Злотокрила повітруля Козицьких

Енергетика – другий після видобутку газу і нафти основний напрям діяльності групи компаній Козицьких.

В основі енергетичного бізнесу Козицьких лежить державний кейс розвитку альтернативної енергетики на підставі "зеленого тарифу", який є значно вищим за тарифи на електроенергію, яку виробляють традиційними способами. Розвиток зеленої енергетики в Україні визначила ініціатива Андрія Клюєва, який у 2009 році пролобіював закон про дію підвищеного "зеленого тарифу" до 2030 року.

Варто нагадати, що Андрій Клюєв у різний час був народним депутатом, віцепрем'єром в уряді Миколи Азарова, секретарем РНБО та головою Адміністрації президента Віктора Януковича. Його молодший брат Сергій був нардепом чотирьох скликань. У відкритих джерелах є натяк на те, що Козицьких в цей бізнес ввів ексвіцепрем'єр України, голова Партії промисловців і підприємців України (ПППУ), президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.

Тобто проєкти Козицьких в зеленій енергетиці, ймовірно, могли бути  частиною "схеми Клюєвих", оскільки саме брати Клюєви у 2010-2014 роках  контролювали розвиток зеленої енергетики в Україні, передусім СЕС. Братів Клюєвих пізніше неодноразово звинувачували у використанні адмінресурсу, а саме у наближеності до експрезидента Януковича, заради інтересів розвитку власного зеленого бізнесу. Будівництво СЕС теж не обійшлося без держдопомоги: компанії соратників Януковича щедро кредитували державні Ощадбанк та Укрексімбанк.

Втім інші експерти заявили Варіантам про те, що Козицькі були одними з перших, хто зорієнтувався в нових умовах та повірив у тему зеленої енергетики, а тому й скористався позитивними змінами, які створили для входження в цей бізнес Клюєвими. Розмови про монополізм в зеленій енергетиці на початковому етапі її розвитку вони вважають безпідставними, тому що цей ринок є найбільш відкритим і  таким, що швидко розвивається. Зараз також стає зрозуміло, що попри тривалу непублічність самих Козицьких, їхній енергетичний бізнес завжди  мав потужну підтримку та супровід у владних кабінетах Львівської ОДА та облради.

Фактом є те, що перший проєкт в галузі зеленої енергетики компанія Козицьких Еко-Оптіма реалізувала саме тоді, коли на роботу в ній влаштувався регіональний політик та ексдержавний функціонер Тарас Федак. Сталося це у 2010 році, якраз після ухвалення закону про підвищений "зелений тариф". Державна кар'єра Тараса Федака, попри те, що народився він в Самборі,  була тісно пов'язана зі стрийським кланом та безпосередньо з колишнім очільником Львівщини Михайлом Гладієм. У 2002 році Гладій навіть лобіював кандидатуру Тараса Федака на посаду голови Львівської ОДА, про що згадував тодішній прессекретар Львівської ОДА, а нині народний депутат Тарас Батенко.

Федак у Львівській ОДА у 1999-2001 та 2006-2010 роках на посадах заступника голови займався розвитком промисловості, зокрема, курував роботу підприємств ПЕК. У 2001-2006 роках Федак обіймав посаду заступника голови Львівської обласної ради, а під час наступних двох каденцій облради був депутатом від блоку Наша Україна (2006-2010) та ПППУ (2010-2015). Під час останнього терміну свого депутатства Федак вже був директором з розвитку компанії Еко-Оптіма, а також очолював постійну комісію ПЕК Львівської облради. Поміж його помічників можна зустріти прізвища Максима Козицького (нині голова Львівської ОДА) та Юрія Кмітя (нині радник голови Львівської ОДА Максима Козицького). У тому ж 2010 році Зіновій Козицький програв вибори до Львівської облради як кандидат від ПППУ.

Нині Тарас Федак є радником голови Львівської ОДА Максима Козицького з питань соціально-економічного розвитку. Варто нагадати, що Львівщина завжди входила до орбіти активних інтересів представників ПЕКу в уряді та НАК Нафтогаз, а керівники Львівської ОДА рівня Тараса Федака мали безпосередні особисті контакти з ключовими особами в цій галузі. Отож, можна припустити, що Тарас Федак міг бути одним з тих, хто приніс тему "зеленої енергетики" Козицьким та пролобіював її у Києві та Львові.

Помітну роль в розвитку теми зеленої енергетики у Козицьких відіграв заслужений енергетик, ветеран цієї галузі Ярослав Шпак зі своїм багаторічним досвідом роботи на керівних посадах в державних енергетичних підприємства України та поважних зв'язках в колах українських енергетиків. До того ж Шпак мав реальний досвід будівництва ВЕС і СЕС у Криму. Також до бізнесу Козицьких дотичний й колишній очільник Львівської ОДА (2008-2010) Микола Кміть. Його донька Дана є бенефіціаром в одній з компаній, яка входить до складу Західнадрасервіс.

Богдан Матолич, ймовірно, також доклався до розбудови зеленого бізнесу Козицьких. Сам Богдан Матолич нині є радником голови Львівської ОДА Максима Козицького, а раніше він працював заступником декількох голів Львівської ОДА, був міським головою Трускавця, в.о. начальника Держуправління екології та природних ресурсів у Львівській області. Син Богдана Матолича, адвокат, засновник компанії "Енергопарк "Яворів", яка належить Козицькому, Андрій Матолич є нині радником Максима Козицького та курує проєкти сім'ї Козицьких в енергетиці. Андрій Матолич очолює також Асоціацію "Паливно-енергетичний комплекс Львівщини", яку заснував Зіновій Козицький.

Варто згадати також й держслужбовця середньої ланки Львівської ОДА Андрія Табінського, колишнього керівника міжнародного департаменту Львівської ОДА, оскільки його прізвище можна зустріти серед засновників та отримувачів прибутку декількох компаній Козицьких. Відкритим залишається питання фінансування енергетичних проєктів Козицьких включно з задоволенням апетитів депутатів Львівської обласної ради та керівників Львівської ОДА.

Відомо, що один з проєктів  ВЕС Козицькі реалізували за кошти кредиту ЄБРР. Розслідування bihus.info встановило, що поміж засновників енергетичних компаній Козицьких часто зустрічаються кіпрські офшорні компанії, які споріднені з компанію "ZMS ENERGEE LIMITED" з Британських Віргінських островів. "На Британських Віргінських островах нульовий податок. Тож мати "материнську" компанію тут дуже вигідно і саме віргінці "вливають" мільйони євро в якості нібито кредитів в афілійовані компанії вже кіпрські, а ті – в українські", – припускають журналісти, адже це класична схема податкової оптимізації.

"Ось, наприклад, вітроелектростанція в Старому Самборі. Це – один з об'єктів компаній з орбіти Козицьких. На її зведення отримали 7,5 мільйонів євро кредиту від кіпріотів "Deravest Limited". Та, своєю чергою, гроші отримала від компанії з віргінів – вже згаданої "ZMS ENERGEE" та благодійника, якого в документах не називають, – теж як позичку", – наводять приклад журналісти.

І наразі за розвиток зеленої енергетики платять пересічні українці з власної кишені. Вироблена альтернативна енергетика надходить в загальний умовний державний котел, де змішується з дешевшою традиційною енергетикою, а громадянам в рахунках виставляють ціну, яка покриває тарифи всіх виробників.

У 2015 році парламент доби президента Порошенка ухвалив так звані антиклюєвські правки, від яких зелений бізнес Козицьких лише виграв. Згідно з цими правками, серед іншого, під час формування "зеленого тарифу" враховувалася дата введення в експлуатацію об'єкта, де виробляють електроенергія. Тобто чим він старіший, тим вищим був тариф на електрику. Навіть після застосування шкали зниження зеленого тарифу, ті, хто увійшов в цей бізнес на його початках, опинялися у виграші в порівнянні з новими гравцями.

На початок 2015 року у Козицьких вже працювали: перша черга Самбірської СЕС (2012), Старі Богородчани (Івано-Франківська область) – СЕС-1 (2013), друга черга Самбірської СЕС (2013), Самбірська СЕС-2 – перша черга (2013), Самбірська СЕС-2 – друга черга (2013), ВЕС Старий Самбір-1 – перша черга (2013), Рава-Руська ТЕЦ на біопаливі (2014). У 2015-2020 роках зелений тариф становив 9,2-46 євроцентів/кВт-год.

Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус звернув увагу на те, що такі тарифи були вищими, ніж у Німеччині. Втім інвестори вважають, що вони виправдані та співвідносні з ризиками ведення бізнесу в Україні. Високі тарифи спричинили бум у зеленій енергетиці.

У Козицьких були налагоджені всі процеси, а тому вони продовжували нарощувати масштаби розвитку  альтернативної енергетики. У 2015 році ввели в експлуатацію Самбірську СЕС-2 (третя черга), Самбірську СЕС-2 (четверта черга), ВЕС Старий Самбір -1 (друга черга). У 2016 – Трускавецьку ТЕЦ, у 2017 – ВЕС Старий Самбір-2, у 2018 – Яворів-1 СЕС, у 2019 – Глиняни-1 СЕС, Бориславську СЕС, Радехівську СЕС, Яворівську-1 СЕС (друга черга), у 2020 – Глиняни-2 СЕС.

У 2019 році Зіновій Козицький потрапив у Топ 10 основних гравців на ринку зеленої енергетики України, де посів 9 позицію у рейтингу. "Козицький інвестує в проєкти у Львівській та Івано-Франківській областях. 9 операторів керують сонячними та вітряними станціями загальною потужністю понад 90 МВт", – писали тоді українські ЗМІ.

У 2020 році Зіновій Козицький перемістився на 7 сходинку рейтингу, загальна потужність альтернативних станцій його компаній склала 171,6 МВт або 3% цього ринку. Виторг від зеленого тарифу сягнула 655,4 млн грн. Того ж року Козицький вперше посів 95 сходинку у Топ 100 рейтингу журналу Форбс найзаможніших українців з капіталом 95 мільйонів доларів.

У 2020 році уряд визнав, що ситуація на ринку зеленої енергетики загрожує національній безпеці України, оскільки у держави не було можливостей розраховуватися з інвесторами зеленої енергетики за встановленими значно завищеними зеленими тарифами. Як наслідок почали накопичуватися гігантські борги без жодного механізму їхнього погашення. "Це відбувалося на тлі стрімкого зниження вартості обладнання для виробництва "зеленої" енергії. Тобто зелена енергетика для виробників ставала все вигіднішою: вкладати треба менше, а тариф залишався стабільно високим", – зазначали експерти.

У цій ситуації уряд спочатку підписав Меморандум з виробниками зеленої енергетики про погашення боргів, а вже згодом Верховна Рада ухвалила закон, де зелений тариф для ВЕС знизили на 7,5%, а для СЕС – на 15%. Втім ситуація з погашенням боргів інвесторам залишається  незадовільною, а уряд продовжує політику обмеження прибутків зеленої енергетики. Так, проєкт змін до податкового кодексу (законопроєкт 5600), які зараз знаходяться на розгляді парламенту, передбачає введення акцизу 3,2% на зелену енергетику. Голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев, коментуючи останню ініціативу уряду та ВРУ, відверто назвав умови розвитку зеленої енергетики в Україні такими, що мають корупційну складову, а тому трагедії в зміні умов для інвесторів зеленої енергетики він не бачить.

Попри невизначену ситуацію на ринку Еко-Оптіма Козицьких у 2021 році задекларувала спорудження вітроелектростанції в селі Орів Трускавецької територіальної громади. Інвестиції складуть майже 56 мільйонів євро. Будується ВЕС під "фінансові гарантії європейських компаній", тобто за кредити чи позички. Орівська ВЕС стане найбільшим сучасним енергетичним проєктом в Західній Україні, і, ймовірно, останнім в портфелі проєктів Козицьких з будівництва ВЕС і СЕС на період, поки ситуація на цьому ринку не стабілізується.

Але це не означає, що Козицькі відмовилися від розвитку проєктів зеленої енергетики. Нині вони взяли курс на будівництво заводу з виробництва зеленого водню. "Ми подали наш проєкт на міжнародний тендер фонду H2 Global для отримання фінансування. Результат очікується в першому кварталі 2022 року. Якщо виграємо, то відразу почнемо будівництво. Але загалом поки що це збитковий проєкт для нас, тому потрібна дотація на рівні держав для купівлі саме "зеленого" водню", – заявив у серпні заступник директора Еко-Оптіма Степан Козицький.

Експерти підтверджують слова Степана Козицького, оскільки виробництво зеленого водню ще довго залишатиметься дотаційним, тому що світовий нафтогаз починає активно виробляти так званий сірий водень із природного газу. Виробництво "зеленого" водню в порівнянні з "сірим" у декілька разів дорожче, і деякі експерти стверджують, що він ніколи не стане таким же дешевим, як "сірий". Останній у найближчій перспективі може зайняти більшу частку світового ринку та стати основним видом палива для автомобілів – конкурентів електромобілів. Очевидно, що державні дотації на вироблення водню Козицьким та іншим інвесторам знову покриватимуться коштом звичайних споживачів, як це й відбувається нині.

Структура компаній Козицьких в енергетичному секторі доволі заплутана та непрозора. З одного боку, більшість проєктів, які вони реалізували, позиціюються як проєкти компанії Еко-Оптіма, що входить до групи Західнадраінвест. З іншого боку, Козицькі декларують сплату податків за місцем діяльності своїх компанії, а отже практично під кожний проєкт реєструють нову юридичну особу.

Втім масовий прихід менеджерів Козицького на посади у Львівську ОДА у 2020 році виявив, що більшість їхніх компаній реально існують лише на папері, а працюють в них одні й ті ж люди за певну долю офіційної ставки. Максим Козицький, який до приходу на посаду голови Львівської ОДА керував енергетичним підрозділом бізнесу сім'ї, свого часу повідомив, що в компанії працює близько 30 фахівців, і це переважно інженери.

ТОВ "Еко-Оптіма" зареєстрували у 2004 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький, Ярослав Шпак. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 389 млн грн, зобов'язання – 317 млн грн, виторг – 100 млн грн.

ТОВ "Енергопарк Яворів" зареєстрували у 2012 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 1,77 млрд грн, зобов'язання – 1,92 млрд грн, виторг – 339 млн грн.

ТОВ "Рава-Руська Теплостанція" зареєстрували у 2013 році, основний вид діяльності – постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, інший – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький, Тарас Федак. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 9,93 млн грн, зобов'язання – 9,91 млн грн, виторг – 5,15 млн грн.

ТОВ "Бориславська сонячна станція" зареєстрували у 2017 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновник – Зіновій Козицький. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 168 млн грн, зобов'язання – 166 млн грн, виторг – 39 млн грн.

ТОВ "Глиняни Енерджі" зареєстрували у 2018 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Андрій Табінський, компанія Полівест Лімітед (зареєстрована на Кіпрі). Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький, Андрій Табінський. У 2020 році активи становили 401 млн грн, зобов'язання – 417 млн грн, виторг – 85 млн грн.

ТОВ "Радехівська сонячна станція" зареєстрували у 2018 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновник – Зіновій Козицький. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 185 млн грн, зобов'язання – 195 млн грн, виторг – 40 млн грн.

ТОВ "Карпатський вітер" зареєстрували у 2011 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – компанія Деравест Лімітед (зареєстрована на Кіпрі). Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 756 млн грн, зобов'язання – 907 млн грн, виторг – 132 млн грн.

ТОВ "Самбірська сонячна станція" зареєстрували у 2012 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький, компанія Івена Лімітед (зареєстрована на Кіпрі), Ярослав Шпак, Тарас Федак. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький, Степан Козицький, Ярослав Шпак, Тарас Федак. У 2020 році активи становили 312 млн грн, зобов'язання – 208 млн грн, виторг – 37 млн грн.

ТОВ "Самбірська сонячна станція 2" зареєстрували у 2012 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький, Тарас Федак, Ярослав Шпак. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 98 млн грн, зобов'язання – 41 млн грн, виторг – 33 млн грн.

ТОВ "Сонячна електростанція "Богородчанська-1" зареєстрували у 2012 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Зіновій Козицький, Степан Козицький, Тарас Федак, Ярослав Шпак, компанія Лейтонюнайтед ЛТД (зареєстрована на Британських Віргінських островах). Кінцевий бенефіціар – Дана Кміть. У 2020 році активи становили 224 млн грн, зобов'язання – 153 млн грн, виторг – 33 млн грн.

ТОВ "Енергоінвест" зареєстрували у 2003 році, основний вид діяльності – постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, інший – виробництво електроенергії. Засновники – Зіновій Козицький. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 1,4 млн грн, зобов'язання – 1,2 млн грн, виторг – невідомо.

ТОВ "Ліс-Еко" зареєстрували у 2009 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький, Тетяна Савків. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 2,92 млн грн, зобов'язання – 3,39 млн грн, виторг – 0,93 млн грн.

ТОВ "Орівська ВЕС" зареєстрували у 2011 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький, компанія Івена Лімітед (зареєстрована на Кіпрі). Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 6,09 млн грн, зобов'язання – 4,9 млн грн, виторг – невідомо.

ТОВ "СВП (Сокальський вітропарк)" зареєстрували у 2011 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Степан Козицький, Зіновій Козицький, Тарас Федак, компанія Івена Лімітед (зареєстрована на Кіпрі). Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 2,91 млн грн, зобов'язання – 2,51 млн грн, виторг – невідомо.

ТОВ "П'юр Павер" зареєстрували у 2017 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Старак Яро Джозеф, Василь Калитка, Андрій Лецко, Андрій Табінський, компанія Полівест Лімітед (зареєстрована на Кіпрі). Кінцевий бенефіціар – Андрій Табінський, компанія Полівест Лімітед (засновник Зіновій Козицький). У 2020 році активи становили 74 млн грн, зобов'язання – 83 млн грн, виторг – 17 млн грн.

ТОВ "ЕО-Піщанська сонячна станція" зареєстрували у 2018 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Зіновій Козицький. Кінцевий бенефіціар – Зіновій Козицький. У 2020 році активи становили 169 тис. грн, зобов'язання – 244 тис. грн, виторг – невідомо.

ТОВ "РСС Гідро Львів" зареєстрували у 2011 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – ТОВ "Сонячна електростанція "Богородчанська-1". Кінцевий бенефіціар – Сергій Таратута, який був помічником депутата Львівської облради Всеволода Біласа.

ТОВ "ЕО Підбірці Солар" зареєстрували у 2018 році, основний вид діяльності – виробництво електроенергії. Засновники – Андрій Загородник. Кінцевий бенефіціар – Андрій Загородник, який був помічником у голови Львівської облради Олександра Ганущина.