Зміст статті

22 лютого 2022Юлія Шевчук

Андрій Данилець: Ми вчимо налагоджувати зв'язок з тим, хто не хоче говорити

Розмова з редактором жидачівського часопису "Новий час" Андрієм Данильцем.

Варіанти розмовляють з редактором жидачівського часопису "Новий час" Андрієм Данильцем.

Розкажіть про ваше медіа.

Наше видання заснували в жовтні 1939 року і воно має довгу історію. Заснували його ще з назвою "Радянський час", але на початках Незалежності створили вже народний часопис "Новий час".

Наш колектив складається з редактора, двох журналістів, бухгалтера, верстальника та літературного редактора. Наша газета – це друковане видання, формат А3 на 8-12 сторінок. За напрямком ми суспільно-політичний та культурологічний часопис. Пишемо про життя та людей на території чотирьох громад: Ходорівської, Гніздичівської, Журавлинської та Жидачівської.

Тримаємо руку на пульсі суспільно-політичних подій, великий пласт у нас займає історичний розділ з розгляду нашої приналежності до України. Наше видання сформувало історичні надбання про цю територію з 1964 року завдяки старим підшивкам з газети. На основі цих матеріалів ми також будуємо частину нашої газети. Читачам цікаво, оскільки це рідне для них минуле. Нашу газету читають люди 50+.

Ви були державним медіа. Як ви перейшли на власний кошт без втрати рентабельності?

Ми мусили перекроювати газети та переглядати способи розповсюдження газети, отримання інформації та співпрацю з органами місцевого самоврядування. Я сходжуся на тій думці, що для ЗМІ важлива його рентабельність. Якщо немає коштів, то тоді не варто таке ЗМІ тягнути.

У 2008 році казали, що треба готуватися до роздержавлення і я, на відміну від своїх колег, повірив у це. Насамперед ми створили матеріально-технічну базу. Міська рада передала нам у власність приміщення. Тепер це сучасний офіс у центрі міста. Ми працювали над поліграфічною базою, і це те, що дозволить нам мати кошти. На початках органи місцевого самоврядування не хотіли платити за нашу працю. Ми відчули те, як це заробляти кошти, коли насправді її не буде. Ми навчилися жити за свої кошти, зі своїми видатками та доходами.

Розуміли, що вимагати гроші у громад не можемо, а тому йшли до них на поступки: "А чи не хочете ви зробити друковане ЗМІ?", "Може вам треба допомога у розробці інформаційних матеріалів", "Чи хочете ви банери та буклети"? На початках вони хотіли все, але хтось й відмовлявся. Нині ж, якщо робота очільників громади не висвітлили інформаційно, то це – гроші в болото. На особистісних та партнерських умовах ми намагалися співпрацювати, але багато хто так і не отямився після цього.

Чи вважає місцева громада ваше медіа важливим для себе?

Нас поважають. Ми заслужили собі імідж об'єктивного та збалансованого ЗМІ. І ми продовжуємо бути такими. Ми ніколи не прислуговували владі, навіть у ті часи. Часто йшли всупереч. Якщо газету читають, то значить вона цікава та потрібна людям.

У яких формах відбувається співпраця вашого медіа з місцевою владою?

Співпраця – вигода. Нам фінансово, а їм – в інформуванні суспільства. З обласною адміністрацією та радою ми співпрацюємо достатньо тісно. Вони надсилають нам свої матеріали, а ми їх розміщуємо. Співпраця з міською радою – ми надаємо послугу – вони її оплачують. У нас добре налагоджена комунікація з обласною адміністрацією, а завдяки Володимиру Ткач й з обласною радою.

Маємо угоди на висвітлення з органами місцевого самоврядування. Вони закладають якісь кошти, а ми пишемо про їхню діяльність. Щоб збільшити нашу та їхню аудиторію, пропонуємо їм допомогти у передплаті для соціально незахищених людей. Влада передплачує їм пільгу, а люди отримують безплатну газету. Добре нам та їм. А от районною владою ми не співпрацюємо. ЗМІ не знають, що робить районна рада, тому що вони не мають коштів на послуги висвітлення інформації.

Як саме карантинні обмеження вплинули на діяльність вашого медіа у 2020-21 роках?

Доходи впали на 50%. Роздріб зник взагалі, а це – 30% нашого доходу. Тираж впав до 5 тисяч примірників у місяць. Передплати зменшилися, оскільки пошта погано функціонує під час карантину. Через погане доставляння, ми маємо збитки. Газета затримується на тиждень, інформація застаріває, а тому від нас відмовляються.

Пошті платимо страшенно великі гроші, а вони не справляються. Укрпошта не шукає розширення аудиторії. Всі наші передплатники – це наша робота, а ми за це ще й платимо. Читачі скаржаться, що немає газети. А в угоді чітко прописано, що газета має бути у людини на наступний день, після виходу. Пошта з такою роботою може вбити друковану пресу. Журналісти, як і лікарі, не переставали працювати.

Визначте головні проблеми, які стоять перед вашим медіа у 2022 році?

Головна проблема – зберегти рентабельність бізнесу. 25% нашого бюджету йде на друк газети.

Як ви розв'язуватимете головні проблеми вашого медіа?

Цьогоріч ми запропонували всім громадам створити свої бюлетені. Бюлетень – це друковане видання, яке розповідає про діяльність їхньої праці. Наша газета пропонує видавати один бюлетень в місяць. Він коштуватиме 10 тисяч гривень, а ми будемо видавати 500 примірників. Друк наш, і таким чином, вони інформуватимуть людей на периферії, куди важче інформація доходить. 10 номерів – це 100 тисяч, для кожної громади – це невеликі кошти для інформування людей.

У той час вони друкуватимуть те, що вважають за потрібне. Вони створять, а ми прокрутимо. Наступного року пропонуємо об'єднати всі бюлетені під дашком "Нового часу" та випускати таке двічі на місяць. Таким чином – це інформаційне об'єднання громад. Люди мислять у межах територій, а тому не знають, що робиться у сусідній. З березня місяця ми розпочинаємо цей проєкт з Ходорівською та Жидачівською громадами. Якщо все вдасться, то й решта долучиться.

Що ви думаєте про звернення НСЖУ до влади?

Я вважаю закон, що який нині обговорюють, є сирим та недосконалим. Його не узгодили з журналістами, а журналістське товариство ширше, ніж спілка. Має бути загальне обговорення, але насамперед треба позначити те, хто є журналістом.

Журналіст має досить високі права та обов'язки, але ми не маємо чіткого визначення про те, хто ж такий журналіст. Маємо на законодавчому рівні затвердити, що журналіст – це людина, яка зареєстрована у ЗМІ, платить податки з роботи журналіста та присутній в інформаційному полі. Треба самоочиститися. Я не підтримую тих, хто нав'язує нам зміни.

Як центральна влада може допомогти місцевим медіа працювати та розвиватися?

Нині влада не повною мірою розуміє те, що потрібно мати посередників в особі ЗМІ, а також й те, що їх варто поважати. Влада має транслювати офіційну інформацію через ЗМІ, які поважають. На нашій території ми залишилися єдиним друкованим медіа, якому люди довіряють. Якщо про тему написали в інтернеті, то люди лише проходяться очима. А якщо ми пишемо на цю ж тему, то люди зануряться більше. Люди посилаються на газету та переповідають це саме у Фейсбуці.

Важливо, щоб влада брала людей, які вміють комунікувати зі ЗМІ, оскільки від цієї співпраці виграють усі. Це більше звертання до Києва. Сьогодні держава має подумати про те, як реформувати інформаційну політику через друковані медіа. Те, що пишемо ми – це офіційна інформація для населення у громадах. Задля інформаційної безпеки потрібно закласти в бюджеті від 100 мільйонів для співпраці з друкованими виданнями, і це б допомогло багатьом втриматися.

Чи запрошуєте ви на практику студентів-журналістів?

З 2010 року ми маємо угоди співпраці з факультетом журналістики ЛНУ імені Івана Франка та Львівською політехнікою. Ми запрошуємо студентів до нас на практику, забезпечуємо житлом та допомагаємо матеріально. Не думаю, що робимо з них корифеїв журналістики, але з нами студенти починають розуміти, що таке журналістика. Найважливіше, що ми вчимо їх налагоджувати зв'язок з тим, хто не хоче говорити. Оце вищий пілотаж, до цього треба прагнути.

Стаття створена в межах проєкту "Організаційна підтримка незалежних місцевих медіа", який реалізується ГО "Атом" у партнерстві з ІА "Варіанти" за фінансової підтримки Чорноморського фонду регіонального співробітництва (BST) у межах програми ЄС "Прямуємо разом". Зміст новини не обов'язково відображає погляди ЄС.


фото: Андрія Данильця

Автор: Юлія Шевчук

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.