Фангус Фрог "Пошук" (2023)

Здається, що перший україномовний альбом олександрійського гурту Фангус Фрог, який, схоже, раніше грав російськомовний асортимент під назвою Ваджайна Эрекшн.

Особливої інформації про олександрійський колектив Фангус Фрог майже немає. Однак це не заважає їм своїм альбомом "Пошук" відразу закрити тему псевдорокового дригання в Україні в діапазоні від The Hardkiss до дітей інженерів, які спокійно можуть іти на пенсію зі своїми текстиками.

З огляду на лаконічність альбому "Пошук" ейфорії їхнього панк-блюзу зі саксофоном злочинно мало у нинішні часи, але й цього їм цілком достатньо, щоб легенько вшанувати хуліганський вайб Братів Гадюкіних та Мертвого Півня. Півнів, які самі інколи перебігали дорогу Гадюкіним, тут навіть варто згадати чи не найбільше.

Біля речитативних спроб репу ("Біт"), які мають пародіювати Тартака, відразу виникають треки "Міський Бог Ерос" та "MTV Presents CS Footor & Dead Rooster", щоб дати місцевих бісті бойз. А з саксом їм відразу пряма путь до треків: "Садок вишневий", "Квазіамор (Тарантіно мікс)" та "Реветастогне" (такий собі привіт дебютнику Franz Ferdinand 2004 року). Власне, весь альбом "Шабадабада" (1998) живе в передчутті постпанк рівайвлу та денс-панку 2000-х.

Однак Фангус Фрог не йдуть ось так відразу з головою у львівські темати, а автономно минають ручкою на горизонті цей антропологічний карнавал всіляких бестіарій БГ чи постпанківське юродство барокових пророкувань МП. У їхній лаконічній стриманості чи сухості іронії краще вже пригадати американців Morphine.

У концентрованій красі їхнього панк-блюзу все так, як має бути. Все натуральне, качове та хітове ("Геть!", "Тарантіно", "Тяга", "Не паяцца!"). Чиста радість вирозумілого поєднання артистизму, текстів та саунду ("Владнати себе", "Досі"), де не забувають і про фанк чи нео-психоделію в дусі Spaceman 3. Гіпнотичний момент тягучої атмосфери, де лише крок до ліверпульців The Zutons чи глазгіанців The Amazing Snakeheads, які кров'ю написали свій дебютний альбом.

На місцевих теренах вони, схоже, не зовсім будуть самі, оскільки трохи в той степ несеться новий Стас Корольов. А з чогось закордонного їм наразі доволі комфортно з The Black Lips, які торік випустили альбом "Apocalypse Love", чи з цьогорічним проєктом Грема Коксона та Роуз Елінор Дугал The Waeve, поки Венздей вертає всенародну любов до The Cramps.