Зміст статті

5 жовтня 2021Марія Палагнюк

Цифровізація громад: запровадити, не можна відкласти. Погляд Асоціації Рад Львівщини

Асоціація Місцевих Рад "Ради Львівщини" про цифрову трансформацію громад.

Цифрова трансформація громад – це взаємний процес, в якому мають бути зацікавлені та активно співпрацювати центральна влада та самі громади.

Водночас останні мають усвідомити та сформувати конкретний запит на цифровізацію, а обласна влада, спільно з центральною, допомогти їм.

Таким є головний висновок першого з циклу воркшопу "Смарт-громада: ноу-хау управління на основі даних та колективного інтелекту", який провели за ініціативи Асоціації Місцевих Рад "Ради Львівщини". Навчання зацікавили не лише експертів, але й представників місцевого самоврядування регіону.

Як створити смарт-громаду?

У центрі обговорення практичного семінару було запитання: "Як створити смарт-громаду?" Експерти галузі цифрових технологій ознайомили представників громад з етапами запровадження у громадах електронних сервісів, пояснили їхній потенціал, а також роз'яснили, де і як їх варто використовувати. Адже смарт-громада чи в перекладі українською "розумна громада" – це про те, як зробити життя людей максимально комфортним, підвищивши якість послуг.

Звісно, що за одну зустріч неможливо розглянути всі аспекти проблеми цифровізації (чи диджиталізації – англ. digitalization, тобто поступового перетворення всіх державних послуг на зручні онлайн-сервіси). Та на цьому практикумі вдалося детально обговорити тему потенціалу електронних звернень (е-звернень, е-петицій, е-конкурсів) і розглянути основні кроки переходу до нового рівня управління на основі баз даних.

Експерти, серед іншого, продемонстрували те, як можна використовувати цифрові інструменти для економічного розвитку громад передусім у питанні планування та контролю доходів. Наприклад, вони в один клік згенерували економічний профайл громади, де використали понад 100 офіційних джерел єдиної системи даних. Також розповіли про те, як громади за допомогою цифрових інструментів можуть убезпечити себе від втрати важливої інформації, персональними носіями якої раніше були окремі фахівці місцевого самоврядування.

Отже, інформацію можна тримати в голові, записувати в Word чи таблицях Excel, але ефективніше все це заносити до баз даних (доступ до них мають управлінці). До того ж ці реєстри можна оновлювати в режимі реального часу. Наприклад, це такі сервіси, як Vkursi чи Vkursi.Zemli. Зрозуміло, що громадам потрібно зацифрувати чималий масив документації, який дотепер зберігався на папері.

Виступи експертів переконали більшість слухачів практикуму в доцільності та ефективності цифровізації.

Богдана Терлюк з Жидачівської міськради вважає, що запровадження цифрових стандартів і перехід, зокрема, на користування базами даних, зробить громаду більш мобільною.

"Хочеться бути сучасними. А цього досягнемо, коли все внесуть до баз даних, і ми матимемо все з собою в комп'ютері: які землі, кількість, скільки підприємців та інше. Процеси підуть набагато ефективніше. Відповідне програмне забезпечення полегшить нашим працівникам роботу. Це однозначно.

Аналіз даних допоможе виявити й наші помилки, оскільки, можливо, й ми десь помиляємося. Підсвітить: а що ми повинні виправити, щось удосконалити та яким напрямком йти, щоб наша громада розвивалася, знайти шляхи, рішення.

І найголовніше – той шлях, яким має рухатися громада, щоб вона стала відкритою, збагачувалася та збільшувався дохід громади. А від того покращиться і життя наших жителів. Щоб ми, як міська влада, були для них доступними, щоб ми комунікували з ними. А управління на базі аналізу саме може знайти нам ці шляхи вирішення", – розповідає Богдана Терлюк.

Богдана Терлюк

Смарт-громада Дрогобича

Експерт Центру розвитку інновацій Володимир Кондзьолка у межах воркшопу поділився досвідом громади Дрогобича в реалізації ідеї смарт-громади. Це містечко одним з перших в Україні (після міст-мільйонників) запровадило цифрову трансформацію та зламало стереотипи про те, що цифровізація – лише для тих, хто живе у великих містах.

"Всі вважали, що впровадження сервісів smart-city – це прерогатива міст-мільйонників: Львів, Київ, Дніпро. Тих, хто має гроші, ресурси, начебто їм дано. А от малі міста ніколи не зможуть цього зробити. Нам вдалося. Дуже важливо, щоб не тільки одне місто чи окремі десять міст володіло цією методологією. Це має стати нашим загальнонаціональним надбанням, і наша задача у тому, щоб максимально це поширити серед громад України", – вважає Володимир Кондзьолка.

Володимир Кондзьолка

Завдяки цифровим технологіям мешканці Дрогобича отримали можливість віддаленого оформлення документів й додаткових 36 електронних сервісів: від можливості оцінити декларації чиновників і до карти контролю забудовників. Втім, як зізнався Володимир Кондзьолка, містяни не поспішають користуватися перевагами цифровізації. Нині додаток завантажили майже півтори тисячі мешканців (населення Дрогобича на 2020 рік сягало 75 396). А отже потрібно розвивати медіаосвіту та популяризувати цифрові послуги, зокрема, додаток "Дрогобич – Smart City".

Два роки поспіль (2017 і 2018 роки) "Дрогобич – Smart City" визнавали найкращою практикою місцевого самоврядування в Україні. Сервіс Play Market показує, що аналогічні додатки вже мають, зокрема, Мелітополь та Кривий Ріг.

"Сервіс дозволяє значно зручніше спілкуватися з містом, бути обізнаним про актуальні події, розв'язати питання чи проблеми, впливаючи на міські комунальні та сервісні служби", – йдеться на офіційному сайті Дрогобицької міськради.

Костянтин Козарь, експерт Центру розвитку інновацій (Київ)

Як допомогти громадам пришвидшити цифрову трансформацію?

Експерти Центру розвитку інновацій вважають, що локомотивом цифрових змін, зокрема, і в громадах, має виступати держава. Україна вже два роки активно впроваджує програму "Держава у смартфоні", створили сотні реєстрів даних, впровадили інші інструменти ефективного е-урядування. Проте лише нещодавно держава звернула увагу на ситуацію у громадах та вирішила під'єднати до оптичного інтернету три тисячі сіл.

У цій ситуації важливо, щоб центральні органи виконавчої влади поділилися з громадами створеним цифровим потенціалом. Для цього потрібно правильно побудувати взаємодію, зокрема, створити орган, що забезпечуватиме цифровізацію на місцях.

Важливим драйвером цифрових змін, на переконання учасників першого воркшопу, мають стати обласні ради. Учасник воркшопу, колишній міський голова Сокаля, Вадим Кондратюк вважає, що процес диджиталізації в громадах стоятиме на місці, допоки не буде діяти відповідна обласна програма, за виконання якої відповідають все керівництво області та голови громад.

У стратегії Львівської обласної ради значиться пріоритет "цифровізація громад". Тому наша область активно долучається до таких процесів. Про це розповів перший заступник голови Львівської облради Юрій Холод: "Я – людина, яка виросла за незалежної України. І я на собі знаю, що це за процес отримання довідок у довгих чергах за шоколадку чи декілька гривень, точно для нас ці речі зрозумілі.

Сьогодні вже все по-інакшому, тенденції вказують на те, що ти маєш дуже короткий період і треба дуже швидко отримати ту чи іншу послугу. Коли мені потрібно було замінити паспорт чи права, ми йдемо в ЦНАП і протягом 20-30 хвилин ми це отримуємо. Але це такий мізер з тих послуг, які б нині ми мали б отримувати у громадах. З'являється сервіс "Дія", про нього говорять далеко за межами України. Ми даємо поштовх, стаємо передовою країною та показуємо, що й Україна стає цифровізованою. І облрада з Асоціацією Рад готова долучатися до цього процесу".

Юрій Холод

Одним з напрямків реалізації стратегії розвитку Львівщини в галузі цифровізації громад стала ініціатива Асоціації Рад Львівщини щодо проведення циклу воркшопів, присвячених проблемам цифрової трансформації в роботі місцевого самоврядування.

Виконавчий директор Асоціації Рад Львівщини Андрій Якимів наголосив, що Асоціація має, зокрема, напрямки діяльності "Безпечна і комфортна громада" та "Управління знаннями". Тому в планах проведення навчань і запуск в громадах пілотних проєктів, що дозволять пришвидшити перехід на цифрові носії та роботу на основі баз електронних даних.

"Ідея воркшопу від Асоціації Рад Львівщини показати, що це не просто теорія "розумного міста", це вже хтось запровадив у себе і вона успішно діє. Почути позитивні чи негативні сторони проблеми при реалізації. Ми сьогодні говоримо про "смарт-сіті", тобто про розумні міста, містечка й села.

Насправді це розмова про диджиталізацію громад, впровадження онлайн-сервісів, усього того, що спростить роботу, зробить її зручнішою, ефективнішою та прозорою. Гадаю, що тут не варто довго пояснювати. Ми провели перший воркшоп з керівниками громад. Зараз в пілотних громадах вже плануємо те, як пришвидшити перехід на цифрові носії та роботу на основі баз електронних даних. Звісно, що такий проєкт реалізуємо за системою співфінансування", – пояснює Якимів.

Андрій Якимів та Надія Стець з Асоціації Рад Львівщини, а також перший заступник голови Львівської облради Юрій Холод

Експерти та учасники практичного семінару наголосили також на важливості активної позиції самих громад в питанні цифровізації. Так, Володимир Кондзьолка вважає, що потрібно формувати мережу горизонтальних зв'язків. А такий воркшоп відіграє потужну роль.

"Якщо я знаю, що в районі 30 кілометрів від мене є якась інша громада, просто уявлення не маю, хто там працює, щоб порадитися чи поцікавитися, а завдяки таким заходам від Асоціації Рад Львівщини є можливість послухати експертів, а також поспілкуватися, поговорити за кавою в перерві з людьми.

І якщо потім в мене виникає будь-яке інше запитання, я знаю цю людину особисто, можу до неї зателефонувати. А це надзвичайно важливо для того, щоб ми не просто формували кожну громаду окремо, а формували спільноту громад, ділилися досвідом, успіхами, і таким чином розвивали Львівщину", – зазначає Володимир Кондзьолка.

Перший практикум з проблем цифрової трансформації львівських громад організувала обласна Асоціація "Ради Львівщини". Захід зібрав досвідчених спікерів сфери: Сергій Лобойко, Володимир Кондзьолка, Костянтин Козарь, Катерина Іванченко, Наталія Балдич, Роман Граб. Відвідали воркшоп майже пів сотні представників громад регіону.

Асоціація Ради Львівщини запрошує до співпраці всі зацікавлені громади. Просимо надсилати пропозиції на електронну пошту amr.lvivregion@gmail.com.

Автор: Марія Палагнюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.