Вавилонська блудниця

Енний рік на посаді міського голови Львова Андрія Садового стартує у відремонтованій сесійній залі Львівської міської ради.

Четверту каденцію Садового зустрічає дешевий євроремонт у сесійній залі Львівської міськради, який відкриває своєю стерильною сірістю у стінах Ратуші філіал Кульпаркова. Віднині сесійна зала для львівських депутатів – це фоє для клінічних пацієнтів.

Слабеньке світло. Аудіосистему покращили лише на мінімум. Цей безликий мінімалізм, позбавлений смаку, підпирають два ветхі п'єци, а депутати змушені приречено сидіти спиною до вікон з жалюзі. Це не нуар, але одна фатальна кобіта тут таки сидітиме незабаром. Сонце шкодить психічнохворим, розбурхує в клієнтів заяві емоції, а тому його треба закрити. За масками всі нагадують безлику масу в квадраті.

Старий, аналоговий, дизайн ще тримав у собі тепло та якусь іронію, але нинішній клінічний колір вбиває все живе відразу. Знерухомлює, зв'язує та перетворює на гербарій. Певне, що саме тому дружина Садового, Катерина Кіт-Садова, так полюбляє приходити на щораз нову інавгурацію чоловіка з новим метеликом на грудях.

Водночас цей філіал Кульпаркова лише беземоційно вказує на те, що все місто навколо вже давно померло. Львів – мертве місто, потьомкінське село з розпорошеними у приватних бульбашках мешканцями (блаженними, що та Мати Апостолів). Вихолощений ерзац стерильної посередності, який сновидою блукає у пітьмі. Львів нині нагадує перші декілька секунд першого епізоду серіалу The Queen's Gambit, які застигло натякають на стрічку Ш'ямалана Шосте відчуття, а ще більше на його предтечу – фільм Карнавал душ (1962) Герка Гарві, а тому Бет Гармон – загинула, а все подальше – лише її передсмертне марення в кролячій норі.

Символічно, що в день введення у храм Пресвятої Богородиці Садовий так схожий на каппу, міфологічну тінь невідомого науці монстра. Його Москаленко також намагається уподібнитися до когось іншого, до Майкла Щура. Останньому, до речі, також варто посидіти в кульпарківських палатах заради зустрічі з реальністю, яка мусить йому вказати на те, що його діяльність немає нічого спільного з гумором.

Перед другом туром виборів міського голови місто Садового вкотре явило світові свою сектанську істерику. Ту відкриту пащеку пекла, яка настільки налякала Садового нечленороздільними подробицями, що він моментом вирішив сплавити старий баласт Самопомочі заради молодих кадрів. Вже днесь либами деяких підтоптаних представників його молодої команди блукали привиди божевілля. Шаман заблукав десь у Мордорі, після розгромної поразки у Львівській міськраді Садовий змушений  ще більше лавірувати кігтями, а тому подейкують, що може навіть накритись (без покути) не лише серафічний союз біснуватих сердець а-ля мисткиня Подоляк та псевдоісторик Расєвічъ, але й цілий легіон ботоферми садової свиноферми (від Кіраля до Зубача).

Для цього міста на нинішньому його етапі вже немає жодних слів. Шкода, що Садовий не Нерон, тому що так би міг принаймні підпалити це літепле місто синім полум'ям. Львову вже нічого не допоможе, окрім, звісно, що Божественного втручання, оскільки там, де збільшується гріх, відразу рясніє благодать (Рим. 5, 20). Це ще п'ять років привселюдного конання догори дриґом.

Якось так чомусь сталось, що на третє пришестя Андрія Садового несподівано преобразився звуками навіть сам Джастін Бібер. На його цьогорічному альбомі також є один банґер ("Come Around Me", звісно). Але лунатиме нині не він, бо нова вже ниньки етика та наука, а Megan Thee Stallion з треком "Body", яка після незабутньої колаби з Cardy B про вологу пусю може стати особливо помічною для молодіжі Садового у їхніх казуальних рантках ві Львові.