Jad Abstrock "Beyond Borders" (2025)
Еротичне звільнення від зайвого на десь приблизно 20 альбомі хмельницького бітмейкера.
Продуктивний бітмейкер Jad Abstrock з колекцією солодких споминів про еротичні фільми 60-70-х років минулого століття.
Особлива любов Jad Abstrock до фільмових саундтреків 60-70-х років завжди була окремим пунктом на його святі соулголіка та фанкоголіка. На альбомі "Beyond Borders" він вже повноцінно втілює цю свою пристрасть у щось відверто тілесне.
Після квітневого альбому "Solo Journey" (2024) Jad Abstrock ще встиг зі своїм сердечним чилхопом випустити листопадовий реліз "Grooves, Nights, Alarms" (2024). На ньому поміж всіляких грувистих вібрацій можна виокремити джазовий смаколик "Cosmology" та солодку фільмову ностальгію "Forever Young".
Новий альбом "Beyond Borders" вже повноцінно, усією своєю кількістю, заходить у розкіш саундтреків до еротичних фільмів. Лаунжеві моменти з обов'язковими саксофонами ("Fresh Breath", "Cosmos Flower", "Lucky Man", "Free Spicy Fries") тут старанно працюють не лише на прелюдію, але й також і на необхідні у цих процесах епізоди перепочинку для подальшого смаку.
Для урізноманітнення чуттєвих досвідів та витончування їх до потрібного стану поміж цієї прогулянкової безпечності на курортних горизонтах ("Ocean House", "Swallows in Migration", "Holiday Break") з неодмінними танцями як відвертими провісниками подальших рухів ("Tequila Festival").
Зі всіма цими спокусами ніжних звуків легкої еротики з піками на слічних і сласних треках "More Than Better" та "After the Fight" з їхнім неодмінним звільненням від усього зайвого ніколи не варто забувати про море пасток на цих хитких теренах. Тут завжди потрібно бути уважним до найменшого міліметра дотиків, поглядів та зв'язків.
Кінцева ласка "Starfall" є не лише фінальною полегшою еротичного звільнення від усього зайвого. Це й маленька смерть колишньої постаті, новий доказ подальшого життя.
З такої нагоди тут й лунатиме саундтрек заслуженого італійця Piero Piccioni до еротичного фільму Camille 2000 (1969).