Зміст статті

29 вересня 2021Софія Боженко

Асоціація Рад Львівщини: Знаємо, куди рухатися і як розвивати громади

Розмова з виконавчим директором Асоціації місцевих рад "Ради Львівщини" Андрієм Якимовим.

Варіанти розмовляють з виконавчим директором Асоціації місцевих рад "Ради Львівщини" (АМРРЛ) Андрієм Якимівим.

Які завдання перед Асоціацією поставив її засновник – Львівська обласна рада?

Асоціацію заснували 18 років тому. Очевидно, що відтоді реалії змінилися, але завдання лишається незмінним: ми маємо сприяти та допомагати розвитку громад. Представляти інтереси дійсних членів Асоціації в органах державної влади та захищати їхні права. Все це є в нашому статуті.

"Ради Львівщини" відрізняються від інших об'єднань, оскільки до Асоціації входять місцеві ради всіх рівнів. Тож намагаємося збалансовувати інтереси, і ми також за те, щоб комплексно розвивати місцеве самоврядування.

Звісно, що Асоціація працює згідно зі стратегією Львівської обласної ради, ми дотримуємося основних пріоритетів і цілей, які визначені для нашого регіону. І, як ви знаєте, за ініціативи нової очільниці Львівської облради Ірини Гримак, Асоціацію місцевих рад "Ради Львівщини", так би мовити, перезапустили.

Сталося це на початку цього року. Акцент зробили на сучасність, відповідність сьогоденню – тобто диджиталізацію, перехід до сучасних підходів управління. До речі, маємо вже спільний проєкт з Українським католицьким університетом – Добре урядування (Good Governance), де безоплатно навчаємо голів та їхніх заступників найкращим європейським практикам, а також тому, як цю теорію перенести на їхні громади.

Тоді, на установчих зборах в січні 2021 року, визначили шість основних напрямків нашої праці. Це "Управління знаннями", "Комфортна та безпечна громада", "Івент-індустрія", "Міжнародне співробітництво", "Промоція та інформаційні ресурси" та "Економічний розвиток громад". Щодо останнього, то, мабуть, це пріоритет: допомагаємо громадам навести у себе лад – визначити слабкі та сильні сторони, розробити стратегію розвитку, а також вчимо залучати додаткові інвестиції.

установчі збори Асоціації у січні 2021 року

Чим АМРРЛ відрізняється від ГО Єврорегіон Карпати, яка також заснувала Львівська обласна рада?

"Єврорегіон Карпати" заснувала не лише Львівська обласна рада. Крім неї – Івано-Франківська, Чернівецька та Закарпатська. Тобто "Єврорегіон" поширює свою діяльність на чотири області. Відповідно, наша Асоціація діє в межах Львівської області, а нашою метою є об'єднання всіх територіальних громад нашого краю. Натомість "Єврорегіон Карпати" співпрацює з усіма, хто зацікавився її діяльністю. А отже, її члени – не лише громади Львівщини, але інші, вищезгадані, області.

члени Асоціації з головою Львівської облради Іриною Гримак

Які вимоги до АМРРЛ висувають громади. Що вони очікують від вашої діяльності?

Це більше до громад запитання. Вступати до нашої команди чи розвиватися самостійно – кожен вирішує самостійно.

Андрій Якимів, Надія Стець та заступник голови Львівської облради Юрій Холод

Якими аргументами ви переконуєте громади стати членами АМРРЛ? Які обов'язки тоді постають в АМРРЛ та громад?

Швидше не переконуємо, а популяризуємо приклади та успіхи громад, які вже з нами. Ми можемо бути корисними у розв'язанні актуальних питань. Наприклад, комусь потрібно допомогти подати грантову заявку, як це зробили для Золочіва та Самбора (проєкти від Bayer та ЄС). Для інших громад є пріоритетною ґрунтовна розбудова, і там розуміють важливість написання стратегії чи інвестиційного паспорта. Зараз одинадцять громад активно взялися над цим працювати, а ми допомагаємо – експертним супроводом і співфінансуванням. Кожен має свої запити, визначаємо їх, і, відповідно, й вирішуємо.

Згадав, як зі Славською громадою вели переговори три місяці, і керівництво там надзвичайно відповідальне. Їх цікавило те, що ж корисного ми можемо їм дати? А нині вже спільно розробляємо головний документ – стратегію. І їхній секретар Олег Даниляк, до речі, пройшов безплатне навчання у нашій спільній з УКУ програмі ефективного управління Good Governance.

Олег Даниляк

Асоціація хоче і може допомагати. Останній великий захід, який ми провели – це вечірка у Свірзькому замку спільно з "Нічними Амбасадорами". Там завжди бурлило життя і під час нашого заходу воно знову піднялося – 11 годин якісної музики від діджеїв з України та Німеччини. У цьому проєкті гарно поєдналися музика та львівська історична спадщина. Крім того, до замку XV століття приїхала молодь не лише зі Львова, але й з навколишніх громад. Тож ми хочемо популяризувати прекрасні локації на території Львівщини.

початок вечірки "Нічні Амбасадори" у Свірзькому замку 28.08.2021

Так ми шануємо власну історію, і це також надходження до бюджету громади. У кожного регіону має бути своя культурна візитівка. Як, наприклад, відомі "Підкамінь" – щорічний міжнародний етнофестиваль в Бродівському районі чи ЗахідФест в Родатичах. Ще є "Всесвітні бойківські фестини", які що п'ять років відбуваються у Турківському районі. Але чому б їх не проводити щорічно? І ми раді, що у 2021 році вдалося додати ще один, сподіваюся, відтепер щорічний захід у Свірзькому замку.

Поміж того, що маємо на порядку денному також й створення каталогу виробників крафтової продукції. Робимо це для того, щоб показати актуальність розвитку цієї підприємницької ніші. Незабаром буде перший випуск, надалі розвиватимемо і вдосконалюватимемо видання. Наш каталог – відкриті дані, електронний варіант буде доступний всім, хто цікавиться цією темою.

Також говоримо про створення регіонального конференц-бюро. Так хочемо поширити ділову гостинність за межі Львова. Тобто ділові зустрічі можемо проводити в багатьох прекрасних, можливо, що поки що недооцінених локаціях. Маємо масу історичних пам'яток, чудовий ландшафт. І над цим нині працюємо, щоб допомагати громадам розвиватися у цьому напрямку.

Також говоримо сьогодні про "смарт-сіті", тобто про розумні міста, містечка і села. Це про диджиталізацію громад, впровадження онлайн-сервісів, усього того, що спростить роботу, зробить її зручнішою, ефективнішою та прозорою. Гадаю, тут не варто довго пояснювати. У вересні провели перший воркшоп з керівниками громад. Зараз в пілотних громадах вже плануємо те, як пришвидшити перехід на цифрові носії та роботу на основі баз електронних даних. Звісно, що такий проєкт реалізуємо за системою співфінансування.

Також  допомагаємо громадам з брендуванням. Хотіли б дати цілісне рішення. Можливо, що спершу це буде елемент тренінгу чи навчання. Надалі вже залучимо українських експертів, які допоможуть громадам створити власні бренди. Йдеться також про розроблення стратегії просування бренду – для промоції, позиціювання громад на карті не лише Львівщини, але й України та міжнародного простору загалом.

Ще мали навчання щодо НАССР. Для більшості це незрозуміла абревіатура, а насправді це корисна та необхідна система безпеки харчування. Нині тривають консультації з громадами, можливо, що допоможемо їм з проєктною роботою, щоб харчоблоки (тобто їдальні) навчальних та медичних закладів відповідали усім стандартам.

учасники тренінгу на тему НАССР

Скільки нині є членів АМРРЛ?

У січні, коли перезапустили Асоціацію, було 26 членів. З них 18 територіальних громад. Ще Львівська обласна рада та 7 райрад, як засновники. На кінець вересня ми розширилися до 63 членів, за цей час до нас приєдналися 36 громад. Ще декілька долучаться незабаром, саме готуємо документи на підписання. Нині поповнилися новим асоційованим членом – це "Львівські ярмарки".

Хто входить до складу команди АМРРЛ?

У команді люди, які зацікавлені в якісному розвитку територій Львівщини. Це професіонали, які розуміються в процесах децентралізації, знаються на ефективному управлінні, маркетингу, фандрейзингу та постійно на зв'язку з громадами. Наприклад, керівник юридичного відділу постійно допомагає громадам: роз'яснює законодавство та консультує щодо запитів та петицій. Маємо постійну рубрику "Консультація юриста" на сторінці у Facebook. До речі, запускаємо власний сайт Асоціації.

Якими є принципи фінансування проєктів, які реалізуються за підтримки АМРРЛ?

Наша Асоціація реалізує проєкти з громадами за принципом співфінансування "50% на 50%". Тобто проєкт з умовною вартістю 100 000 тисяч гривень ми контрактуємо відповідно за ціною 49 900 від Асоціації та 49 900 дофінансовує сама громада. Такий принцип позитивно сприйняли керівники громад.

АМРРЛ на початку 2021 року презентувала основні напрямки своєї діяльності, серед них є економічний розвиток громад. Як Ви бачите ці проблеми та чим допомагатиме АМРРЛ громадам в цьому напрямку?

Розпочинати треба з самого початку. Отже, ми визначили, що це стратегія. Якщо ми говоримо, наприклад, про побудову будинку, то слід розпочинати з проєкту, з документа, де все розрахували та розписали. Подібне й перед асфальтуванням вулиць, спершу треба звернути увагу на інженерні мережі. І це стосується всього, за що не візьмись.

Стратегія потрібна, щоб громада знала слабкі та сильні сторони, оцінила власні ресурси, а також те, скільки коштів треба залучити ззовні. Далі потрібно запросити фахівців і сформувати сильну команду однодумців. Інакше не буде розуміння куди рухатися. Голова Жовтанецької громади Ярослав Деркач розповів, що першу стратегію вони написали у 2017 році. І за три роки вона дала позитивний результат. Керівник вважає ці роки найкращими для громади.

Хоча з іншого боку, експерти вважають, що не варто розробляти короткострокові стратегії, а от на сім років щонайменше. Документ має давати чітку відповідь: коштом чого громада може поліпшити своє життя. А мета стратегії: щоб пані Зоряні чи пану Михайлу стало краще жити. І всій громаді загалом.

Львівська обласна рада ставить перед собою амбітну ціль – до кінця 2022 року 100% громад мусять мати стратегії розвитку. Насправді більшість стратегій громад – це лише книжечка на полиці у голови громади, формальний документ. Знаєте, буває так, що громада підгледіла щось у сусіда і вже має свою стратегію. Але так не буває. Тому що якщо в Славській громаді туризм є сильною стороною, то Бориславській ще потрібно над цим працювати.

Врахувати треба інтереси всіх, хто живе в громаді. А тому процес розробки стратегії досить тривалий – від пів року. І я радий, що для тих семи громад, які виграли в конкурсі Асоціації, ми дали для розробки стратегії в поміч одних з найкращих експертів України: Олександра Волошинського, Олександра Софія та Петра Мавка.

І як вже говорив, із цими громадами (Червоноградська, Золочівська, Славська, Бориславська, Моршинська, Радехівська та Сокальська) працюємо за принципом співфінансування – підтримка та написання стратегії коштує від 250 000 до 600 000 гривень. Ми зробили так, щоб для них це коштувало 99 800 гривень, коштом співфінансування 50% на 50%. Тому впевнений, що Асоціація корисна для громад.

Це про стратегування. Інший важливий напрямок – це інвестиційні паспорти. В липні оголосили переможців конкурсу. Це шість громад, які найбільше прагнуть і розуміють важливість такого маркетингового документа. До речі, Червоноградська та Золочівська громади зацікавлені у тому, щоб швидко та якісно розвиватися – вони розробляють з нами обидва документи.

робоча група Радехова під час розроблення стратегії громади

Раніше Ви заявили, що є проблеми з залученням міжнародних донорів на Львівщину. Як збираєтеся розв'язати цю проблему?

Громади мають конкурувати між собою, боротися за інвестора, створювати умови та всіляко дбати про те, щоб інвестору було у них комфортно. Вважаю дивною позицію "Не той, так інший прийде". Це неправильно, оскільки інвестиції мають не лише економічний ефект, але й суттєво впливають на саму громаду, оскільки вони здатні створювати екосистеми та розвивати міський капітал. Далі змінюється інфраструктура, залучаються інші бізнес-активності. Усе це може бути прекрасним поштовхом для розвитку громади.

Варто подивитися на дохідну частину бюджету громад, які вже мають таких інвесторів, оцінити їхню спроможність розвивати територію. Тому важливо створювати проєкти, що даватимуть кінцевий продукт з високою доданою вартістю. Треба залучати всі ресурси для цього, створювати робочі місця, щоб люди не виїжджали зі своїх громад та могли адаптуватися й реалізувати здібності на своїх територіях.

Розв'язувати ці проблеми потрібно лише об'єднаними зусиллями. Гадаю, що наш проєкт з розроблення інвестиційних паспортів для шести громад й буде таким важливим інструментом для залучення нових інвесторів. Тобто представлення на інвестиційному просторі громад, які завдяки спільній роботі зможуть розробити цікаві інвестиційні кейси, провести якісну діагностику власної ресурсності та напрямків, цікавих зовнішнім інвесторам. Так це дослідження, фінальний документ, буде головним маркетинговим документом для залучення потенційних інвесторів під конкретні кейси.

Також допомагатимемо громадам формувати інвестиційні картки, які вони зможуть постійно наповнювати, позиціювати себе та розповідати зовнішньому середовищу про те, що в них є. Аналогічно ми показуватимемо їм основні канали промоції, тобто як це робити та як себе представляти, зокрема, організовувати цільові ділові зустрічі з інвесторами.

Бачив статистику, що за пів року Львівщина залучила близько 100 мільйонів доларів інвестицій. 80% отримуємо від українського бізнесу. А з-за кордону найбільше іноземних інвестицій надходить з Кіпру, Польщі, Нідерландів та Німеччини. Одним словом, допомагатимемо залучати інвестиції для наших громад.

З іншого боку я спостерігаю тенденцію серед донорів, які присутні в Україні: вони переконані, що начебто у Львівщини завжди все й так добре. І через панування такої загальної думки донори велику частину коштів скеровують на східну чи південну частину України. Невеликі поодинокі проєкти з'являються на Львівщині, але цього недостатньо. Наразі ми комунікуємо з офісами донорів та скеровуємо їхню увагу не лише на Львівщину, але й на всю територію заходу України.

Маємо гарний приклад американського проєкту "Говерла". До участі в ньому відібрані громади саме Львівської, Волинської та Полтавської областей. Проєкт діятиме п'ять років, а його загальний бюджет сягає майже 74 мільйонів доларів. Та цього, певне, буде не достатньо, оскільки громади потребують твердих проєктів (наприклад, на розбудову та модернізацію інфраструктури).

Тому нині Львівщина разом з Івано-Франківською, Волинською та Тернопільською областями розглядають різні варіанти об'єднання зусиль, розвитку міжрегіональної співпраці для того, щоб західний регіон розвивався динамічно. Для цього потрібні передусім дослідницькі проєкти, що демонстрували б реальний стан справ і визначали куди варто спрямовувати допомогу закордонних донорів. Львівщина нині потребує не лише міжнародної технічної допомоги. Розуміємо, що кошти інвесторів є вкрай важливими.

керівники шести громад отримують сертифікати переможців конкурсу з розробки інвестиційних паспортів

Чи можете поділитися деталями проєкту Міжнародний діловий контакт-центр та перспективами його реалізації?

Цей проєкт ми ще розробляємо. Спершу варто розв'язати базові питання громад, а потім вже думатимемо над міжнародною співпрацею. Розуміємо, що потрібно і важливо переймати досвід сусідів та більш розвинених країн, але трохи згодом. До того ж пандемія вносить свої корективи, коли говоримо про комунікацію та взаємодію з міжнародною спільнотою. Наразі ведемо перемовини.

У найближчі роки прагнемо зробити ефективний міжнародний комунікаційний майданчик, долучатимемо до цього Торгово-промислову палату, активні громадські організації, представництва, посольства, всіх, хто розуміється та готовий співпрацювати.

староста сіл Волиця і Комарів Ольга Савка розповідає про недоліки Сокальської громади

АМРРЛ є учасником проєкту Green Planet, то чи реально висадити мільярд дерев за три роки і як ви до того долучитеся?

Асоціація не має оцінювати реалістичність цього проєкту. Ми розпочали не просто виконувати показники для галочки, а реально озеленювати планету. Почали, звісно, зі свого краю, на початку весни підписали меморандум з громадською організацією "Добро. Дій". Стали співорганізаторами міжнародного проєкту ще до того, як це стало мейнстримом, тобто до заяви керівництва країни про мільярд дерев. У квітні ми скоординували дії громад і спільно висадили близько 150 000 саджанців. У жовтні плануємо продовжити нашу зелену традицію.

учасники проєкту "Озеленення планети" (квітень 2021)

Які маркери ви визначили для себе для оцінки результатів діяльності АМРРЛ?

Вважаю, що результати говорять самі за себе. Семінари, тренінги, воркшопи охопили майже пів тисячі спеціалістів з різних куточків Львівщини. Ми постійно отримуємо позитивні відгуки від учасників, а також їхні заяви про те, що вони взялися запроваджувати зміни та використовують знання, які набули у нас.

Приємно, коли голови місцевих рад  особисто дякують за систему співфінансування, яку я згадував раніше. Лише таким чином громади зможуть реалізувати плани, на які раніше не вистачало грошей.

У липні до нас з робочим візитом завітав радник голови Тернопільської обласної ради Руслан Кулик. Виявилося, що їхня команда слідкує за нашою, цитую, "активною діяльністю" і вони зацікавлені у співпраці. На Форумі місцевого розвитку в Трускавці ми поспілкувалися вже з головою Тернопільської обласної ради Михайлом Головком. Обговорили проблеми, які слід вирішувати, об'єднавши зусилля місцевої та державної влади.

Нині думаємо створити об'єднання кількох областей для того, щоб спільно реалізовувати корисні дії для наших регіонів. Шукаємо цікаві проєктні рішення, не зайвою буде і транскордонна співпраця. Також налагоджуємо комунікацію з Івано-Франківською та Волинською областями. З останньою вже маємо партнерство в межах меморандуму про співпрацю з Діловими громадами України.

Руслан Кулик, Михайло Головко та Андрій Якимів

Асоціація також співпрацює з обласним Олімпійським комітетом. У межах меморандуму ми вже провели низку спортивних заходів: "Олімпійський урок" в Турці чи майстер-клас для дітей Хирівської громади від волейболістів Баркому-Кажанів. І вже спільно з Олімпійським комітетом підтримуємо розвиток здорового способу життя в громадах, наприклад, уклали вже меморандуми про співпрацю  з Хирівською, Турківською та Жовківською міськими радами.

Розвиваємо співпрацю громад з Фондом держмайна. Нещодавно провели три навчання для спеціалістів громад на тему: "Як працювати з Prozorro в питаннях оренди та приватизації". Є забагато занедбаного майна, має бути ефективний господар, а в нього розуміння того, що з тим майном робити. Ведемо роботу з передачі держмайна, що знаходиться на території громад, у комунальну власність. Фахівці ФДМУ також надають громадам консультації щодо пам'яток культурної спадщини, що є власністю держави, а також щодо інвентаризації об'єктів та залучення інвестицій. Нині готуємося до підписання меморандуму з обласним управлінням юстиції.

Маємо куди рухатися та розвиватися. Гасло Асоціації Рад Львівщини – "Працюємо разом!"


фото: АМРРЛ


головне фото: Львівська обласна рада

Автор: Софія Боженко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.