Зміст статті

3 лютого 2022Мар'яна Баглай

Глиняни знову тчуть

Виставка глинянських килимів у львівському Палаці мистецтв.

У львівському Палаці мистецтв завершилася виставка "Глинянський килим. Реконструкція. Інтерпретація. Інспірація".

Виставка "Глинянський килим. Реконструкція. Інтерпретація. Інспірація" відбувалася в межах Міжнародного етномистецького проєкту "Екологічний ракурс-25". Проєкт започаткували 25 років тому Львівська національна академія мистецтв та Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького. Тоді першою його публічною ініціативою стала акція "Відродимо глинянський килим". З 1996 року проєкт став щорічним. У його межах реалізовують різні мистецько-культурні заходи.

Ідея виставки "Глинянський килим. Реконструкція. Інтерпретація. Інспірація" належить мистецтвознавиці, художниці з костюмів, викладачці Львівської національної академії мистецтв, членкині Національної спілки художників України Зеновії Шульзі.

За її словами, міжнародний етномистецький проєкт "Екологічний ракурс-25", що розпочинався з акції "Відродимо глинянський килим", 25 років йшов до того, щоб Глиняни знову почали ткати.

"Глиняни є тією невеличкою столицею килимарства в Західній Україні, яка зображає найліпші тенденції кінця 19 та цілого 20 століть. У проєкті "Екологічний ракурс-25" є чимало різноманітних заходів, наприклад, конференції, творчі зустрічі, персональні та збірні виставки, публікації літератури. Але починали ми все саме з акції "Відродимо глинянський килим". І за 25 літ нам це вдалося. Глиняни знову тчуть. Ми відродили глинянський килим як явище", – розповіла Варіантам Зеновія Михайлівна.

На виставці можна побачити понад 50 найрізноманітніших експонатів. Окрім килимів, на ній також презентували: текстильні панно, вироби арттекстилю, печворку, батики та костюми. Виставка є різноплановою, оскільки це історія за 25 років самого проєкту, і 15 з них митці працювали на теренах Яворівщини.

Колись глинянські килими проєктували найвидатніші митці, наприклад, Василь Цьонь та Мирон Левицький. Не стояли осторонь й видатні польські живописці, поміж яких художниця Зофія Стриєнська. У радянський час випуск килимів дещо змінився, тому що майже 50 років їх проєктував один майстер килимарства – Василь Карась.

Нині ж панує ідея знову ткати килими за авторськими зразками, наприклад, за проєктами Йозефа Чайковського, Василя Цьоня та Софії Стриєнської, а також за проєктами відомих сучасних митців (українських та польських).

Не один експонат виставки має свою історію. До слова, килими, які відродилися завдяки експозиції, були учасниками Міжнародної виставки сучасних промислових і декоративних мистецтв у Парижі в 1925 році. А за свій килим художник Юзеф Чайковський навіть отримав золоту медаль.Також в експозиції є килим, який привезли до Глинян під час Голодомору 1946-47 років та виміняли за три буханки хліба. Зеновія Шульга запевняє, що ці роботи не є порожніми. Вони є потужними та сучасними за духом. Вони є абсолютно сьогоденні.

"Я народилася в Глинянах і те, що я художник текстилю – це моє походження. Коли повстала Україна, то килими, що ткалися в радянський час, не були конкурентоздатними, та й нині фабрика в Глинянах зруйнована повністю. Дерева ростуть там, де колись стояли напівмеханічні верстати. Мене від цього надзвичайно боліло серце, оскільки я бачила, що глинянський килим – це витвір мистецтва. Це не лише ужиткова тканина. Зараз виставка фактично присвячена авторському килиму та відродженню глинянського килима", – переконана Зеновія Шульга.

Виставка змогла знайти відгук в людських серцях. Попри ковідні обмеження відвідувачі прагнули побачити килими, що вже стали частинкою української культури. Встигли завітати до експозиції навіть художники з Польщі. Глинянські килими завжди викликали емоційні та змістовні розмови й коментарі.

Зараз виставка "Глинянський килим. Реконструкція. Інтерпретація. Інспірація" їде до Глинян, щоб відроджене килимарство передавалося й надалі. Згодом виставку, за попередньою домовленістю, можливо, чекає мандрівка до Польщі, у найбільший музей Європи з текстилю – Центральний музей текстилю в Лодзі, звідки вона знову повернеться додому як культурне надбання українців.

Організаторами події стали Львівська національна академія мистецтв спільно з Культурно-мистецьким центром "Львівський Палац мистецтв", Львівською організацією Національної спілки художників України, а також з КЗ ЛОР "Історико-краєзнавчий відділ ткацтва і килимарства в місті Глиняни".

Статтю створено у межах проєкту "Організаційна підтримка незалежних місцевих медіа". Грант на реалізацію проєкту наданий Чорноморським фондом регіонального співробітництва (BST) за фінансової підтримки Європейського Союзу.


фото: Львівський Палац мистецтв

Автор: Мар'яна Баглай

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.