Шахти без саморятувальників

У січні 2023 року шахти ДП Львіввугілля можуть припинити видобуток вугілля, оскільки Державна служба України з питань праці визнала неспроможність керівництва підприємства створити безпечні умови для роботи шахтарів.

На початку грудня Державна служба України з питань праці за результатами розгляду планів розвитку гірничих робіт вугільних шахт на 2023 рік повідомила про те, що на шахтах ДП "Львіввугілля" закінчується граничний термін експлуатації 80% ізолюючих саморятівників уже в січні 2023 року.

Держпраці запропонувала керівництву ДП "Львіввугілля" вжити вичерпних заходів щодо своєчасного придбання необхідної кількості саморятівників до 1 лютого 2023 року, оскільки згідно з Правилами безпеки у вугільних шахтах спуск в шахту без індивідуально закріплених справних саморятівників забороняється.

Держпраці не погодила програму розвитку гірничих робіт на 2023 рік на шахтах ДП "Львіввугілля", і заявила у своєму повідомленні про те, що може це зробити лише за умови усунення усіх недоліків та порушень у визначеному чинним законодавством порядку. Питання безпеки роботи шахтарів на ДП Львіввугілля завжди було актуальним. 

Так, у жовтні через обвал породи на шахті Відродження троє шахтарів на дві години опинилися під завалами. У грудні 2021 року через обвал породи на одній з шахт ДП "Львіввугілля" загинув 35-річний шахтар. Зрештою, всі пам'ятають трагедію, що сталася в березні 2017 році на шахті "Степова", коли внаслідок вибуху та обвалення гірської породи загинуло 8 гірників та ще 23 травмувалися. У судовому реєстрі лише за цей рік можна знайти десятки справ про відшкодування шахтарям, які отримали травми на виробництві. Суди переважно їх задовольняють повністю або частково.

Схоже, що для керівництва ДП Львіввугілля безпека працівників не є найважливішим, оскільки журналісти вже неодноразово фіксували факти того, що підприємство закуповувало саморятівники за завищеними цінами.

Так, у жовтні ДП "Львіввугілля" уклало угоду на придбання саморятівників для шахтарів з ТОВ "Рейтор Лтд" на загальну суму 8,3 млн грн. Підприємство придбало 495 саморятівників виробництва турецької компанії "Dezega SP", відтак, вартість одного склала 16,8 тис. грн. Видання "Наші гроші" зазначило, що Львіввугілля не вперше купило дорогі саморятівники. Перед тим, у 2017 році, підприємство закупило саморятівників за 9,5 тис. грн, в той час, як роздрібні постачальники демонстрували учетверо нижчі ціни.

За цим фактом поліція Львівщини у 2018 році почала розслідувати можливу розтрату коштів. За даними слідства, Львіввугілля, нібито мало змогу придбати саморятівники за 7 119 грн або $269, але купили їх за значно завищеною ціною 9 500 грн, або $359. Проте з 2019 року інформація про це провадження більше не з'являлась.

Менеджери ДП Львіввугілля регулярно потрапляють у гучні скандали з незаконним і неефективним витрачанням державних коштів. Згадаймо, наприклад, цьогорічну історію закупівлі респіраторів за завищеними цінами. Прокуратура у цьому випадку оцінила збитки, завдані підприємству, в суму понад 2,2 млн грн та відкрила кримінальне провадження щодо першого заступника гендиректора ДП Львіввугілля Олександра Сафонова.

Факти зловживань та нераціонального використання грошей державного підприємства викликають значний суспільний резонанс також тому, що шахтарям вже протягом багатьох років постійно боргують зарплату. Так, у вересні працівникам ДП "Львіввугілля" виплатили заробітну плату за червень та 14% за липень. У соціальних мережах й нині єдиним питанням, яке постійно задають шахтарі, є те, коли ж їм закриють заборгованість зі зарплати.

Сподіватись на швидке розв'язання проблеми зі зарплатними боргами не доводиться хоча б тому, що за даними аналітичної системи Youcontrol, фінансові показники діяльності ДП Львіввугілля є вкрай незадовільними. Так, підприємство наразі не закрило податковий борг в сумі 731 663 356 грн, зокрема перед державою – 661 007 508 грн та перед місцевими бюджетами  – 70 655 849 грн. Фінансові зобов'язання ДП Львіввугілля зростають з року в рік  і на початок 2022 року становили вже майже 5 млрд грн.

А от виторг також постійно падає – у 2021 році він склав лише 1,5 млрд грн. проти майже 2 млрд грн в 2020 році. Підприємство втрачає значні суми також через штрафи. Наприклад, АКМУ в 2021 році оштрафував ДП "Львіввугілля" на загальну суму 632 800 гривень за вчинення двох порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Борги перед шахтарями зі зарплати стабільно вирішує держава, яка покриває нестачу коштів виплатами з державного бюджету.

В умовах війни та енергетичної кризи видобуток вугілля на ДП Львіввугілля став критично важливим для нашої країни. Очевидно, що керівництво держави та профільного міністерства має відреагувати на дії керівництва, яке допустило можливість зупинки роботи шахт через те, що не забезпечило відповідні умови для роботи шахтарів, а також постійно демонструє свою неспроможність ефективно господарювати.

Спроби навести лад на ДП Львіввугілля тривають вже давно. Нагадаємо, що в грудні 2020 року Верховна Рада України створила Тимчасову слідчу комісію з питань збитковості підприємств вугільної галузі. А в 2021 році була спроба змістити в.о. гендиректора Олега Акімова, яка однак закінчилася скандалом і поверненням Акімова та його команди до керівництва державного вугільного холдингу.

Нещодавно в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Міністерство енергетики таки готує заміну Олегу Акімову. Але, як і в 2021 році, регіональні медіа, ймовірно, навмисно змістили всі акценти з економічної в політичну площину, заявивши про можливий зв'язок майбутнього кандидата з Партією регіонів. 

Дивно, що львівські журналісти, які тиражували цю сенсаційну інформацію, не заглянули в досьє чинного гендиректора ДП Львіввугілля Олега Акімова. Тоді б вони довідалися про те, що він також тісно пов'язаний з Партією регіонів. Так, Акімов двічі, у 2010 та 2012 роках висувався Партією регіонів кандидатом в депутати, відповідно, до Верховної Ради України та Львівської обласної ради.

Також вже давно Києвом літають чутки про тісну та взаємокорисну співпрацю Акімова з народним депутатом, головою підкомітету з питань вугільної промисловості Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Михайлом Бондаром.

Втім, найбільш вагомими аргументами на користь усунення Акімова з посади т.в.о. гендиректора Львіввугілля є втрата довіри до нього як з боку шахтарів, так і в уряді.

Шахти ДП Львіввугілля, щоб надійно та безперебійно працювати в умовах війни, забезпечуючи потреби української енергетики у вугіллі, потребують серйозної модернізації, а діяльність всього підприємства – стратегічного бачення розвитку. Такий складний та масштабний проєкт у сучасних умовах передбачає значні інвестиції з боку Міністерства енергетики в нове обладнання та технології. Навряд чи воно наважиться довірити цю роботу Олегу Акімову, який за всі роки керівництва у ДП Львіввугілля (2017-2022) так і не зміг навести лад.