Зміст статті

8 лютого 2019олександр ковальчук

Тебе дрючить моє кохання

Яскрава та емоційна клоунада пупсиків біля львівського Цирку.

Майданчик біля львівського Цирку увесь у білбордиках з написом "Реклама".

Представниці ініціативи Яроша збираються активно пікетувати клоуна Зеленського, який намилився у Президенти. Як подейкують українські рейтинги, Володимир Зеленський галопом вже рве там всіх підряд, і навіть богомдану Юлю (про яку ще коли пророкував віщун Глоба) і тому треба щось з цим робити. Білосніжку Яроша якось важко розгледіти біля розбурханого Цирку, але відразу можна зауважити правосіка Хаммера та хлопчиків з Цивільної оборони. Також на пришестя Зеленського очікують й пупсики Кривецького (мецената Свободи), які вже декілька місяців ходять фігурантами скандальної справи про розподіл галицьких земель поміж атовців.

Всі ці персонажі, як і Зеленський, тією чи іншою кишеньковістю назавжди притулені в народній пам'яті до жевжикуватої постаті Бені Коломойського (який як скаже, так зав'яже). Для повного фулл хауса тут не вистарчає лише буковельчика Олександра Шевченка, який обіцяє прибрати порохи з нашої оселі. Але як усі вже зрозуміли, тузів у сьогоднішній історії не буде взагалі, самі лиш шістки. Свобода вже давно припадає порохами і тому полум'яним глаголам громадянки Фаріон про поета Калинця – гріш ціна в базарний день.

Всі інші пікетувальники поприходили під Цирк з гнівними плакатиками. В них вони заочно тицяють носиком заплакані очі Вови Зеленського. Червоні вирла Зеленського полюбе мусять стати предметом дослідження команди журналістів-розслідувальників. Народ хоче знати. Народ має право на інформацію. Народ, врешт-решт, прагне дізнатися від чого так сльозяться очі головного квартальника: від морозу, від безсоння, від сонця чи від чогось сильнішого.

Прихід Володі Зеленського перетворюється на мальовничу сценку за участі багатьох охочих і тому ніхто майже не помічає, як Лисий і Кошовий тихесенько лахає собі під ніс з того бедламу. Шкода, що до львівського піплу не вийшла разом з Зеленським його екранна дружина, білявка Лєночка (шо там Лєночка, навіть Тамбовський вовк десь зашарився в кулісах). Лєночка відразу б усе порішала для Вовочки. Показала б, наприклад, ходу від стегна. Або краще смачний огузочок, хоча всі завжди полубляють смакувати саме задню частину. Ех, не розуміє ще Вован усієї переваги гендерних квот та їхнього впливу на спраглі маси. З таким кривим рогом в Європі далеко не заїдеш.

Невідомо звідки вирулила у вуста пупсиків Кривецького легенда про Вовин косячок. Вони або дивилися нещодавню халтурку Зеленського Я, ти, він, вона, або читали рецензію Варіантів на ню. А якщо так, то трохи дивно, що вони ніяк не заступилися розвинутим тілом громади за світлу пам'ять генія Івана Яковича перед якою Зеленський світив своїми сімейними трусами на Личаківському цвинтарі (саме після косячка). Вони б, принаймні, могли заставити Зеленського цитувати безсмертний трактат "Із секретів поетичної творчості", щоб хоч якось спокутувати (потом та кров'ю) свою клоунську провину перед великим поетом та їхнім земляком. Вони навіть могли б звинуватити Зеленського у географічному дальтонізмі, оскільки він не розрізняє Тернопіль та Львів. Для місцевих метрополійців, для усіх посполитих галичан – це неабияка наруга на святим містом Лева на цих священних пагорбах.

Але що у них, що у Зеленського під час простонародного мовлення за присутності юрми споглядальників чомусь вигулькує затримка логічного мислення. Чи то вниз котиться їхній віз. Чи то пов'яли квіти. Чи то літа на душу накладають пута. Чи то напала вже на них cosa perduta. Тому за усіх віддувається бідний байкер Пікалов, якого кинули, наче лоха, на цю амбразуру.

А загалом нічого нового у львівському цирку не відбувається. Ментальна провінція, прости Господи. Клоуни проти клоунів біля Цирку (джекпот).

Це колись у відому львівську журналістку Мар'яну П'єцух кинули чимось тупим лише за те, що вона необережно, зовсім мимовільно (з кожним таке буває) прийшла висвітлювати для редакції мітинг львівських комуністів: чи то у червоному плащику, чи то з червоною парасолькою (на травневі у Львові завжди тре ходити з розчепіркою). Має бути щось одне з двох, бо після стількох років вже починаються творитися міфи і тому за деталі тре питати в очевидців тих далеких подій, безпосередніх свідків, так би мовити. Не той нині Львів, ой не той.

Колись, також давно, команда Зеленського приїздила до Львова розважати відкриття одного автосалону (на Батальній чи на Вашингтона). Ще худющі такі були бідосі в кедиках, аж страшно було на них дивитися. І ніхто їх не пресував. Лише відкритими очима на них дивилися величезні тарілки з олів'є (та іншими наїдками під шафе). Дасть Бог розуму десь відшукати ті фото в архівах.

А музичним спонсором команди Зе оголошується славетний постпанківський колектив з Британії The The зі своїм хітом 1986 року "Infected". Танцюють усі.

Автор: олександр ковальчук