал з червоною спідничкою Мар'яни Батюк і він гордо фотографується у футболці з вуйком Беніто, д'Аннунціо йому в куприк.

Любомир Босаневич

Укропчик Босаневич вчиться доростати до захцянок місцевої шляхти, щоб десь там, у далекому майбутньому, стати правою рукою міського голови Львова Ігора Зінкевича, першого в Україні мера-поліцейського.

Оксана Юринець

Бепепістка Юринець схоже, що пішла не у ті нардепки. Її парламентське тіло кличе Париж, Мілан та Нью-Йорк, щоб визволити назовні первозданну красу галицького п'ємонту.

Але якщо там щось не так, то вона сміливо може гайнути нормальною дівкою до рідної Канадійщини.

Маркіян Лопачак

Свободівець Лопачак схожий на чужорідне тіло у Парижі Мертвого півня. Ейфеля відштовхує його, наче оскомину, жене його назад до України, ніби рибалку з Сюкету чи Керела з Бреста.

Григорій Козловський

А от сибаритний бепепіст, фертик та бонвіван, Григорій Козловський, ніби народився у дощовому Льондоні в сім'ї Шерлока Холмса та Джона Геміша Ватсона. Плоть від плоті туманного Альбіону, правої ноги Девіда Бекхема, лівої ноги Пола Гайскона німцям, лівої руки Вінні Джонса та кія в груди від Еріка Кантони.


бонус

Міхеіл Саакашвілі

Часом транзитний у Львові персонаж Міхеіл Саакашвілі стає живим прикладом того, що Садовому ще рости і рости до того відчуття прекрасного, вродженого, а не набутого сльозами, потом та вправами.


всі фото з інстаграмів вказаних осіб, а також з інстаграмів ЛОДА та Сергія Смірнова

Інстаграм – це крик душі місцевих героїв, їхні релаксійні сто грам у цьому репресивному консерватизмі львівської політики, їхній домашній затишок та спокій. А тому саме для них лунає не життєствердний колектив The 1975 з новим та хайповим альбомом "A Brief Inquiry Into Online Relationships" ("Sincerity Is Scary" та "Mine" там така няшка-няшка, а "I Couldn't Be More In Love" звучить так, ніби у Boyz II Men відкрилося друге дихання), який би ідеально пасував до цих веселкових інстаграмів, а щось набагато витонченіше, а саме французька виконавиця Angèle зі своїм новим треком "Flemme".

Автор: олександр ковальчук