Новини

Посібник для журналістів
ПАТ «ОКСІ БАНК»

Політика

Максим Козицький

Понеділок, 27 червня 2022, 17:14

Козицький забороняє всі дитячі табори без бомбосховища

Максим Козицький

Львівська ОВА дозволила на Львівщині відкрити табори відпочинку для дітей за умови дотримання безпеки.

Голова Львівської ОВА Максим Козицький дозволив діяльність таборів відпочинку дітей в області за умови забезпечення безпеки дітей.

"Дозволити проведення в межах області оздоровчої кампанії за умови забезпечення дитячими закладами оздоровлення та відпочинку (далі – заклади) безпеки дітей", – йдеться у розпорядженні від 23 червня.

У випадку загострення безпекової ситуації в країні (регіоні) та у разі обґрунтованої необхідності терміни перебування дітей у закладах можуть бути змінені відповідно до рішення закладу за погодженням замовника.

Козицький розпорядився створити міжвідомчий штаб з координації проведення оздоровчої кампанії та затвердити рекомендації закладам щодо підготовки та облаштування захисних споруд цивільного захисту (найпростіших укриттів), а також затвердив план заходів організації і проведення оздоровлення та відпочинку дітей в період дії воєнного стану у 2022 році.

Серед іншого заборонено відкриття заклади оздоровлення та відпочинку, де не створили умов щодо безпеки дітей, зокрема, у випадку повітряної тривоги (відсутність евакуаційного транспорту, бомбосховищ, обладнаних укриттів та планів евакуації дітей, а також не враховано думку правоохоронних та силових відомств щодо безпеки дітей, віддаленості закладу від об'єктів військової та критичної інфраструктури).

Найпростіші укриття мають забезпечувати захист населення від таких небезпечних чинників надзвичайних ситуацій: зовнішнього іонізуючого випромінювання; дії повітряної ударної хвилі під час застосування звичайних засобів ураження та побічної дії сучасної зброї масового ураження; дії звичайних засобів ураження (стрілецької зброї, уламків ручних гранат, артилерійських боєприпасів та авіаційних бомб); негативного впливу від інших будівель, споруд, інженерних мереж, руйнування (аварії) на яких може призвести до травмування або загибелі населення, що підлягає укриттю.

Укриття : 1) розміщуються у підвальному (підземному), цокольному або першому поверхах;

2) розташовуються близько від місць перебування (роботи, проживання) населення, яке підлягає укриттю, а саме на відстанях, що забезпечують прибуття населення до захисної споруди впродовж 1 – 3 хвилин від отримання повідомлення про небезпеку (не більше 500 м);

3) не розміщуються поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі населення, яке підлягає укриттю;

4) не зазнають негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;

5) забезпечені електроживленням (у тому числі резервним), штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;

6) не мають великих отворів у зовнішніх огороджувальних конструкціях, наявні отвори (крім дверних) забезпечують можливість їх закрити (мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою тощо);

7) мають не менше двох входів (виходів), один з яких може бути аварійним, розташовані під кутом 900 один до одного (у разі планування укриття у найпростішому укритті місткістю до 20 осіб у ньому допускається наявність одного входу);

8) через приміщення, призначені для перебування населення, яке підлягає укриттю, не проходять водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж). Приміщення мають рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;

9) у приміщеннях не зберігаються легкозаймисті, хімічно та радіаційно небезпечні речовини, небезпечне обладнання, що не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване у термін до 12 годин;

10) висота приміщень об'єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 1,7 м, а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) – не менше 1,4 м. Ширина дверних отворів становить не менше ніж 0,8 м. Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;

11) отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;

12) основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;

13) забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення або є технічна можливість дообладнання для забезпечення такого доступу у термін до 12 годин;

14) об'єкт перебуває у задовільному санітарному та протипожежному стані;

15) зовнішні огороджувальні будівельні конструкції забезпечують нормативний коефіцієнт захисту від гамма-випромінювання (Кз) відповідно до вимог додатка 1 до ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту", але не менше Кз=100.

Необхідні захисні властивості, як правило, забезпечують об'єкти зі стінами 2 – 2,5 цеглини завтовшки, або з цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см.

Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см.

Для об'єктів із залізобетону або цегли, огороджувальні конструкції яких не відповідають зазначеним рекомендаціям, можливе збільшення захисних властивостей шляхом обкладення їх мішками з ґрунтом (піском), насипання земляного обвалування під час приведення найпростіших укриттів, розташованих у зазначених об'єктах, у готовність до використання за призначенням.

Приєднуйтесь до нашого нового каналу в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.