Zbaraski "Buty Sovoiu" (2023)

Другий альбом романтичного пересмішника Zbaraski зі сновидним рнб для внутрішнього бароко та третього ока.

Попри вітальну схильність місцевих теренів до різноманітного гумору такого пересмішника ще треба пошукати. Вже на другому своєму альбомі галицький артист Zbaraski примружено замешкує повну окремішність від того, що робить більшість місцевої сцени.

На новому альбомі "Buty Sovoiu" він доточив свій дебютник "Бо я так хочу" (2019) до омріяного ідеалу. Вдосконалені тексти, згущена іронія, лінивий грув та цілковита відсутність філерів. Лише найкраще та найдивніше, оскільки той, хто пізнав химерність, вже не збочуватиме до святого супокою. Вповільненими кадрами він відкриває всю внутрішню механіку свого дійства, щоб дійшло навіть до тих, хто вже зовсім не доганяє роками. Тому що гумор – це блискавичність мислення.

Новий альбом Zbaraski виходить надзвичайно вчасно. John Cale на альбомі "Mercy" (2023) почав змішував естетику Dead Can Dance з рнб цілою колабою відомих персонажів, а новий Lil Yachty на "Lets Start Here" (2023) повністю відлетів у психоделію.

Розфокусоване блукання нового Zbaraski згуртоване психоделічними наслідками сонячного удару. Глум його текстів сновидно клубочиться цим глючним вайбом, нікуди особливо не поспішає у химерній винахідливості такого рнб ("Dyvni dyva", "Ouie"). Це застиглий фронтир між світами його внутрішнього бароко з іронічною асоціативністю між рядками ("Buty sovoiu") та мультиплікаційною безтурботністю De La Soul, якою свого часу так надихалася 5'nizza.

У його пляжній романтиці забагато абсурду ("Sam"), а тому не варто сподіватися на щось просте та звичне зі сердечком. Він би міг зупинитися в районі альбому гурту 53 Thieves "Latitudes" (2022), і навіть на трохи там затримався. Однак, дякувати Господу, не надовго. Міг би зупинитися своїм бароко десь поблизу альбому Junior Boys "Waiting Game" (2022). Проте й звідти втік.

Якби він справді цікавився подібним, то ще трохи, і міг би стати як Pale Jay на EP "The Celestial Suite" (2021), але мінливість романтичного пересмішника затягує своєю химерністю, а грув Thundercatа миліший його серцю ("Kari ochi").

Сновидне рнб від Zbaraski – це ефективна метода уникання пасток плакатної поміркованості рекламного типу з усіма побічними наслідками. Так із його дуркування з вусиками й проростає гімн романтика-природолюба, маніфест супроти механічного сприйняття життя та офісного стайлу "U horakh". Така собі IDM збоку, де першими приходять на згадку Autechre з коронним треком "Basscadet". І шукає він не себе, а свого соулмейта з Червоної книги на кшталт фантастичного ромкома Palm Springs (2020).

Далі у його творчості мають бути треки з німфами, але таки цікаво, а за кого він більше топить у фіналі: за Джорджа Майкла у барі чи за Кайлі Міноуг на вулиці?