Про роботу депутатів в обласній раді у розмові з представником ВО "Свобода", членом комісії з питань бюджету Львівської ОДА Богданом Каспером.
У розробці яких обласних програм Ви взяли участь за період перебування в облраді?
До мого приходу в облраду більшість обласних програм, які приймали на початку року, уже розробили. На мою думку, не всі з них дієві. Через це я зосередився на їх блокуванні. Зокрема, незрозумілою є програма стратегічного розвитку Львівщини на 2015 рік.
Мене цікавить розвиток сільського господарства, який цією програмою ніяк не передбачений, і містить всього два абзаци. Я особисто вніс зміни до неї, та подав їх на розгляд голови обласної держадміністрації Віктора Шемчука. Після цього, програму передали на доопрацювання департаменту економіки і на наступній сесії облради, можливо, затвердять.
Як на мене, недієвою є програма регіонального розвитку підприємництва, яку розробив Департамент економічного розвитку, інвестицій торгівлі та промисловості Львівської ОДА на 2013-2015 рр. На втілення цієї програми цього року виділили аж півмільйона гривень.
Вважаю, що вона ніяк не допоможе малому та середньому бізнесу. Ми не прийняли цю програму на засіданні бюджетної комісії. Також її три рази відхиляли на голосуванні в обласній раді.
Я запропонував зміни до цієї програми. Згідно коректив, потрібно відновити регіональний фонд підтримки підприємництва на Львівщині, який надаватиме кредити під малі відсотки. Йдеться про 7,5% річних, що не перевищує ставку Нацбанку. Це загальноєвропейська практика, яку вдало втілили у Польщі. Там 47% ВВП надходить від малого бізнесу, а це дорівнює чотирьом бюджетам України.
Директор департаменту економічного розвитку Львівської ОДА Денис Шмигаль говорив, що такий фонд вже був, але його діяльність призвела до втрати коштів з бюджету. То чи варто знову запускати Фонд підтримки підприємництва?
Так справді, такий Фонд заснували у 2006 році, однак він існував тільки на папері. Якщо і були проблеми з цим фондом, це не означає, що вони повторяться. Ви ж знаєте, літаки падають і розбиваються, однак ніхто не перестає літати.
Щоб підприємництво в області розвивалося необхідно відновити роботу такого фонду. Один з таких фондів успішно працює в Івано-Франківській області. Він має в своєму розпорядженні 15 млн. грн. Це – свого роду маленький банк, інвестиційна рада якого збирається два рази на місяць і надає та слідкує за поверненням коштів. Я відвідав їхні семінари в м. Яремче і хочу щоб такий фонд запрацював на Львівщині
Також я звертався до світових організацій. У Львові 3 дні проходив Світовий Конгрес Українців. Я розказав представникам діаспори з Америки, Англії про ідею відновлення кредитного фонду підтримки підприємництва.
Вони схвально віднеслися до цього. Звісно ще проводитимуться переговори, але фінансову підтримку від них я все-таки отримаю.
Окрім того такий фонд надаватиме консультації. Є люди, які мають хороші ідеї, але не знають як втілити їх на папері. В цьому випадку фонд розробляє бізнес-план та надає кредитну допомогу.
Які кошти необхідні для перезапуску такого фонду на Львівщині?
Щоб розпочати діяльність фонду підтримки підприємництва на Львівщині, цього року я звернувся із проханням виділити 350 тис грн. з обласного бюджету.
У наступному році слід вкласти ще 1,5 млн., в 2015 – 2 млн. грн.. Зазначу, ці кошти нікуди не пропадають, а залишаються у фонді. Просто їх розпроділяють на кредитування, яке з часом повертається.
Якщо раніше такий фонд не діяв, якими способами розвивали малий та середній бізнес області?
Ну, офіційно, такий розвиток мали б забезпечити інвестиційні форуми, на які виділяються мільйони гривень. Фактично вони нічого не змінюють. Їх обслуговують громадські організації, які мають відношення до депутатів обласної ради. І це чи не перші особи облради, які переписали свої фірми на дружин та синів.
Їхня мета – перекачувати кошти з бюджету по статті проведення форумів, і тому вони не хочуть змінювати програму підприємницького розвитку Львівщини.
Чи є програми в облраді, ініційовані особисто вами?
Я працюю над трьома програмами. Перша – це переробка молока. Наразі населення не може його повністю реалізувати. Для цього ми плануємо створити міні-заводи переробки молока.
Для початку такий завод запустять в Кам’янко-Бузькому районі. Як ви знаєте, доставка молока впливає на собівартість молочної продукції. Відповідно чим ближче ми до міст – тим менша ціна молока.
Також ми хочемо повернутися до вирощення сільськогосподарської продукції природним шляхом. Потрібно створювати господарства замкнутого циклу, де буде рослинництво і тваринництво.
Вони будуть спеціалізуватися на доставці продукції домашнього виробництва. Таких господарств можна зробити величезну кількість на відстані 30 км від міста. В цьому випадку вони себе повністю окупують.
Наприклад, щоб забезпечити 100 сімей міського типу потрібно лише 15 га землі, 10-15 корів та свиней.
Третя програма стосується переробки овочів та фруктів. Такі регіони, як Куликів, мають по 100-200 тонн капусти, яку не мають де реалізувати. А собівартість вирощування – надзвичайно низька – всього 50-60 копійок.
З якими проханнями за останній час зверталися жителі області під час проведення особистих прийомів?
Я мав прийоми в Кам’янко-Бузькому районі, минулого тижня провів його у Куликові. Хочу сказати, що жодна особа не зверталася з проханням надання матеріальної допомоги. Дуже проблемним є питання розподілу земельних ділянок, адже люди не можуть отримати свої пайові акти.
Також були звернення щодо зловживання владою сільськими депутатами. Дуже часто проводиться консультативна робота, адже разом зі мною людей вислуховують юристи.
Ви говорили про зловживання владою сільськими головами. Це причина Вашого конфлікту з Малехівською сільрадою?
Суть конфлікту в протизаконних діях сільського голови Малехова. Зокрема, він не надає інформацію про розподілення земельних ділянок, хоча такі дані мають бути відкритими для всіх. З огляду на ці дії, я звернувся до прокуратури, яка змусила його сплатити штраф за ненадання інформації.
Також є проблема з малехівським цвинтарем. Сільський голова хотів, аби під новий цвинтар виділили 5 га землі і започаткував нелегальний бізнес, тобто продажу місць для поховання. Навіть прикупив собі два катафалки з польськими номерами, які після мого звернення про відсутність їх реєстрації десть пропали.
Щоденно там хоронять 2-3 львів’ян. Місце для поховання коштує мінімум 500$. Я вирішив отримати інформацію про похованих, однак мене запевнили в конфіденційності даних.
Також проблемна ситуація з новим квартал забудови у с. Малехів, біля готелю «Варшава». Там з людей збирали кошти на електрифікацію, однак сільська рада вже оплатила ці роботи. Тому не зрозуміло куди пішли кошти громадян.
Окрім того, в центрі села, біля ріки,сільський голова та його наближені особи повикопували собі ставки. Я звернувся за документацію щодо цих водойм.
Як з’ясувалося, виконком визнав ставки пожежними водоймами. Згідно правил, пожежні водойми повинні мати реєстрацію в МНС, облаштування для забирання води, ідентифікаційний код, натомість там розвели рибу.
Чули, що свого часу Ви очолювали Жовківську організацію ВО «Свободи», але покинули цю посаду. Чому?
Фактично у Жовківському районі не було ніякої партії «Свобода». І тільки завдяки моїй праці в газеті «Жовківчанка» партія отримала найбільшу довіру у районі. Також на виборах президента Олег Тягнибок отримав найбільшу кількість голосів у Жовківському районі.
Через певні конфлікти та розбіжності в поглядах я відійшов від цієї справи. Офіційно посаду керівника Жовківської організацію ВО «Свободи» займав Володимир Тістик, а фактично керував я. Його затвердили перед виборами, і я в тих списках мало фігурував. А тому в області думали, що це його робота.
Додам, що сьогодні фактично Жовківська організація ВО «Свобода» не діє.
Ви звернулися в комісію з депутатської етики із зверненням про роботу бюджетної комісії. Що саме Вас не задовольняє?
Насправді я звернувся до голови обласної ради Петра Колодія, який перенаправив заяву в комісію з депутатської етики. Заява стосується бездіяльності голови комітету з питань бюджету Ярослава Качмарика, який відверто стримує розвиток проекту фонду кредитування підприємницької діяльності.
Ми три рази проводили засідання комітету з бюджету, на якому питання про кредитний фонд ніяк не вирішувалося. Тому можу сказати, що такий фонд нікому не потрібен.
На вашу думку, чому однопартійці Ірини Сех на останній сесії облради провалили голосування за зміну додатка розподілу коштів з екологічного обласного фонду, і як голосували особисто Ви по цьому питанню?
Я точно не можу сказати, оскільки перебуваю в іншій комісії. Як ви знаєте, деякі голосування відбуваються по-партійній дисципліні. Від ВО «Свободи» є свої представники і в екологічні й комісії, і я особисто не можу знати всіх нюансів цієї справи.
Я дотримувався думки тих членів комісії від нашої парії, що компетентні в питаннях екології. Скажу чесно, наразі не пригадую як проголосував за зміну додатка коштів з екологічного фонду.
Подейкують, що чергову сесію буде складно зібрати через те, що депутатам доведеться домовитися за рахунок чого скорочувати видаткову частину бюджету на 30%. Чи це правда?
Можливий і такий варіант подій, адже коштів на бюджетні установи немає. Наразі я не можу стверджувати про точний відсоток скорочення видаткової частину бюджету чи взагалі про обговорювання такої ідеї.
Яка Ви ставитесь до угоди з Шевроном, і чи Львівська облрада проголосує за підтримку договору?
Я був на багатьох слуханнях і вважаю що розмови Азарова про те, що не підписання такої угоди призведе до підняття ціни на газ, не мають підстав. Слід роз’яснити, Шеврон – це приватна структура, і якщо вона буду видобувати газ – це не означає, що ми отримаємо його по-знижці.
Вони чітко відповіли, що продають газ куди їм захочеться. На мою думку, єдине, що отримає Львівщина, це – екологічна біда. Думаю, депутати облради відхилять це питання, як це зробили в Івано-Франківську.