Маркетинговий план розвитку туризму на Сокальщині

Варіанти розмовляють з головою Львівської асоціації розвитку туризму (ЛАРТ), експертом проєкту "Туристична Сокальщина. Галицька перлина: історія, легенди та сакральність" Андрієм Мацелюхом про маркетинговий план з розвитку туризму у Сокальській ОТГ.

Маркетинговий план розвитку туристичної галузі Сокальської ОТГ розробили відповідно до заходів проєкту "Туристична Сокальщина. Галицька перлина: історія, легенди та сакральність". Він повинен стати невіддільною частиною Програми промоції, підвищення інвестиційної привабливості та розвитку туризму міста Сокаля та Сокальщини.

Для чого потрібен Маркетинговий план розвитку туристичної галузі Сокальської ОТГ Львівської області та на що він орієнтується?

Маркетинговий план – це елемент стратегії, ширшого варіанту розвитку туризму для Сокальської ОТГ. Він передбачає зелену карту, дороговказ того, як має працювати галузь, що планувати і як втілювати ці інструменти на наступні принаймні 5-10 років. Важливо, що маркетинговий план з елементами стратегії, який я розробляв у межах проєкту, пропустили через потужний фільтр місцевої громади, влади та бізнесу.

Нам вдалося за дуже короткий час створити робочі групи та разом систематизувати ті бачення, які назрівали в громаді впродовж певних років. Це є документальний інструмент, який, сподіваюся, буде затверджений Сокальською міською радою. З нього можна буде брати вибірку, наприклад, щодо трьох стратегічних напрямків щодо промоції, маркетингу, залучення інвестицій та навчання персоналу. Вони можуть працювати в синергії разом, підсилюючи один одного, або в окремих напрямках. Тоді буде гарний результат.

Надзвичайно важливо те, що хоча б раз в  рік цю стратегію треба переглядати, так само збирати робочу групу. В документі прописали, що далі обов'язково має бути планова робота, критична робота: що втілили, що змінилося. Оскільки в туризмі зараз важко щось передбачити в довгостроковій перспективі через Covid-19 та інше. Тому треба буде особливо гнучко відразу все корегувати. Такі поради також надали.

Я намагався створити об'ємний документ, щоб він не був вузьким, наприклад, обсяг маркетингового плану міг би бути сторінок 20 та лише вказівки про певні механізми втілення. Але я намагався, оскільки мені надзвичайно сподобалася територія Сокальщини, а також колектив, з яким ми працювали, показати стратегічні напрямки подальшого життя з туризмом, співпраці з громадою та туристичними спеціалістами з області, зокрема, з міста Львова.

Яким був хід формування маркетингового плану розвитку туризму на Сокальщині?

Під час формування плану проведено, по-перше, круглий стіл на самому початку проєкту, оскільки він тривав чотири місяці. А пізніше проведено п'ять робочих груп з громадою. Також ми створили п'ять робочих груп, куди увійшло 15 осіб. Але окрім цього всього, щоб сформувати такий документ, оскільки ти не лише сидиш в кабінеті та систематизуєш, то я особисто з експертами за результатами проєкту здійснив дві-три оперативні поїзди. Також я індивідуально їздив на Сокальщину.

Ми глибоко вивчили територію, і це в нас називається польовими дослідженнями. Ми створили фотофіксацію об'єктів, ми повністю проїхали маршрут на авто та подивилися кожен об'єкт, ті туристичні магніти, які громада виділила.

Паралельно інші експерти розробляли маршрут цього проєкту. Фактично цей маркетинговий план підсилиться промоційним маршрутом, який може повністю слугувати для розвитку туризму. До речі, щодо цього маршруту в нас запланований на 9 листопада виїзд для експертів з туризму. Вони ще дадуть свої критичні зауваження та побажання щодо інфраструктури. Це все згодом врахується і можна буде поправити маршрут чи маркетинговий план.

Під час цього візиту туристичних операторів та екскурсоводів також передбачений круглий стіл. Тому така робота є комплексною. Маркетинговий план зробили вже на 99,9%. І ще, можливо, у наших львівських експертів з'являться якість поради, і тоді вже точно можна буде сказати, що він буде комплексним та влаштує всіх учасників проєкту.

Які основні ідеї маркетингового плану?

Основним є брендинг території, ми підходимо до того, що треба розробити туристичний логотип, брендбук, туристичний слоган для міста Сокаля, яке ми бачимо центром туризму для Сокальської ОТГ. Потрібно провести ребрендинг території, щоб можна було вже позиціювати. Оскільки бренд сам по собі не є життєвим, то тут ми дуже велику ціль вкладаємо у промоцію та маркетинг під егідою Сокальської міської ради, а також на новостворений у межах проєкту Туристично-інформаційний центр, який може стати мотором втілення проєкту та маркетингової стратегії.

Я покладаю великі надії на новостворений Туристично-інформаційний центр, що дофінансовуватиметься з бюджету міської ради, оскільки йому треба дати шанс на початку створення та підтримати бюджетом для системної діяльності. І я бачу, що спеціалісти, яких там залучили, готові співпрацювати з громадою. Тоді буде системна робота, а вони будуть добрими помічниками міської ради.

Які перспективні шляхи освоєння туристичного потенціалу Сокальської ОТГ вже вдалося виявити?

Насамперед надзвичайно потужним є культурно-рекреаційний потенціал. Оскільки й архітектурна історична субстанція є особливо сильною. Якщо приїхати та не знати про Сокаль, то спеціалістів це вражає. Історія, архітектура, народні промисли та шалений магніт – річка Західний Буг. Якщо добре запрацює станція прокату байдарок, якщо ще біля Мосту єднання створять рекреаційну зону, там може бути й Парк єднання. Тоді це разом з річкою буде просто надзвичайна річ.

Не варто забувати й про Тартаківський палац, який насичується життям інших експертів, його сподвижників. Він вже майже живе своїм життям та виконує роль промоутера туризму. Звісно, що не варто забувати й про зелені зони. Рекреаційний потенціал Сокальщини є надзвичайно потужним. Якщо вдало розвинути сільські садиби, то тоді можна буде пропонувати альтернативу, а це також буде чудовим елементом проєкту.

Ми пропонуємо також розвинути у межах Сокальщини шлях бравого вояка Швейка. Напевне, що це буде досить інноваційно. Наші колеги з Польщі, з Перемишля, давно це розрекламували, і у них на цих маршрутах вже є щорічні фестивалі. А якщо згадати книгу про Швейка, то він був в Сокалі. Тому варто згадувати та намагатися робити альтернативні маршрути.

Також ми бачимо, що якщо будуть сплави на байдарках та катамаранах, то варто пропонувати гастрономічні смаколики Сокальщини. Наприклад, бренд "На рибну юшку до Сокаля" можна було б використовувати.

Не треба забувати про також достатньо сильний магніт, який знає вся Україну, і який варто розвивати далі – це унікальна Сокальська вишивка. Щоб в комплексі показати історію, культуру, архітектуру, а також й народні традиції, промисли. Сокальщина багата на відомі, може дещо призабуті імена національних героїв. Також варто опиратися на їхню спадщину та щороку показувати це громаді. Таке моє бачення й лягло в основу цього маркетингового плану.

Які існують проблеми туристичного іміджу Сокальщини та що потрібно покращити, щоб зробити Сокальську ОТГ більш туристично привабливою?

Насамперед потрібні знаки туристичного знакування, автознакування. Оскільки коли їдеш, а цього бракує. Гадаю, що проєкт це також виправить. Далі продовжувати це знакування. Маємо державний стандарт, і Сокальщина разом з Львівщиною дотримуватиметься цього єдиного стандарту та показуватиме приклад іншим областям України. Сокальщина разом з експертами проєкту вже підхопили цю ідею.

Місто гарно ознакували, якщо ми говоримо про ті туристичні знаки, де на коричневому тлі знаходиться білий силует архітектурних пам'яток. Треба ще трохи ознакування на під'їздах до Сокаля про те, що це є історичне місто. Це найбільш нагальне, що варто зробити в комплексі.

Гадаю, що Сокаль мусить мати свою школу гідів-екскурсоводів, щоб вчити молоде покоління, своїх мешканців, які хочуть більше знати про своє місто. І вони, власне, й формуватимуть позитивний імідж міста. Також варто позитивно ставитися до туристів, які будуть приїжджати з України чи закордону, коли ми подолаємо всі епідеміологічні обмеження. Тоді буде гарний результат.

Тільки в нас туризм не є самоціллю, щоб приїхали люди та поїхали. Насамперед нашою метою є наповнення місцевого бюджету. І вінцем всього цього має стати притягування інвесторів для розвитку економіки міста Сокаля та Сокальщини. Це місто, де хочеться жити та творити разом з іншими населеними пунктами. Треба пам'ятати завжди, що Сокаль, як магніт, підтягує до себе та допомагає працювати Белзу, Угневу та Червонограду. Синергія має бути, а не конкуренція, єдина комплексна праця.