Інтелігентна половинка торішнього мініальбому від шанованого колективу Cape Cod.
Мініальбом грайливого неосоулу та трохи рнб, де жанрова мінливість постійно намагається врятувати вокаліста від спокуси романтичного монументалізму.
Проєкт електронного продюсера Максима Сікаленка разом з вокалістом Олексієм Боднарем є одним з найкращих нині українських колективів. Навіть у їхньому продовженні торішнього релізу "Матч Поінт" (2023) постійно блука відчуття, що вони разом можуть вище, більше та сильніше.
Вокаліст Олексій Боднар на "Силуетами Вітрин" вже не поборює матеріал, а сам стає течією, яка сама несе усе обабіч у класику літніх хітів з кабріолетом у кліпі ("Течія"). Його постійно тягне все вище і вище.
Можливо, інколи навіть у старанний романтичний монументалізм, однак жанрова мінливість постійно намагається врятувати його від цієї спокуси своїм грайливим лукавством ("О Дівчино", "Зі Світлом Вогнів"). Інколи навіть грається з ним ліричним підступом слів ("Напівтона").
Аж цікаво, що буде, коли Боднар опанує й цю внутрішню техніку. Можливо, Cape Cod підуть на колабу з Євгеном Толочним, щоб організувати особливо грувисте протистояння з Латексфауною та іншими фанатами 80-х ("Силуетами Вітрин"), де аж відразу хочеться згадати безсмертний хіт Kano "Another Life".