Галина Козяр: У Львові мешкає 300 вдів чорнобильців

Варіанти розмовляють з координаторкою соціальних проєктів, засновницею благодійного фонду "Батьківщина для дітей" та кандидаткою в депутатки Львівської обласної ради від ВО "Батьківщина" Галиною Козяр.

Як давно Ваш Фонд почав займатись проблемами чорнобильців?

Я навесні вперше я познайомилась з жінками, вдовами та дружинами чорнобильців. Під час карантину наш фонд активно помагав літнім людям та сім'ям, зокрема, ми купували та доставляли їм продуктові пакунки. Ось тоді до мене звернулись вдови ліквідаторів Чорнобильської аварії та розповіли несправедливу історію про те, як влада й держава забула про них, через що всі вони опинились у скрутному становищі.

Насправді таких жінок, втім, як і самих чорнобильців, залишилось небагато: з 600 тисяч ліквідаторів живих сьогодні менш як 160 тисяч. Вдів чорнобильців саме у Львові мешкає майже 300. А 81 з них також має статус вдови ветерана війни. Всі жінки поважного віку, отже не мають здоров'я постійно ходити кабінетами державних чиновників, доводячи свої права на турботу і допомогу з боку держави. Вони наплакались та настраждались сповна у своєму житті, до того ж багато хто з них також стали інвалідами. Я відчула свій обов'язок допомогти їм.

Про яку допомогу з Вашого боку йдеться?

Наш фонд звернувся до народного депутата, першого заступника голови парламентського Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайла Цимбалюка з проханням зустрітись з дружинами та вдовами чорнобильців. Нещодавно ця зустріч відбулась у Львові. Після неї ми сформували перелік пропозицій, які потрібно відстояти на законодавчому рівні для того, щоб відновити дію державних пільг для чорнобильців та членів їхніх сімей. Михайло Цимбалюк пообіцяв, що він особисто, а також лідер Батьківщини Юлія Тимошенко і вся фракція ВО Батьківщина, зроблять все залежне, щоб досягнути цього.

Як сталось, що пільги для чорнобильців перестали діяти?

Ліквідаторам-чорнобильцям та їхнім сім'ям закон 1991 року гарантував повне державне соціальне забезпечення. Але майже за тридцять років ці гарантії перетворились на формальність, перестали бути дієвим інструментом соціальної допомоги та захисту людей. Як мені розповіли члени сімей чорнобильців, сьогодні на оздоровлення інваліди-чорнобильці 3 групи отримують 90 гривень в рік, 2 та 1 груп – 120 гривень, діти-інваліди – 75 гривень.

Чорнобильці у Львові переважно не забезпечені житлом, навіть програми, аналогічної до програми забезпечення воїнів-афганців житлом, не існує. Одноразова допомога сім'ям за втрату годувальника становить 7 596 гривень, а цього не вистачає навіть на організацію похорону. Держава свідомо роками ігнорує потребу перегляду пільг для чорнобильців в бік збільшення. А у 2014 році навіть обмежила їхню дію. Це спричинило звернення чорнобильців до Конституційного суду, який визнав неконституційним обмеження пільг для них, а тому зобов'язав державу відшкодувати їм несправедливо завдані збитки та втрати.

Що конкретно зробить "Батьківщина" для захисту прав чорнобильців?

Як пояснив Михайло Цимбалюк, сьогодні важливо відстояти те, щоб в державний бюджет 2021 заклали кошти на видатки, які пов'язані з виконанням рішення Конституційного суду щодо відновлення пільг для чорнобильців. Також фракція "Батьківщини" у парламенті зареєструвала проєкт закону, де пропонує пільги, якими користуються учасники-ліквідатори трагедії на ЧАЕС, поширити на тих, хто брав учать в ліквідації наслідків трагедії у складі загонів цивільної оборони. "Батьківщина" також виступає проти скасування ст. 59 чинного закону про захист чорнобильців, яка дозволяє чорнобильцям одночасно отримувати соціальні виплати, передбачені для ветеранів війни.

На яку ще допомогу з Вашого боку можуть розраховувати чорнобильці Львівщини?

Якщо ми переможемо на місцевих виборах, то я і мої колеги будемо добиватись ухвалення регіональних програм сприяння забезпечення житлом чорнобильців, а також покращення умов їхньої реабілітації. Також місцеві бюджети спроможні передбачити доплати для осіб, інвалідів з дитинства внаслідок Чорнобильської аварії. Їх всього 1700 осіб в Україні. Сьогодні в них пенсія 2200 гривень. Вони борються кожний день за життя, їм потрібні операції, ліки. А сім'ї навіть не заводять дітей, оскільки бояться, щоб вони не набрали хвороб від батьків.