Electric Rime "Electric Rime" (2024)
Впевнений дебютник гурту Electric Rime поміж меланхолійної загубленості між рядками.
Дебютний альбом київських інді-рокерів Electric Rime, який вони записали ще до 24 лютого 2022 року.
Сиру Сороці замість Юлі Юріної варто братися за гурт Electric Rime. Більшість треків з їхнього дебютника мусять з руками забирати саундтреками в українські фільми. В україномовному варіанті з цікавими текстами за ними вже б стояла черга охочих.
Українською загублена атмосфера Electric Rime стала б ще більш помітним різноманіттям на жіночій рок-сцені країни. В англомовній версії, звісно, що варто відшліфовувати акцент, який у деяких моментах таки посилює загальну атмосферу загубленості. Впевненість вокалістки Аліни Федорової поміж тієї меланхолійної минувщини лише помножується там, де починають з'являтися всілякі нюанси та відтінки дорослішання.
Прямолінійність маніфестів не надто пасує їхньому інді-року з певними шугейзовими епізодами. Деякі рядки треку "Tales" про абсурд війни схилятимуть, певне, декого до певної гуманістичної неоднозначності з-за кордону іншою мовою. Та варто таки мати надію, що Electric Rime не зайдуть десь убік Manic Street Preachers у певних аспектах протистояння з розчарованим світом ("Magiс").
У любові (особливо колишньої) для них є набагато більше місця для всіляких натяків чи недомовок. Для запитань без відповіді у тому артистичному вальсуванні зі собою та власними спогадами ("Bottleneck"). Десь тут Федоровій можна й відійти від певної готичної стриманості, адже піднесених моментів у вокалі на кшталт "I see the lights go out" хотілося б більше чути у її треках.
До цього різноманіття поміж меланхолійної загубленості її ще більше підштовхують британські сліди у саунді її гурту ("Lit Up"). Мимовільно чи свідомо ця нюансова гра лише олюднює її ліричну героїню. Її спогади набираються відтінків та інтонацій, формують живий зв'язок реакцій поміж рядків.
Найлегше це помітити на стартовому треці "Everything We Knew", де відгомін The Smiths відразу додає іронічних коників у начебто просту назагал лірику. З україномовним текстом належного рівня вже можна було спокійно фільмувати свої 500 днів літа.
Трек брістольців The Fauns "Spacewreck" з альбому "How Lost" (2024) може тут тоді бути хіба що таким собі нагадуванням з минулого.